Справа № 500/4004/24
31 жовтня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 березня 2024 року на вісімдесят восьмій сесії восьмого скликання Чортківської міської ради було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1990 га, кадастровий номер: 6125586400:01:001:0027, яка розташована за межами населеного пункту села Пастуше Чортківського району Тернопільської області, у зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі на період дії воєнного стану в Україні забороняється.
На підставі поданого Позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 6125586400:01:001:0027 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надавався позивачем до органу місцевого самоврядування разом із проектом землеустрою.
Реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою.
Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
В даному випадку в рішенні відсутні підстави для відмови, передбачені ст. 118 ЗК України і такі дії Відповідача є протиправними, у зв'язку з чим, позивач звернулася до суду.
Ухвалою суду від 02.07.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 17.07.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.
29.07.2024 року представник відповідача надіслав через електронний суд додаткові пояснення до відзиву, де зазначив, що резолютивну частину відзиву щодо заперечення проти позову ОСОБА_1 до Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, вважати недійсною. Чортківська міська рада повідомляє, що повністю визнає позов ОСОБА_1 до Чортківської міської ради Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Вказане повідомлення про повне визнання позову є остаточним.
Ухвалою суду від 29.08.2024 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 09.10.2024 року о 11:15 год.
23.09.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача.
Ухвалою суду від 09.10.2024 заяву представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Відкладено розгляд справи в режимі відеоконференції на 31 жовтня 2024 року о 10:30 год., який відбудеться в залах судових засідань Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: 46006 м.Тернопіль, вул. Острозького, 20. Доручено Тернопільському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання на 31 жовтня 2024 року о 10:30 год. в режимі відеоконференції.
Учасники справи 31.10.2024 подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому враховуючи положення статей 194, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
28 березня 2024 року на вісімдесят восьмій сесії восьмого скликання Чортківської міської ради було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1990 га, кадастровий номер: 6125586400:01:001:0027, яка розташована за межами населеного пункту села Пастуше Чортківського району Тернопільської області, у зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі на період дії воєнного стану в Україні забороняється.
З аналізу положень частини дев'ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею'186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов'язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.
Одночасно, Законом № 2145 -IX не були внесені зміни в ст. 186 ЗК України, яка передбачає порядок погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як і не були внесені зміни в cm. 118 ЗК України
З урахуванням вище зазначених положень ст. 118 ЗК України можливо зробити висновок, що чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України, cm. 186 ЗК України в разі прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою
Таким чином, Закон № 2145- IX не містить законодавчо визначені підстави для не розгляду клопотання щодо затвердження проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою, передбачених саме cm. 118 ЗК України, а відтак оскаржуване рішення № 2015 від 28.03.2024 року Відповідача порушує права позивача і такі дії є протиправними.
На підставі поданого Позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 6125586400:01:001:0027 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надавався позивачем до органу місцевого самоврядування разом із проектом землеустрою.
В даному випадку в рішенні відсутні підстави для відмови, передбачені ст. 118 ЗК України і такі дії Відповідача є протиправними, у зв'язку з чим, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є ЗК України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти. Відповідно до п. «б» ч.І ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади afeo орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.
У постановах від 24 січня 2020 року у справі N 316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі N 817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. ГУ Держгеокадастру не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
За приписами частин дев'ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З аналізу положень частини дев'ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов'язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.
Оскільки на затвердження до органу місцевого самоврядування Позивачем подано погоджений висновком ГУ Держгеокадастру проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, то відмова в затвердженні проекту не відповідає правильному застосуванню положень статті 118 ЗК України.
На підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 6125586400:01:001:0027 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надавався позивачем до органу місцевого самоврядування разом із проектом землеустрою.
Реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність прийнятого оскаржуваного рішення
Пункт 39. Постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 154/3345/16 (провадження №К/9901/42686/18).
Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необгрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.
Із урахуванням висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року в рамках справи № 740/4635/16-а, дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
Таким чином початком етапу приватизації є день звернення з клопотанням та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, в даному випадку клопотання та рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було отримано, ще 04.02.2022 році.
Згідно судової практики, щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно- правових актів, яку висловлювали Конституційний та Верховний Суд України у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17: “Розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку і процесу законом, що узгоджується з принципом правової визначеності».
Так, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2145-ІХ) набув чинності тільки 07.04.2022 року яким заборонили надавати дозволи на розробку проекту землеустрою та передавати земельні ділянки у власність.
Такі зміни та заборони є тимчасовими на період дії воєнного стану.
Проте цим Законом № 2145 - IХ не передбачена заборона щодо зверненням з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, про затвердження проекту землеустрою і заборона органу місцевого самоврядування розглянути такі клопотання.
Під час дії воєнного стану був прийнятий Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"» від 15.03.2022 № 2129-ІХ та проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» № 7317 від 26.04.2022, яким були внесені зміни щодо примусового виконання судового рішення, проте цим Законом не передбачена заборона виконувати рішення органами місцевого самоврядування.
Отже, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було надано ще лютого місяця 2022 року, коли, ще не діяв воєнний стан, а тому розпочатий процес приватизації повинен бути завершений за нормами чинного на той момент законодавства.
Одночасно, цим Законом № 2145 -IX не були внесені зміни в ст. 186 ЗК України, яка передбачає порядок погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як і не були внесені зміни в ст. 118 ЗК України
З урахуванням вище зазначених положень ст. 118 ЗК України можливо зробити висновок, що чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України, ст. 186 ЗК України в разі прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою
Таким чином, є необґрунтованим посилання відповідача на норми Закону № 2145- XI, а, відповідно, спірне рішення за № 2015 від 28.03.2024 року по справі не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, не містить в собі підстави відмови, які чітко визначені ст. ст. 118, 186 Земельного кодексу України, тобто прийнято без дотримання положень ст. ст. 118, 186 Земельного кодексу, є необґрунтованим та відповідно підлягає скасуванню.
Окрім цього, позивач розпочав процес реалізації свого права до введення військогового стану в Україні, а відтак завершення такого процесу повинно відбутися за законодавством чинним на момент початку такого процесу.
Оскільки спірні правовідносини виникли ще до внесення змін в законодавство та встановлення тимчасової заборони передачі земель у приватну власність, то в рішенні слід зазначити про надання відстрочки виконання рішення суду до завершення (припинення) чи скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1211.20 грн. згідно квитанції від 16.04.2024.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення вісімдесят восьмої сесії восьмого скликання Чортківської міської ради № 2015 від 28.03.2024 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту села Пастуше, Чортківського району Тернопільської області, яким Чортківська міська рада відмовили ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1990 га, кадастровий номер: 6125586400:01:001:0027, яка розташована за межами населеного пункту села Пастуше Чортківського району Тернопільської області, у зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі на період дії воєнного стану в Україні забороняється».
Зобов'язати Чортківську міську раду Тернопільської області, затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1990 га, кадастровий номер: 6125586400:01:001:0027, яка розташована за межами населеного пункту села Пастуше Чортківського району Тернопільської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України відстрочити виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) військового стану в Україні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чортківської міської ради Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01 листопада 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Чортківська міська рада Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 21,м.Чортків,Тернопільська область,48500 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.