06 листопада 2024 року ЛьвівСправа № 380/10266/24 пров. № А/857/21486/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шинкар Т. І.
суддів - Іщук Л. П.
Обрізка І. М.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у справі № 380/10266/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року,
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними. Не погоджуючись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
На адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке мотивоване тим, що вирішення спору, який виник між позивачем та відповідачем, має вважливе значення для позивача та вимагає повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. За правилами частини 6 статті 262 КАС України суд, також, може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу (Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності), а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Згідно п.22 рішення ЄСПЛ у справі «Осіпов проти України» від 08 жовтня 2020 року Суд нагадує, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27 жовтня 2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та 3 інші заяви, пункт 25, від 31 травня 2016 року). Насамкінець Суд повторює, що під час вирішення питання щодо справедливості провадження для цілей статті 6 Конвенції він повинен розглянути провадження в цілому, в тому числі рішення апеляційного суду (там само).
З огляду на зазначене, прецедентну практику ЄСПЛ, враховуючи обставини справи, а також розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції доходить висновку, що підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відсутні.
Керуючись статтями 262, 306, 307, 311, 321 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у справі № 380/10266/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко