Справа №619/3281/24 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1878/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.263 КК України
Іменем України
30 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадженняз а апеляційною скаргою захисника на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 01.07.2024 року стосовно ОСОБА_8 , -
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця с. Петропавлівка, Куп'янського району, Харківської області, із середньою освітою, працюючий у ТОВ «Універсал-2020» на посаді оператора конвеєрної лінії, вйськовослужбовець, одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 01.09.2023 Великописарівським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 263 КК України до трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік,
засуджений ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Великописарівського районного суду Сумської області за ч. 1 ст. 263 КК України від 01.09.2023, та призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Крім того, цим же рішенням суду вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно вироку, ОСОБА_8 діючи всупереч Положенню «Про дозвільну систему», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України 21 серпня 1998 року № 622, приблизно у вересні 2023 року знаходячись в м. Харків, отримав від невстановлених осіб, з якими він був пов'язаний через військрову службу свої речі після звільнення з військової служби, серед яких були: споряджений магазин до системи «Калашникова» з 30 шт. набоями, та два споряджених магазини до системи пістолета «Макарова» у загальній кількості 14 шт. набоїв.
Після чого ОСОБА_8 , маючи та реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на носіння та зберігання боєприпасів, переніс та зберігав за фактичним місцем мешкання, в будинку АДРЕСА_1 , споряджений магазин з 30 патронами та 14 патронів.
07.03.2024 співробітниками поліції проведено обшук домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого в присутності понятих виявлено та вилучено 30 патронів та 14 патронів.
Відповідно до висновків судових балістичних експертиз № СЕ-19/121-24/7430-БЛ від 14.03.2024 року вилучені 30 патронів є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39AK придатними до стрільби, та 14 патронів які відповідно висновку експерта № CE-19/121-24/7429-БЛ від 14.03.2024 року є боєприпасами пістолетними патронами калібру 9х18ПМ, які придатні до стрільби.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції через істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону полягає у наступному. Так, на думку апелянта, суд першої інстанції при визнанні недоцільним дослідження у судовому засіданні доказів у кримінальному провадженні порушив положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили задовільнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Із аналізу кримінального процесуального закону та практики Верховного Суду вбачається, що суд, перш ніж прийняти рішення про здійснення розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, повинен роз'яснити суть цієї норми, не обмежуючись цитуванням самої статті, а в доступній, чіткій та конкретизованій формі викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз'яснення є однакове, правильне і точне розуміння всіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас суд має впевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконатися в добровільності їх позицій.
Отже, визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій, правильне розуміння й усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому особа обвинувачується, правові наслідки розгляду на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є передумовами можливості здійснення розгляду провадження в зазначеному порядку.
При цьому, законодавець створює процесуальні запобіжники від можливої недобросовісності та зловживання процесуальними правами учасників судового розгляду, які у випадку зміни правової позиції з метою скасування вироку місцевого суду, ухваленого в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, можуть в апеляційній скарзі відмовитися від визнання обставин, які визнавалися ними під час судового провадження (ч. 2 ст. 394 КПК України).
З журналу судового засідання і зафіксованого перебігу судового провадження в суді першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 був ознайомлений із правами та обов'язками обвинуваченого, в судовому засіданні підтвердив зрозумілість йому цих прав та обов'язків. Судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 здійснювався за спрощеною процедурою, під час якої місцевий суд за відсутності заперечень усіх учасників судового провадження обґрунтовано визнав недоцільним дослідження доказів у повному обсязі, обмежившись допитом обвинуваченого й дослідженням письмових доказів кримінального провадження.
У судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_8 повністю визнав винуватість, підтвердив і не оспорював фактичні обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв'язку з чим просив розглядати справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Місцевим судом було з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст обставин зазначених вище обставин, які ним не оспорювались, добровільність позиціїОСОБА_8 , у тому числі, що така позиція не є наслідком впливу інших осіб, а також роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Після чіткого, детального та розгорнутого пояснення судом першої інстанції змісту норми ч. 3 ст. 349 КПК України обвинувачений ствердно заявив про бажання здійснення судового розгляду за вказаним вище порядком (відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України), підтвердивши зрозумілість правових наслідків такого розгляду.
Отже, вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України місцевим судом були виконані належним чином і забезпечено всі передбачені законом умови та процесуальні гарантії, які захищали здатність обвинуваченого висловлювати свою справжню думку щодо обставин справи. Тому твердження захисту про те, що суд першої інстанції позбавив ОСОБА_8 права на повний розгляд обставин у кримінальному провадженні, чим порушив його права на захист, є неспроможними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду повно й усебічно розглянути провадження, за результатом чого ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення, й були би визначеними законом підставами для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 01.07.2024 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді