про продовження розгляду справи у спрощеному провадженні
06 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4804/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
16.07.2024 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №1525 командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 13.06.2024.
19.07.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду, зокрема заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
У заяві про усунення недоліків позовної заяви представником позивача - адвокатом Тимошенко А.А. зазначено, що нею направлено запит на адресу військової частини НОМЕР_1 про надання копії аркушу ознайомлення ОСОБА_1 із оспорюваним наказом 19.06.2024.
25.07.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у відповідача докази по справі. Водночас судом зазначено, що питання про дотримання позивачем строку звернення до суду буде розглянуто під час підготовки справи до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23.10.2024 після відкриття провадження у справі, позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
04.11.2024 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що наказ №1525 від 13.06.2024 дійсно не містить дати ознайомлення. Водночас для ознайомлення з оспорюваним наказом його було запрошено до штабу лише 19.06.2024, на підтвердження чого надав "скріни" телефонного листування зі своїм представником - адвокатом Тимошенко А.А. Також вказує, що є діючим військовослужбвцем та перебуває на службі у Донецькій області, що значно ускладнює комунікацію та обмін документами зі своїм представником.
З огляду на наведене, просить визнати поважними такі обставини та поновити строк звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.01.2019 у справі №201/9987/17, від 07.02.2019 у справі №802/497/16-а, від 14.05.2019 у справі № 826/26174/15, від 21.12.2019 у справі №826/12776/15 та від 05.05.2022 у справі № 240/10663/20.
Суд зазначає, що в постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач з 2022 року є діючим військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 за межами Кіровоградської області. Зі змісту "скрінів" телефонного листування позивача зі своїм представником від 19.06.2024 суд робить висновок, що позивач просить надати консультацію щодо своїх дій у разі вручення йому наказу за результатами службового розслідування. Позивачем також додано заяву головного сержанта реактивної артилерії батареї військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 31.10.2024 про те, що 19.06.2024 вона супроводжувала ОСОБА_1 до приміщення групи загального (несекретного) діловодства штабу військової частини НОМЕР_1 , де йому була надана копія наказу від 13.06.2024 №1525.
Суд зауважує, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.
Крім того, питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
З урахуванням наведеного, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до приписів частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями частини 2 статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.
Відповідно до статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його імя, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним викликати в судове засідання як свідків ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).
Згідно із частиною 4 статті 92 КАС України, в ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Керуючись статтями 6, 9, 65, 121, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Продовжити розгляд справи № 340/4804/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання у справі призначити на 25 листопада 2024 року о 11 год. 00 хв. в залі судових засідань №7 Кіровоградського окружного адміністративного суду (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40).
Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово.
Викликати в судове засідання у якості свідків:
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );
- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).
Суд попереджає свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Викликати учасників справи у судове засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК