Справа № 761/38629/24
Провадження № 2/761/10091/2024
22 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
У жовтні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Разом з тим, під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2, ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява серед іншого повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Крім того, вимоги ч.ч.9, 10 ст. 28 ЦПК України, які визначають правила альтернативної підсудності за вибором позивача, передбачають, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», його дія поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, визначено, що місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до ч.1 ст. 4 вказаного Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
В порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України з метою визначення підсудності вказаної справи судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, згідно відповіді № 860358 від 22.10.2024 відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до дислокації Шевченківського району м. Києва, а відноситься до дислокації Подільський району міста Києва.
Так, позивачем вказано, свою адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування підстав звернення до Шевченківського районного суду міста Києва позивачем вказано, що у сторін є малолітня дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 , а тому справа в порядку ч. 2 ст. 28 ЦПК України підсудна Шевченківському районному суду міста Києва.
При цьому, до матеріалів позовної заяви не долучено підтверджень, що у сторін є малолітня донька, оскільки відповідне свідоцтво про народження до позовної заяви не долучено, а також відсутні докази на підтвердження підстав звернення з вказаним позовом, саме до Шевченківського районного суду міста Києва, а саме реєстрації позивача та дитини за адресою вказаною у позовній заяві.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, позивачу на виконання зазначених положень чинного законодавства необхідно: надати відповідні докази на підтвердження наявності малолітніх дітей у сторін та надати відповідні докази на підтвердження підстав звернення з вказаним позовом, саме до Шевченківського районного суду міста Києва.
Таким чином, позивачу необхідно усунути вказані вище недоліки.
У разі виправлення недоліків, нову позовну заяву необхідно подати разом із її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості учасників процесу.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюб,- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: