Справа № 761/8908/24
Провадження № 2/761/6101/2024
04 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В.
з участю секретаря: Яцишина А.О.
позивачки: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У березні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 липня 2003 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів громадського стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №700. У період шлюбу у них народився син ОСОБА_3 .
Позовна заява мотивована тим, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача з відповідачем відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. У позовній заяві вказано, що позивач та відповідач втратили почуття любові, турботи та поваги один до одного.
Позивачкою вказано, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу між нею та відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам та інтересам їх сина, у зв'язку із чим вважає за необхідне розірвати шлюб, укладений з відповідачем.
У позовній заяві вказано, що у зв'язку з тим, що позивачка не бажає продовжувати подружнє життя з відповідачем через стійкий розгляд подружніх стосунків, наявні всі правові підстави для розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем, та відновлення їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_1 ».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2024 року було відкрито провадження в цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судовому засіданні позовну заяву підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити. Окрім того, позивачка в судовому засіданні зазначила, що сторони проживають окремо з початку 2024 року, спільного бюджету немає і господарства також.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі та не заперечував щодо розірвання шлюбу. У судовому засіданні визнав, що сторони проживають окремо з лютого 2024 року.
Вислухавши пояснення позивачки та відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12 липня 2003 року, який зареєстрований 12 липня 2003 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №700, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу виданого серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Сторони не заперечували, що з лютого 2024 вони проживають окремо.
Вимогами ст. 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, з матеріалів справи та з встановлених судом обставин в судовому засіданні, суд не вбачав виявлення бажання у подружжя надання їм строку на примирення, враховуючи і те, що в судовому засіданні не було заявлено відповідних клопотань з цього приводу.
Як встановлено судом, подружнє життя між сторонами дійсно не склалося, тривалий час подружжя не проживає разом, фактично між ними припинені і шлюбні стосунки, і ведення спільного господарства і взагалі спілкування. Шлюб існує формально, його збереження не відповідає інтересам сторін та інтересам їх дитини.
Оскільки відповідач фактично визнав позов, про що вказав безпосередньо в судовому засіданні і це визнання не порушує законних прав та інтересів сторін, суд відповідно до ст. 206 ЦПК України приймає таке визнання позову.
Позивачка виявили бажання після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач позов визнав, суд прийшов до висновку, що сім'я сторін розпалась і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам їх дитини, а тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд , -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 12 липня 2003 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №700 - розірвати.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 05.11.2024.
Суддя: