Справа №760/26997/23
2/760/3294/24
05 листопада 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру аліментів, -
До Солом'янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:
- зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №760/463/21 від 03.02.2023 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 1/3 до 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначає, що на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30.12.2021 було видано виконавчий лист №760/463/21 від 03.02.2023, який наразі перебуває на примусовому виконанні у Солом'янському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавче провадження НОМЕР_11.
На даний час у позивача виникли обставини, які суттєво ускладнюють сплату аліментів у розмірі, встановленому судом, а відтак позивач звертається до суду із заявою про зменшення розміру аліментів з наступних підстав:
- 17.06.2023 ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_4 . Від попереднього шлюбу у дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 є неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є інвалідом з дитинства та перебуває на утриманні позивача. Окрім цього, дружина позивача ніде не працевлаштована, єдиним джерелом її доходу є соціальні виплати, які вона отримує за догляд за дитиною з інвалідністю;
- відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2023 солдату за мобілізацією ОСОБА_1 після проведеного медичного огляду ВЛК №4615 від 24.07.2023 було визначено, що стан ОСОБА_1 після операції, яка мала місце 16.05.2023 артроскопії, парціальної резекції медіального меніску правого колінного суглобу, з приводу застарілого походження медіального меніску, з больовим синдромом, нестійкої комбінованої контрактури правого колінного суглобу, з тимчасовим порушенням функції. Таким чином, на даний час позивачеві потрібно пройти лікування та реабілітацію після отриманих травм, характер походження яких пов'язаний із захистом Батьківщини, таке лікування є дорого вартісним та потребує додаткових витрат, які не можуть бути компенсовані за рахунок державного бюджету;
- окрім дружини та її доньки, яка є інвалідом, на утриманні позивача також перебуває його матір - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонером.
З огляду на викладені обставини, позивач просить зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03.02.2023 у справі №760/463/21.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах сформованого Солом'янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 нараховано заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.08.2023 у сумі 131 060,09 грн.
Відповідач звертає увагу, що посилання позивача на те, що від попереднього шлюбу у дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 є неповнолітня донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з позивачем та його дружиною не є підставою зміни або звільнення від сплати аліментів.
Окрім цього, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 щодо стягнення з нього аліментів у визначеному розмірі не заперечував, рішення про стягнення аліментів не оскаржував. Разом з тим, посилання позивача на зміну сімейного стану для зменшення розміру аліментів є безпідставною, оскільки на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів у позивача вже була наявна дитина та він перебував у шлюбі, тобто сімейний стан позивача не змінився.
Оскільки позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу у лавах ЗСУ, отримує грошове забезпечення та має можливість надавати матеріальну допомогу своїм дітям, які також є ВПО, потребують постійного медичного лікування, коштів на підтримку здоров'я та оздоровлення, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні НОМЕР_11 заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.04.2024 становила 48 487,53 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру аліментів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2020 у справі №760/19737/19 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 19 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 593 від 19.12.2009.
Від спільного шлюбу сторони мають двох дітей:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №3290;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1970.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.12.2021 у справі №760/463/21 вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , гуртожиток аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) - ОСОБА_1 щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04.01.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 29.06.2023 №2023/004858415 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 10.07.2023 серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки від 19.07.2022 №5612-5001892149 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи
Відповідно до довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
17.06.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серії НОМЕР_5 , актовий запис №903.
Відповідно до корінця медичного висновку ЛКК №185 від 21.03.2019 ОСОБА_5 має захворювання: бронхіальна астма змішана форма, персистуючий перебіг, ІІІ ст.
ОСОБА_4 є опікуном ОСОБА_5 , що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_6 та отримує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», що підтверджується копією довідки про отримання (неотримання) допомоги від 07.09.2023 №1632, виданої Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради.
17.04.2009 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Кривоозерського районного управління юстиції Миколаївської області, серії НОМЕР_7 , актовий запис №19.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого виконкомом Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, серії НОМЕР_8 05.11.2010 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
ОСОБА_6 є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_9 , серії НОМЕР_10 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 24.07.2023 №1302 стан після операції (16.05.2023) артроскопії, парціальної резекції медіального меніску правого колінного суглобу, з больовим синдромом, нестійкої комбінованої контрактури правого колінного суглобу, з тимчасовим порушенням функції. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Зміцнілі рубці шкіри лівого плеча після вогнепального осколкового сліпого поранення (19.04.2023) з наявністю металевого уламку, без порушення функції лівої верхньої кінцівки. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_11 від 08.04.2024 у ОСОБА_1 станом на 01.04.2024 існує заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 48 487,53 грн.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У статті 192 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, за яких суд може постановити рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Так, позивач як на підстави свого позову вказував те, що на утриманні позивача перебуває неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є інвалідом з дитинства (донька від попереднього шлюбу дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ). Окрім цього, дружина позивача ніде не працевлаштована, єдиним джерелом її доходу є соціальні виплати, які вона отримує за догляд за дитиною з інвалідністю, однак вказані обставини не позбавляють позивача обов'язку щодо утримання своїх неповнолітніх дітей.
Позивач наголошує, що окрім дружини та її доньки, яка є інвалідом, на його утриманні перебуває матір - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є пенсіонером, однак з матеріалів, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_6 одружена та жодних доказів щодо перебування на утриманні позивача та непрацездатності суду надано не було, тож вказана обставина не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.
ОСОБА_1 вказує, що на даний час позивачеві потрібно пройти лікування та реабілітацію після отриманих травм, характер походження яких пов'язаний із захистом Батьківщини, таке лікування є дороговартісним та потребує додаткових витрат, які не можуть бути компенсовані за рахунок державного бюджету, однак на підтвердження доводів надано лише довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2023, з якої вбачається, що на підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, проте жодних документів щодо необхідності лікування та його вартості позивач не надає.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 48 487,53 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП НОМЕР_11 від 08.04.2024.
Разом з тим, слід звернути увагу, що позивачем рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30.12.2021 у справі №760/463/21 не оскаржувалося в апеляційному суді, що фактично свідчить про його згоду із вказаним рішенням.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, передбачених ст. 192 Сімейного кодексу України.
Так, належних та допустимих доказів того, що з моменту винесення судового рішення суттєво змінились обставини, які не дають змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано.
Отже, аналізуючи зібрані у справі докази окремо та у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів, визначені ст. 192 Сімейного кодексу України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК Україні судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1073,60 грн покладається на позивача.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-22 ЦК України, ст.ст. 180, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89,95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Козленко