СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8030/23
пр. № 1-кп/759/486/24
04 листопада 2024 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві судове засідання у кримінальному провадженні за № 12023100080001620 від 21.04.2023, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.04.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 162 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 грн., та на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2022 замінено штраф на громадські роботи строком на 100 годин,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
24.02.2022, у зв?язку із військовою агресією Російської Федерації, указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжений.
ОСОБА_3 21.04.2023, близько 09 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причинивши тим самим останньому майнову шкоду на загальну суму 647 грн., 76 коп.
Так ОСОБА_7 , не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, вирішив здобувати кошти для особистих потреб, шляхом незаконного заволодіння майном громадян.
21.04.2023, близько 08 год. 50 хв., ОСОБА_3 перебуваючи неподалік місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , на дитячому майданчику вищевказаного будинку, побачив раніше наглядно знайомого ОСОБА_6 в руках якого знаходився будівельний рівень сірого кольору. Не маючи постійного джерела доходів, та відчуваючи скрутне матеріальне становище, останній вирішив вчинити відкрите викрадення чужого майна, з метою подальшого його обернення на свою користь. З цією метою, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_7 підійшов до раніше наглядно знайомого ОСОБА_6 , який продовжував знаходився на вищевказаному дитячому майданчику та розпочав з ним розмову. Відразу після чого, безпосередньо реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , діючи умисно та переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, вихопив з рук ОСОБА_6 будівельний рівень сірого кольору, вартістю 647 грн., 76 коп., та разом з ним з почав йти з місця події в напрямку ринку «Елерон», не реагуючи при цьому на вимоги ОСОБА_6 про зупинення та повернення майна, таким чином покинувши місце вчинення злочину, та обернувши викрадене майно на свою користь, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужим майно, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 647 грн., 76 коп.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України не визнав, та показав, що 21.04.2023 зранку, точного часу не пам'ятає, він зустрівся з потерпілим ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , який був зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_9 , вони йшли до ломбарду щоб здати будівельний рівень і вжити алкогольні напої. У потерпілого в руках був будівельний рівень, з приводу якого у них раніше була суперечка, оскільки ОСОБА_3 вважав, що цей рівень його, а ОСОБА_6 взяв інструмент кілька років тому, коли вони разом працювали на будівництві. ОСОБА_3 теж хотів випити, вони пішли до ломбарду разом так як ОСОБА_6 пообіцяв його похмелити за отримані гроші. Але в ломбарді запропонували мало грошей, потерпілий ОСОБА_6 відмовився здавати рівень, на алкоголь їм не вистачило б грошей. Вони стояли, спілкувались, і ОСОБА_6 зателефонував їх спільний знайомий на ім'я ОСОБА_10 , який запросив потерпілого з ОСОБА_9 вжити алкогольні напої у нього вдома. Так як ОСОБА_3 був у поганих відносинах з ОСОБА_10 через непорозуміння по роботі в минулому, а ОСОБА_6 з ОСОБА_9 вип'ють горілки у ОСОБА_10 , він попросив у потерпілого будівельний рівень щоб його продати і похмелитися. Через приналежність будівельного рівня у них виникла суперечка, але потерпілий віддав рівень, який ОСОБА_3 продав на базарі за 100 гривень. Через деякий час його затримала поліція. Додатково ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_6 не висловлював вимог повернути рівень, не кричав, не галасував; вони раніше разом працювали на будівництві, купували інструменти разом, але вважав, що цей рівень купив він; забравши рівень, він не мав на меті збагатитися так як у ОСОБА_6 були з собою більш цінні речі, наприклад, мобільний телефон.
Потерпілий ОСОБА_6 , в судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 знає давно, років 20-25, вони живуть в одному районі, разом працювали. Події він пам'ятає погано так як з самого ранку вживав разом з ОСОБА_9 алкогольні напої. Приблизно 21.04.2023, об 12:00 годин, він зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 йшли до знайомого на ім'я ОСОБА_10 , який живе в одному з ОСОБА_3 будинку, з метою випити сто грам горілки, при собі він мав будівельний рівень. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_9 знаходились на дитячому майданчику в дворі, до нього підійшов ОСОБА_3 , сказав, що це його рівень, з чим він був не згодний, вони почали воювати, сперечатися за інструмент і ОСОБА_3 переміг. ОСОБА_6 віддав йому будівельний рівень самостійно, при цьому була присутня ОСОБА_9 . Потім вони зі співмешканкою пішли в ганделик, напилися, і, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння він написав заяву до поліції про вчинений щодо нього злочин, потім проводились якісь слідчі дії, але подробиць він не пам'ятає. ОСОБА_6 зазначив, що з обвинуваченим ОСОБА_3 вони примирились, претензій будь-яких не має, а тому просить суд закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Допитана свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що проживає з ОСОБА_6 , перебуває з ним в цивільному шлюбі. 21.04.2023, зранку, будучи тверезими, вони разом йшли в ломбард, мали намір здати майно потерпілого, а саме будівельний рівень, щоб в подальшому за отримані кошти придбати продукти харчування. Перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , зустріли ОСОБА_3 , який почав наближатися до потерпілого ОСОБА_6 , надалі між ними виникла сварка, вони почали воювати за будівельний рівень. ОСОБА_6 сказав, що здасть будівельний рівень до ломбарду, і за отримані гроші похмелить ОСОБА_3 . Вони з потерпілим пішли до ломбарду, але той був закритий. Тут ОСОБА_6 зателефонував товариш, запросив до себе, але в дворі їх перехопив ОСОБА_3 , забрав рівень і пішов в бік базару. ОСОБА_6 самостійно викликав поліцію, написав заяву про злочин, надав чек, вони разом поїхали до поліції, з ними проводили слідчі дії, при цьому вони обидва були тверезі. Додатково ОСОБА_9 показала, що живе з ОСОБА_6 більше двадцяти років, будівельний рівень належить йому, тому що останній його купив для ремонту, інструмент був майже новий. З ОСОБА_3 у чоловіка були постійні сварки з приводу інструментів, вони раніше працювали на будівництвах, але цей будівельний рівень був не з роботи.
Допитана свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що працює в перукарні на території ринку по АДРЕСА_3 . 21.04.2023 зранку перебувала біля перукарні, палила, до неї підійшов чоловік високого зросту, худої тілобудови на вигляд років 50, запропонував їй придбати будівельний рівень, на що вона погодилась, оскільки мала намір робити ремонт, а тому їй би знадобився даний інструмент. Вона заплатила чоловіку гроші, забрала рівень і повернулась в перукарню. Через деякий час на її робоче місце прийшли працівники поліції, запитували чи купляла будівельний рівень, вона розповіла про чоловіка, який продав інструмент, описала його. Приблизно через годину до перукарні прийшов чоловік власник будівельного рівня, він впізнав рівень, повідомив поліції, що це його інструмент. Рівень вилучили працівники поліції. На даний момент свідок не пам'ятає точно рис обличчя чоловіка, який продав їй рівень, але тоді, одразу після події, вона впізнала обличчя точно.
Судом також було досліджено письмові документи, які слід вважати належними, допустимими та достовірними доказами, та інші документи, які фіксують процесуальні рішення на стадії досудового розслідування, а саме:
- рапорт поліцейського, вжиті заходи у зв'язку з повідомленням потерпілого ОСОБА_6 про вчинений відносно нього злочин 21.04.2023, а також виявлення та затримання ОСОБА_3 , на якого прямо вказав заявник;
- протоколу огляду місця події від 11.04.2023 із фототаблицями, під час якого встановлено місце вчинення злочину та оглянуто ґрунтову ділянку місцевості, яка розташована на подвір'ї буд. АДРЕСА_1 . На одній з фототаблиць (т1 а.с. 69) особа - потерпілий вказує на місце вчинення кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 61);
- заява ОСОБА_15 від 21.04.2023 про надання працівниками поліції дозволу на проведення огляду в приміщенні перукарні «Карамель» за адресою: АДРЕСА_4 .
- протоколу огляду місця події від 21.04.2023 із фототаблицями, під час якого, за участі ОСОБА_16 оглянуто приміщення перукарні « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_4 , де виявлено та вилучено речові докази, а саме: металевий рівень з написом «Vist Sline» зі штрих кодом НОМЕР_1 ;
- клопотання ОСОБА_6 від 21.04.2023, в якому він просить слідчого долучити до матеріалів кримінального провадження копію чека про купівлю ним рівня, який було у нього викрадено (т1 а.с. 81);
- копія товарного чека від 11.02.2023 на купівлю будівельних інструментів, в тому числі рівня (т1 а.с. 82);
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 21.04.2024 із відеозаписом, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 КК України, впізнала за рисами обличчя під номером чотири - ОСОБА_3 як особу, яка 21.04.2023 близько 09:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , забрала рівень у її товариша ОСОБА_6 ;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.04.2023 із застосуванням відеозапису, під час якого, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, затримано ОСОБА_3 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
- висновок експерта судової товарознавчої експертизи № 1934 від 25.04.2023, згідного якого ринкова вартість, з урахуванням зносу, не поданого на дослідження майна, а саме: будівельного рівня марки «Vist», модель «S-line 14-401», довжиною 60 см., з ознаками користування, який придбаний у 2023 та належить потерпілому ОСОБА_6 , на момент вчинення злочину, тобто на 21.04.2023, становить 647,76грн.
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.20243 з яких вбачається, що свідок ОСОБА_15 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 КК України, впізнала за рисами обличчя на фотознімку під номером один - ОСОБА_3 як особу, яку 21.04.2023 за адресою: АДРЕСА_4 , продала їй будівельний рівень.
Суд, проаналізувавши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступних висновків.
