Справа № 357/14487/24
Провадження № 2/357/5393/24
06.11.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області Юрченко І.О., про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна,-
07 жовтня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.
05 листопада 2024 року на адресу суду з ЦМУ ДМС по м. Києву та Київській області надійшли інформації щодо реєстрації місця проживання відповідачів у справі.
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження, оскільки в порушення вимог ст.177 ЦПК України позивачем не в повному розмірі сплачено судовий збір.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру поданої фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.2 ст.9 Закону).
Позивачем до позовної заяви на підтвердженні сплати судового збору додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2336 від 07 жовтня 2024 року на суму 2 460,00 грн. за подання до суду позовної вимоги майнового характеру.
В позовній заяві позивач просить витребувати квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам наведених вище правових норм.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюється.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Однак, позивач зазначаючи в позові ціну позову 246 000,00 грн вказує, що відповідно до договору купівлі-продажу № 6 в будинку АДРЕСА_2 від 23 лютого 2024 року оціночна вартість квартири, згідно зі звітом про незалежну оціночну вартість, який складений ТОВ «Оцінка Київ» 20 лютого 2024 року, складає 246 000,00 грн.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію від 07 жовтня 2024 року про сплату судового збору в сумі 2 460,00 грн, при цьому не надано належних доказів вартості спірного майна (звіту про оцінку майна) станом на дату подачі позову до суду відповідно якого визначено ціну позову та сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна на час звернення до суду з даним позовом, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, на майно, яке він просить поділити та докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 211,20 грн, але не більше 15 140,00 грн.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків.міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державний нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області Юрченко І.О., про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Бебешко