16 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6250/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до
ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 )
про визнання протиправною та касування постанови, і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою від 16.05.2024 без номеру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності чи непридатності до військової служби ОСОБА_1 у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Ухвалою від 30 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу -запропоновано протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.
10 жовтня 2024 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву.
Разом з тим, перевіряючи відповідність позовної заяви іншим вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суддя вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.
Згідно матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправною, на думку позивача, постанови про ступінь придатності його до військової служби під час дії воєнного стану тобто спірні відносини стосуються прийняття та звільнення позивача з публічної служби.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує постанову ВЛК (довідка від 16 травня 2024 року), якою його визнано придатним до військової служби.
Враховуючи викладене, перебіг строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови (довідки) ВЛК від 16 травня 2024 року почався від 17 травня 2024 року (наступного дня з дати прийняття постанови).
Отже, строк, протягом якого позивач мав право звернутися до суду з цим позовом у межах, установлених законом, тривав з 17 травня 2024 року до 17 червня 2024 року.
Між тим з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 23 вересня 2024 року, тобто із значним пропуском строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, встановленого частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску цього строку та відповідних доказів.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 , 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позовну заяву належить залишити без руху на підставі частини першої статті 169 КАС України як таку, що подана без додержання вимог статті 161 КАС України
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 44, 121, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків на десять днів з моменту отримання цієї ухвали.
Позивачу - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду мотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин, що обумовили пропущення такого строку.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК