Рішення від 06.11.2024 по справі 759/13517/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13517/24

пр. № 2/759/4545/24

06 листопада 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 09.12.2022 у розмірі 42 919,11 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 34 438,29 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 8 480,82 грн. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву № б/н, чим підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом заяві. Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що визначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Ознайомившись з умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту позичальник отримав картку типу - картка «Універсальна» кредитний ліміт: відновлювальна кредитна лінія до 200 000,00 грн. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 16.06.2024 року становить 42 919,11 грн., з яких 34 438,29 грн. - заборгованість за кредитом, 8 480,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н. О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА: м. Київ, Святошинський район, вул. Збруцька, буд. 48 (п/б).

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, поштовий конверт повернувся до суду без вручення. На довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».

Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі на зареєстроване місце проживання відповідача.

Поштовий конверт повторно повернувся до суду без вручення. На довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».

Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Суд також звертає увагу, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).

Судом також враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене відповідачу належним чином.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подав, суд прийшов до висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні не подавалися.

З підстав наведених вище, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09.12.2022 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої банк відкрив відповідачу картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що визначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту 09.12.2022 року, а також підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, отримав картку типу - картка «Універсальна», кредитний ліміт до 200 000,00 грн.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У разі відсутності коштів на рахунках, відповідач здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошових коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу.

Відповідно до умов договору мінімальний обов'язків платіж - розмір боргових зобов'язань відповідача, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати клієнт протягом строку кредиту.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.

Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені відповідачем, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання за договором у повному обсязі не виконав.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нарахована заборгованість, яка станом на 16.06.2024 року становить 42 919,11 грн., з яких 34 438,29 грн. - заборгованість за кредитом, 8 480,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У матеріалах справи міститься довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з якої вбачається, що між банком та відповідачем підписано кредитний договір № б/н, за яким останньому було надано кредитні картки.

09.12.2022 року відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та 09.12.2022 року відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови надання кредиту: тип кредиту та розмірі кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія 200,00 грн.; тип кредитної карти: «Універсальна», строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2 Договору; процентна ставка, відсотків річних: 42.0% (п.1.3. Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4 Договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00% (п.1.5 та п. 2.1.1.2.12 Договору).

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 11/26, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про видачу картки.

Таким чином, факт укладення кредитного договору між сторонами є доведеним саме згідно з анкетою-заявою, яка додана позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У матеріалах справи містяться Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем.

Зазначені документи містять інформацію щодо реальної річної процентної ставки та процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.

З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості станом на 16.06.2024 року вбачається, що загальна заборгованість за кредитним договором складає 42 919,11 грн.

На підтвердження користування позичальником кредитними коштами та часткового виконання своїх зобов'язань щодо їх повернення стороною позивача надана суду виписка по картковому рахунку відповідача.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому згідно п. 3 цього Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).

Таким чином, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, зокрема, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, підтверджує заборгованість відповідача за виданим кредитом.

Розрахунок суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти та проценти в добровільному порядку банку не повернуті, наявні правові підстави для стягнення із відповідача суми заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 42 919,11 грн.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.12.2022 року в розмірі 42 919 (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 11 копійок станом на 16.06.2024 року, яка складається із:

- 34 438,29 грн. заборгованості за тілом кредиту;

- 8 480,82 грн. заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.О. Горбенко

Попередній документ
122839484
Наступний документ
122839486
Інформація про рішення:
№ рішення: 122839485
№ справи: 759/13517/24
Дата рішення: 06.11.2024
Дата публікації: 08.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.11.2024)
Дата надходження: 02.07.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості