24 травня 2024 року № 320/43868/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №104350007399 від 10.08.2023 року про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини 2 статті 144 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту б частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України за №1-р/2020, з дня звернення про призначення пенсії, а саме з 01 серпня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом протиправно не зараховано пільговий стаж з березня 2011 року по серпень 2014 рік, у зв'язку з чим, порушено право позивача на соціальний захист у вигляді призначення та отримання пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачами подані відзиви на позовну заяву в яких останні просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 виданий Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області, 22.04.2000.
Позивач має 36 років 11 місяць 21 день страхового стажу, з яких більше 8 років була зайнята повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року та постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, а саме: з 15.03.1990 по 15.07.1991 працювала у «Шахтоуправління ім. М.В. Фрунзе» ТОВ «Ровенькиантрацит», на посадах вибірника породи 2 розряду, машиніста підземних установок та машиніста конвеєру, з 17.07.1991 по 09.01.1995 у ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська»» ДП «Ровенькиантрацит» на посаді машиніста конвеєру 2 розряду в цеху збагачення, а також з 22.03.2011 по 05.08.2014 у ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» на посаді машиніста конвеєру 2 розряду.
01.08.2023 року позивачка звернулась до Відділу обслуговування громадян №9 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення їй пенсії, додаючи до заяви всі необхідні документи.
У серпні 2023 року від ГУ ПФУ у Київській області було отримано повідомлення з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії №104350007399 від 10.08.2023 року. Як зазначено в даному Рішенні, підставою відмови у призначенні пенсії стало те, що пільговий стаж з березня 2011 року по серпень 2014 рік не зараховано, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці.
Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 10.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії позивачу, є незаконним, та таким, що порушує право позивача на соціальний захист у вигляді призначення та отримання пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим, остання звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частити першої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (тобто не менше 5 років), за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Окрім того, пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до 23 січня 2020 року) було передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
У відповідності до Рішення Конституційного Суду України за №1-р/2020, року у справі № 1-5/2018 (746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ, було вирішено: 1) Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ. 2) Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3) Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Тобто, з моменту прийняття зазначеного рішення КС України для призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком №2 необхідно відповідати наступним критеріям, а саме (1) досягнути 50-ти років, (2) мати загальний стаж роботи не менше 20 років, (3) мати спеціальний стаж роботи за Списком №2 не менше 5-ти років.
Так, відповідно до рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії від 10.08.2023 року №104350007399 зазначено, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи протягом березня 2011 року - серпня 2014 року, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах робітника на посаді машиніста конвеєру передбачено Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року (в редакції чинній до її втрати чинності 03.08.2016).
Відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 12.08.1965 року позивач 22.03.2011 року була прийнята в цех збагачення машиністом конвеєру 2 розряду ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська»» ДП «Ровенькиантрацит». Робоче місце атестовано по умовам праці по Списку №2.
29.12.2011 позивач звільнена по переводу у ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська»» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит».
30.12.2011 року - позивач прийнята по переводу із ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська»» ДП «Ровенькиантрацит» машиністом конвеєра 2 розряду в цех збагачення. По результатам атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2. Наказ №325 від 30.11.2005 року.
Відповідно до запису №27 у трудовій книжці позивача - по результатам атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2. Наказ №433 від 28.11.2012 року.
01.04.2013 ВП «Шахта ім. М.В. Фрунзе», ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева», ВП «ГЗФ «Вахрушевська» об'єднані у ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» (наказ №677 від 20.12.2012 р.). По результатам атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2. Наказ №169 від 03.04.2013 року.
05.08.2014 року позивач звільнена по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Таким чином пільговий стаж позивача по Списку №2 за період роботи з 22 березня 2011 року по 05 серпня 2014 року складає - 3 роки 4 місяці 15 днів.
Також робота на зазначених підприємствах підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), в тому числі і відомості щодо спеціального стажу позивача, зазначені дані наявні у відповідачів.
Окрім того, до пільгового стажу позивача відносяться періоди роботи з 15.03.1990 по 15.07.1991 у «Шахтоуправління ім. М.В. Фрунзе» ТОВ «Ровенькиантрацит» та з 17.07.1991 по 09.01.1995 у ВП «Групова збагачувальна фабрика «Вахрушевська»» ДП «Ровенькиантрацит», що не заперечується відповідачем та складає 4 роки 9 місяців 25 днів.
Оскільки позивач має більше 8 років пільгового стажу, на момент подачі заяви про призначення пенсій вже виповнилося 58 років, має більше 36 років страхового стажу, а отже має право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 4 роки (на 1 рік за кожні 2 роки роботи по Списку №2), відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України за №1-р/2020.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 та від 10.10.2019 у справі №234/4585/17, від 19.06.2020 у справі № 359/2076/17.
Тому, обґрунтування ГУ ПФУ в Миколаївській області своєї відмови у призначенні пенсії позивачу на підставі відсутності інформації про результати атестації робочих місць - є безпідставним, оскільки трудова книжка позивача, як основний документ, що підтверджує стаж роботи, містить оформлені належним чином записи про проведення атестації робочих місць та підтверджує право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XIІ постановою Кабінету Міністрів України 01.08.1992 № 442 (далі Порядок №442), та Методичними рекомендаціями затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Суд зазначає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 19 лютого 2020 р. по справі №520/15025/16-а, де вказано, що навіть у випадках коли з вини власника на підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Враховуючи зазначене, відмова ГУ ПФУ в Миколаївській області у призначенні пенсії позивачу на підставі відсутності інформації про результати проведеної атестації робочих місць є протиправною і тому підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області призначити йому пенсію на пільгових умовах на підставі наданих до територіальних органів ПФУ документів з моменту звернення - з 01.08.2023 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №104350007399 від 10.08.2023 року про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини 2 статті 144 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту б частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України за №1-р/2020, з дня звернення про призначення пенсії, а саме з 01 серпня 2023 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судові витрати у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.