Справа № 158/2110/24
Провадження № 2/0158/573/24
06 листопада 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Костюкевича О.К.
за участю секретаря - Хмілевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, 15.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №78437819. Згідно з п.1 договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, що передбачено ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщеними на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору йому зрозумілі. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Вони є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників. Згідно з п. 1.1. договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав, до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до реєстру боржників №13 від 21.12.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12343,59 грн, з яких: 5362,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6981,09 грн. - сума заборгованості за відсотками. В разі сплати відповідачем коштів на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Крім цього, 02.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем укладено кредитний договір №3381905471/766687. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідача і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
12.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №12082022, на підставі якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги виконання відповідачем (відповідно до Реєстру боржників) зобов'язань за кредитним договором №3381905471/766687 в загальній сумі 7773 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4773 грн. - заборгованість за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач лише частково виконав своє зобов'язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 10.10.2022 на суму 4300 грн. для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором №78437819 від 15.03.2023 та за кредитним договором №3381905471/766687 від 02.02.2022 в загальному розмірі 15816,59 грн., а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 02.07.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнає та в їх задоволенні просить відмовити. Свій відзив мотивує тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи сторінки договорів (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів). Вказує, що не укладав договори позики, які долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, в редакції, що наведена представником позивача, відповідно відсутні докази погодження ним вказаних в цих документах процентних ставок, строків користування позикою та інших умов кредитування. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності.
Згідно пункту 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісних кредиторів, позивачем надано копію договору факторингу, реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстрів боржників, які не підтверджують наявність прав вимог у первісних кредиторів та їх перехід до позивача як нового кредитора. Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати позивачем як новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок первісних кредиторів.
Зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є виключно первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Крім цього, позивачем не надано жодного належного, достатнього та допустимого доказу (платіжного документа) перерахування відповідачу сум позик.
Таким чином, позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитних договорів між відповідачем та первісними кредиторами на умовах, що вказані в наданих копіях договорів, не довів перерахування відповідачу тіла кредиту первісними кредиторами, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які позивач просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісним кредиторам за отримання грошових вимог, а тому в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, який позивач вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Кредитні договори з позичальником укладено в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто Відповідач самостійно для себе визначив необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами Договору, після чого проявив намір вступити з кредитодавцем в договірні відносини на умовах визначених Правилами. У відповідності до умов кожного укладеного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і Пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином, зазначені у позові договори є укладеними. Щодо розрахунків заборгованості та підтвердження перерахування коштів на рахунок позичальника, вказує, відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належать. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Позивач зазначає, що на момент подачі позовної заяви TOB «ФК «ЄАПБ» було надано до суду всі наявні документи по кредитним справам, які були передані первинними кредиторами в рамках укладених Договорів факторингу. З метою надання вичерпної інформації по справі після отримання відзиву, позивач звернувся до первісних кредиторів з відповідними запитами про надання інформації щодо надання доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів ОСОБА_1 .. Станом на 06.08.2024 позивачем не отримано відповіді на запити від первісних кредиторів.
Щодо відступлення права вимоги, то позивач долучив копії платіжних інструкцій, які є доказом сплати коштів за вищевказаними договорами факторингу.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а, отже, є такими що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір позики №78437819, відповідно до умов якого відповідач отримав позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту у розмірі 5500 гривень на строк 15 днів та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% в день (а.с.7-9).
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису R8ig3G4GzM), що був надісланий на вказану позичальником в договорі електронну адресу (а.с.8, зворот).
Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщеними на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору йому зрозумілі.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Вони є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників (а.с.10-13).
Із матеріалів справи вбачається, що 21.12.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ЄАПБ» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №13 від 21.12.2023 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с.14).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №13 від 21.12.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 12343,59 грн, з яких: 5362,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6981,09 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.15).
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №78437819 вбачається, що за період з 21.12.2023 по 31.05.2024, залишок заборгованості складає 12343,59 грн. (а.с.16).
Копія платіжної інструкції №20632 від 26.12.2023 підтверджує сплату коштів за вищевказаним договором факторингу (а.с.75).
Також, судом встановлено між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ОСОБА_1 02.02.2022 укладено договір про надання фінансового кредиту №3381905471/766687, відповідно до умов якого клієнту надано кредит в розмірі 3000 грн. (на 15 днів - до 16.02.2022) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником електронного підпису, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін (а.с.22-23).
Відповідно до п. 4.3. Договору у разі, якщо Клієнт продовжує користуватись сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду, зазначеного в п. 1.2. цього Договору, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Клієнт зобов'язаний: по продукту «Миттєва позика» щоденно, але не більше ніж 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду, сплачувати Товариству проценти з розрахунку 1168% річних, що становить 3,2% на добу; по продукту «Дрібні покупки» щоденно, але не більше ніж 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду, сплачувати Товариству проценти з розрахунку 1277,5% річних, що становить 3,5% на добу (а.с.23).
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, представник позивача надав суду копії індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №3381905471/766687, додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №3381905471/766687, паспорт фінансового кредиту від 22.02.2022 та розрахунок заборгованості за кредитним договором №3381905471/766687 за період з 12.08.2022 по 31.05.2024, відповідно до якого залишок заборгованості складає 3473 грн. (а.с.22-25,30).
12.08.2022 між ТОВ «КУ «ЄКГ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №12082022, відповідно до умов якого ТОВ «КУ «ЄКГ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄФПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «ЄКГ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (26-29).
Копія платіжної інструкції №18618 від 15.08.2022 підтверджує сплату коштів за вищевказаним договором факторингу (а.с.73).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Доказами, наданими позивачем, підтверджується, що до позивача перейшли права вимоги за спірними кредитними договорами і він вправі пред'являти відповідні вимоги про стягнення коштів.
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Визначення поняття «зобов'язання» міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17 зазначено, що в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Таким чином, обов'язок щодо повернення коштів за кредитним договором має абсолютний характер і його невиконання можливо виключно у визначених законом випадках.
Отже, зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи презумпцію правомірності укладених кредитних договорів такі договори у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених ними прав і обов'язків сторін.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Цим же законом визначені особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, яка розглядається, кредитні договори №78437819 та №3381905471/766687 укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач не надав жодного належного і допустимого доказу для спростування факту укладення спірних кредитних договорів в електронному виді та накладення на них будь якого іншого підпису.
Крім того, за змістом частини першої статті 1047, частини першої статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, відповідно частини першої статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Тобто, письмова форма договору внаслідок його реального характеру є підтвердженням отримання грошових коштів і саме на позичальника закон покладає обов'язок доказування протилежного.
Проте, відповідач не надав жодного підтвердження факту неотримання грошових коштів за спірними кредитними договорами. У відзиві відповідач не покликався на ту обставину, що кредитних коштів за кредитними договорами не отримував, однак при цьому зазначав, що позивачем не надано доказів отримання ним цих коштів.
Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме позичальник має доступ до свого банківського рахунку і він мав можливість представити суду виписку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів.
Доказів виконання умов кредитних договорів та повернення коштів відповідач не надав, що в загальному, свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Суд погоджується з визначеним загальним розміром заборгованості ОСОБА_1 за договором №3381905471/766687 від 02.02.2022, що відповідає умовам укладеного договору та становить 3473 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 473 грн. - заборгованість за відсотками.
Проте, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №78437819 від 15.03.2023 визначено невірно і такий підлягає перерахунку.
Так, відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На основі аналізу цих правових норм Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У справі яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору №78437819 від 15.03.2023, останній укладено на строк 15 днів. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором безпосередньо до моменту переходу права вимоги, що не відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Як уже зазначалось вище, за кредитним договором №78437819 від 15.03.2023 відповідач отримав кредит у розмірі 5500 грн. на строк 15 днів із сплатою за користування кредитом 2,5% в день, що становить 137,5 грн. в день. Отже, за цим кредитним договором відповідач зобов'язаний сплати відсотки у розмірі 2062,50 грн., а загальна заборгованість становить 7562,50 грн.
Таким чином розмір заборгованості за кредитним договором №78437819 від 15.03.2023 становить 7562,50 грн., внаслідок чого до примусового стягнення за цим договором підлягає виключно ця сума.
У задоволенні решти позовних вимог за даним кредитним договором, суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю з огляду на наступне.
Так, Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Пунктом 5 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у договорі про споживчий кредит зазначається строк, на який надається кредит, а частиною сьомою статті 11 цього закону передбачено, що будь-які пропозиції кредитодавця про зміну умов договору про споживчий кредит, визначених частиною першою статті 12 цього Закону (окрім зміни змінюваної процентної ставки), повинні здійснюватися шляхом направлення кредитодавцем споживачу повідомлення в такий спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення. Умова договору про надання споживачеві пропозицій про зміну зазначених умов договору іншим чином, ніж таким, що дає можливість встановити дату відправлення повідомлення, є нікчемною.
Пропозиції споживачу про зміни інші, ніж зміна умов договору про споживчий кредит, визначених частиною першою статті 12 цього Закону, повинні надаватися у спосіб та строки, передбачені договором про споживчий кредит.
Згідно пункту 6 договору позики за кредитним договором №78437819 від 15.03.2023 позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація), який продовжується за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. При продовженні строку користування позикою процентна ставка буде розраховуватися за базовою процентною ставкою, визначено у п.п.2.3 п.2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами.
Таким чином, положення пункту 6 договору №78437819 від 15.03.2023 зумовлює продовження строку кредитування лише у випадку його ініціювання позичальником шляхом вчинення вищевказаних дій, які останнім вчинено не було, а отже строк користування позикою не продовжувався, що відповідно, виключає можливість стягнення нарахування відсотків поза межами строку кредитування.
Отже, враховуючи, вищенаведене, позов у даній справі слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 в користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №78437819 від 15.03.2023 в розмірі 7562 (сім тисяч п'ятсот шістдесят два) грн. 50 коп., а також заборгованість за договором №3381905471/766687 від 02.02.2022 в розмірі 3473 (три тисячі чотириста сімдесят три) грн. 00 коп.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, згідно пункту 3 частини другої цієї статті у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальна ціна позову становила 15816,59 гривень. Суд задовольнив позовні вимоги на суму 11035,5 гривень.
При пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 гривень, що стверджується відповідною квитанцією (а.с.1). Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 2112,69 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.10, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором №78437819 від 15.03.2023 в розмірі 7562 (сім тисяч п'ятсот шістдесят два) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором №3381905471/766687 від 02.02.2022 в розмірі 3473 (три тисячі чотириста сімдесят три) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 69 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Представник позивача - Грибанов Денис В'ячеславович, адреса: м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, Київської області.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич
Текст судового рішення складено - 06.11.2024