Справа № 2-4114/11
(6/199/499/24)
05.11.2024
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
за участю секретаря судового засідання Піскова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну стягувача у виконавчих листах,
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з даною заявою, вказуючи на те, що 05.12.2011 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено судове рішення у справі №2-4114/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
14.05.2024 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджі фінанс» укладено договір факторингу №05/2024/1-ДФ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором №ML-307/155/2008, у зв'язку з чим ТОВ «Діджі фінанс» просить суд змінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» у виконавчих листах, виданих на виконання рішення у цивільній справі №2-4114/11.
Розглянув заяву про заміну стягувача у виконавчих листах, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2011 р. позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено повністю: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором від 18.07.2008 р. №ML-307/155/2008 в сумі 729 535,71 грн., з яких заборгованість за кредитом - 616 489,27 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 91 654,91 грн., пеня за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором 21 391,53 грн., а також стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/23854041).
14.05.2024 р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджі фінанс» укладено договір факторингу №05/2024/1-ДФ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором №ML-307/155/2008.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України,у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 5, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.
Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14 і суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.
У даному випадку строку пред'явлення виконавчого документу до виконання сплинув, зазначене не спростовано доказами (ст.ст. 76 - 80 ЦПК України), у зв'язку з чим підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.ст. 260-261, ч. 5 ст. 442, ч. 1 ст. 446 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну стягувача у виконавчих листах відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Спаї