Справа №: 610/3739/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/2281/24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: повернення обвинувального
акту
31 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі учасників по даній справі, а саме прокурора та захисників, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 04 10 2024 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою вказаного суду у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зупинення судового провадження відмовлено.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023220000000678 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 190 КК України повернуто прокурору.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим статтею 291 КПК України, оскільки орган досудового розслідування при викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, які вважає встановленими та при формулюванні обвинувачення не вказав адреси або координати місцезнаходження банкоматів за допомогою яких потерпілі переводили грошові кошти.
Крім того, зазначив, що орган досудового розслідування, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які вважає встановленими та при формулюванні обвинувачення відносно обвинуваченої ОСОБА_8 за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 30 червня 2023 року, взагалі не вказує в чому полягали дії обвинуваченої ОСОБА_8 .
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу у зв'язку з незаконністю та необґрунтованістю, а обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023220000000 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернути до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскілки відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у тому, що використовуючи мобільний зв'язок, вводили в оману потерпілих, які добровільно здійснювали перерахування своїх грошових коштів на банківські картки, при цьому в обвинувальному акті чітко визначено дату та час початку вчинення злочину - введення в оману потерпілих, а також дату і час здійснення потерпілими перерахування коштів, то у даному випадку, враховуючи повне викладення складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, вважає, що місце вчинення злочину не відіграє виключну роль щодо формулювання обвинувачення, а є лише тими даними, на підставі яких суд може вирішити питання щодо підсудності кримінального провадження.
Крім того, апелянт вказує, що у даному випадку обвинувачені під час спільного вчинення злочинів перебували у різних областях України - ОСОБА_6 у Вінницькій області, Середа та ОСОБА_8 - у Харківській області. В той же час потерпілі також перебували у різних місцях, зокрема ОСОБА_10 - у Херсонській області, ОСОБА_11 - у Чернігівській області, ОСОБА_12 - у Закарпатській області, ОСОБА_13 - у Дніпропетровській області, ОСОБА_14 - у Німеччині, ОСОБА_9 - у Туреччині.
Прокурор зазначив, що саме з урахуванням встановлених обставин вчинення злочинів, відповідно і у обвинувальному акту не визначено безпосередньо місце їх вчинення.
Що стосується висновку суду першої інстанції щодо відсутності у обвинувальному акті дій ОСОБА_8 по епізоду заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9 , прокурор вважає його безпідставним, оскільки вважає, що в обвинувальному акту чітко зазначено роль кожного учасника попередньої змови щодо вчинення дій, які складають об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.
Тобто апелянт переконаний, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023220000000678 складений відповідно до вимого ст. 219 КПК України, із зазначенням викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Позиції учасників судового апеляційного провадження.
Захисники обвинувачених та прокурор, будучи належним чином повідомленими про час та дату розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Будь-яких заяв, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги прокурора, не надавали.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Зокрема, згідно п.п. 4, 5 ч. 2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі, підозрюваній у вчиненні злочину.
Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023220000000678 містить всі відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч.2 ст.291 КПК України, а тому висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України є передчасним.
Так, зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що у ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація з посиланням на положення закону і частин статті закону України про кримінальну відповідальність та викладено формулювання обвинувачення.
Крім того, у вказаному обвинувальному акті зазначені анкетні дані обвинувачених; анкетні відомості потерпілих; найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, який склав обвинувальний акт; відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинувачених; розмір витрат на залучення експертів. Обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором із зазначенням його посади та прізвища. До обвинувального акту також додано реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому відображено дані про проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, про прийняті процесуальні рішення, відомості про заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування, а також розписки обвинувачених про отримання його копії.
Колегія суддів констатує, що оскільки перелік вимог кримінального процесуального закону щодо складання обвинувального акта є вичерпним, то рішення про повернення обвинувального акта прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні були допущені порушення вимог ст. 291 КПК України.
У даному випадку повертаючи обвинувальний акт, суд першої інстанції вийшов за межі предмета судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження, оцінка яких надається під час судового розгляду по суті та фактично зазначив про порушення вимог ч.1 ст. 91 КПК України, що полягає у незрозумілості та нечіткості предмету доказування, а саме події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення).
У підготовчому ж провадженні не вирішуються питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду справи по суті.
Так, процесуальна оцінка об'єктивної сторони злочину, згідно вимог чинного КПК України, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого ст. 373 КПК України, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 318-380 КПК України. Доведення обґрунтованості обвинувачення покладається на прокурора, а суд, відповідно до норм ч.6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що чітко узгоджується з нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Завданням же підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. На вказаній стадії виконується функція контролю за досудовим розслідуванням, відповідність вимогам КПК України обвинувального акта та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.
Вказана позиція узгоджується з правовим висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року по справі 273/1053/17 (провадження № 51 -8914км 18), відповідно до якого, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
На переконання колегії суддів під час підготовчого провадження, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору лише з підстав невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі на даній стадії давати оцінку доказам, вирішувати питання правильності формулювання обвинувачення, перевіряти його відповідність фактичним обставинам справи.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 338 КПК України за наявності підстав прокурор не позбавлений можливості змінити обвинувачення на стадії розгляду кримінального провадження в суді або відмовитися від його підтримання, що також свідчить про передчасність судового рішення, ухваленого судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із висновками суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та відповідно до вимог ст.409 КПК України вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження направити в той же суд з призначенням нового судового розгляду обвинувального акту.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 04 10 2024 року про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню №12023220000000678 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 190 КК України, прокурору, - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Матеріали справи направити в суд першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
___________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4