Суд критично оцінює та не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 , в тій частині, що ОСОБА_6 добровільно віддав ОСОБА_3 належний йому будівельний рівень, оскільки вони перебувають дружніх стосунках, їх покази в цій частині не є послідовними та логічними, не відповідають фактичним даним, що містяться в інших доказах, які суд вважає належними та допустимими, та які у сукупності з показами свідка ОСОБА_9 , в присутності якої ОСОБА_3 відкрито заволодів будівельним рівнем, показами свідка ОСОБА_15 , у якої вилучили майно, клопотанням ОСОБА_6 , який в день вчинення злочину самостійно просив долучити до матеріалів кримінального провадження копію чека про купівлю ним рівня, а отже сприяв слідству для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, що свідчить про доведеність вчинення злочину ОСОБА_3 .
Також, суд критично ставиться до показів ОСОБА_6 в частині, що стосується того, що він не пам'ятає, в повній мірі, подій та обставин злочину, оскільки такі його покази спростовуються відеозаписом огляду місця події, на якому зафіксовано те, що останній зв'язно вів діалог із присутніми під час огляду працівниками поліції, його відповіді і дії були логічними і зрозумілими.
Заява ОСОБА_6 від 01.05.2023 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з його примиренням з винним ОСОБА_3 підтверджує те, що ОСОБА_6 усвідомлює те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, однак не бажає притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд, проаналізувавши та оцінивши кожен визнаний належним та допустимим доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 , та про вірність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з наступними змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; не працює, раніше судимий, ухилявся від суду, в результаті чого був оголошений його розшук, ухвали про застосування приводів залишались без виконання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
Згідно ч 5 ст. 72 КК України в строк покарання слід зарахувати попереднє ув'язнення: з дня затримання 21.04.2023 по 29.09.2023 включно та один день затримання 12.04.2024.
Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.
Щодо необхідності застосування ст. 71 КК України та призначення покарання за сукупністю даного вироку та вироку Святошинського районного суду м. Києва від 19.04.2021, суд виходить з наступного.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.04.2021 засуджено ОСОБА_3 до покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 грн., яке на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2022 замінено на громадські роботи строком на 100 годин. Громадські роботи засуджений не відбув, але 28.09.2023 сплатив штраф, призначений вироком від 19.04.2021.
Як зазначив ОСОБА_3 в судовому засіданні, про заміну покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт він дізнався лише коли йому були відкриті матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, а штраф він сплатив тому що намагався довести наміри виправитись, і ніяким іншим чином зробити це не міг.
Заслухавши позицію прокурора і сторони захисту, суд звертає увагу, що ухвала суду від 27.04.2022 (т1 а.с. 126) про заміну покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт, була постановлена у відсутність ОСОБА_3 , будь-яких доказів отримання даної ухвали засудженим, прокурором не надано. Крім того, ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні був затриманий 21.04.2023, і з дня затримання перебував під вартою до зміни запобіжного заходу ухвалою суду від 29.09.2023. Отже, перебуваючи в ДУ «СІЗО» МЮ України, навіть дізнавшись про зміну виду покарання, він не мав жодної можливості відбути громадські роботи, а тому сплату штрафу 28.09.2023, в період дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за умови, що тривалість запобіжного заходу від нього не залежить, суд розцінює як відбуття покарання за попереднім вироком. Суд погоджується з аргументами сторони захисту, що відбування покарання у виді громадських робіт після сплати штрафу та звільнення з-під варти, тобто в період можливого виконання вироку суду з урахуванням ухвали про зміну призначеного покарання, засуджений розцінював як відбування покарання за одним вироком двічі.
При вирішенні даного питання суд також керувався висновками про застосування норм права, викладеними в постанові Об'єднаної Піліти Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 243/7758/20, а саме: "Для застосування закріплених у ч. 1 ст. 71 КК України правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначає сукупність двох обов'язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності:
- перша стосується моменту вчинення нового кримінального правопорушення засудженим "після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання" за попереднім вироком;
- друга наявності невідбутої частини покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком на момент призначення судом покарання за новим вироком.
Відсутність хоча б однієї з указаних умов виключає можливість застосування положень ч. 1 ст. 71 КК під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком.
Якщо на момент вчинення особою нового кримінального правопорушення невідбутою частиною покарання за попереднім вироком було основне покарання у виді штрафу (ст. 53 КК), яке на час ухвалення нового вироку вже відбуте, порядок то правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК, не застосовуються".
Процесуальні витрати у виді витрат на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме: речі що належать потерпілому і обвинуваченому - повернути останнім за належністю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з дня звернення вироку до фактичного виконання.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбутого покарання попереднє ув'язнення з 21.04.2023 по 29.09.2023 включно та один день затримання 12.04.2024.
Речові докази по справі:
- металевий рівень сірого кольору «Vist sline», який зберігається в камері збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути потерпілому ОСОБА_6 за належністю;
- речі, вилучені під час затримання ОСОБА_3 (спортивну кофту, шнурок чорного кольору, мобільний телефон марки «Редмі», сумку чорного кольору, ланцюжок золотистого кольору, ключі в кількості 3 шт, 1 (один) долар США, 2 (дві) упаковки насіння огірків), які зберігаються в камері збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_3 за належністю.
Витрати на залучення експерта в розмірі 200 (двісті) гривень - стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1