Провадження №2-а/760/1221/24
Справа №760/16237/24
06 листопада 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
12 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Міняйло Я.В. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2520766 від 02.07.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що згідно фабули постанови про накладення адміністративного стягнення, 02.07.2024 о 10 год. 34 хв. 12 сек. на а/д М06 Київ-Чоп, 86 км. позивач керував транспортним засобом на габаритних вогнях оранжевого кольору всупереч ДСТУ 3649, згідно якого обов'язковим є білий колір. Вкзазане стало підставою для висновку, що позивач порушив п. 31.4.3., а), п. 9 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) - використання приладів (зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переобладання з порушенням вимог відповідних стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню з підстав, що він не переобладнував транспортний засіб з моменту його придбання та проходження сертифікації у відповідних дозвільних органах державної влади, що не буловраховано відповідачем при складанні оскаржуваної постанови. Також вказав, що інспектором поліції до винесення оскаржуваної постанови не було надано можливість повноцінно скористатись правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
05 серпня 2024 року до суду надійшов відзив на позов від Департаменту патрульної поліції в якому відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши, що адміністративне правопорушення було зафікосано за допомогою відеофіксації (відеореєстратор працівника поліції), яким підтверджується порушення позивачем вимог
п. 6.1.5. ДСТУ 3649:2010. Також позивачу було роз'яснено його права передбачені
ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до ст. 279 КУпАП повідомлено про час місце розгляду справи. З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2520766 від 02.07.2024, винесеної Інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону полк -1 Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенантом поліції Король М.І. , 02.07.2024 о 10 год. 34 хв. 12 сек. на а/д М06 Київ Чоп 86 км водія транспортного засобу DODGE JOURNEY, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту вказаної постанови позивач здійснював керування транспортним засобом з габаритними вогнями оранжевого кольору в супереч ДСТУ 3649, де обов'язкоим визначено білий колір, чим порушив п/п а) п. 31.4.3, п. 9 ПДР - використання приладів (зовнішних освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переобладання з порушенням вимог відповідних стандартів. Вказаною постановою відносно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 ст. 222 КУпАП визначає перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції. Зокрема, до повноважень Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України (зокрема, правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП) поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Частини 9 та 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачають, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП.
Положеннями ст. 283 КУпАП визначено, що постанова повинна містити, зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють ПДР.
Згідно з п. 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
У відповідності до п.п. а) п. 31.4.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Статтею 33 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Так, ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (надалі ДСТУ 3649:2010) визначені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів (далі КТЗ).
Відповідно до п. 5.1 ДСТУ 3649:2010 технічний стан КТЗ повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника.
Пунктом 6.1 ДСТУ 3649:2010 встановлено вимоги до зовнішніх світлових приладів.
Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 ДСТУ 3649:2010 не дозволено змінювати розташування приладів зовнішніх світлових (далі ПЗС), їх демонтувати, встановлювати додаткові ПЗС, а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ.
Кількість, колір та наявність ПЗС на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1 підпункту 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. Так, обов'язково на всіх автомобілях та автобусах установлюються передній габаритний ліхтар білого кольору, задній габаритний ліхтар червоного кольору, що є обов'язковим для всіх категорій. При цьому кількість переднього габаритного ліхтаря становить 2, а заднього 2 або 4.
Методи контролювання зовнішніх світлових приладів визначені п. 7.1. ДСТУ 3649:2010, згідно пп. 7.1.1 якого відповідність вимогам 6.1.1.-6.1.5, 6.1.6.3, 6.1.7.1-6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально.
Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.2 80 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 зробив висновок про те, що сама постанова про адміністративне правопорушення не може розцінюватись як беззаперечний доказ вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Частиною 1 статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2520766 від 02.07.2024 не зазначено та до постанови не додано жодних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суб'єкт владних повноважень не спростував доводи позивача, що автомобіль ввезений на територію України восени 2021 року, пройшов процедуру державної реєстрації транспортного засобу, яка полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків без подальшого переобладнання.
При цьому, відповідачем не надано належних доказів того, що після здійснення державної реєстрації на автомобілі DODGE JOURNEY, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 позивачем переобладнано габаритні ліхтарі.
Із долученого відповідачем до відзиву відеозапису не можливо перевірити твердження відповідача та дослідити стан ліхтарів автомобіля DODGE JOURNEY, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , так як на відеозапису зафіксовано лише верхню частину вказаного автомобіля.
За таких підстав, суд приходить до висновку про недоведеність суб'єктом владних повноважень наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд при вирішенні справи керується, зокрема, принципом верховенства права.
У статті 62 Конституції України зазначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право , зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2520766 від 02.07.2024, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В частині розподілу судових витрат, суд дійшов такого висновку.
Позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі
605,60 грн. та просив судові витрати покласти на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, відповідно до якої, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, за подання позовної заяви щодо вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача Департаменту патрульної поліції на користь
ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 9, 140, 222, 245, 247, 251, 252, 258, 280 КУпАП, ст. 2, 5, 6-11, 72-79, 90, 243, 246, 250, 255, 268-272, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2520766 від 02.07.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Копії рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.
Суддя: О. Майстренко