29 жовтня 2024 року
м. Харків
справа № 643/342/24
провадження № 22-ц/818/2197/24
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Тичкової О.Ю.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року у складі судді Литвинова А.В.,-
У січні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, згідно Договору №4-2289С від 04.04.2022р.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року провадження у справі закрито та роз'яснено позивачу право звернутись з вимогами в порядку господарського судочинства.
Ухвала мотивована тим, що вказаний спір виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, у такому випадку він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України..
Не погодившись з ухвалою суду ПрАТ «Харківенергозбут» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просило ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що договори про постачання електричної енергії були укладені з ОСОБА_1 як фізичною особою, що виключає можливість розгляду справи судом господарської юрисдикції.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам судове рішення відповідає.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої керувався п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України й виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З вказаними висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не підлягає розгляду за правилами ЦПК України, оскільки відносини між сторонами виникли ведення підприємницької діяльності відповідачем.
Так, згідно Договіру №4-2289 (0/P2289) від 16.06.2011, ОСОБА_1 був споживачем АТ "Харківобленерго".
В подальшому ОСОБА_1 була подана заява-приєднання до Договіру №4-2289С у зв'язку з чим АТ "Харківобленерго" припинило бути постачальником електричної енергії, та надавало послуги ФОП ОСОБА_1 тільки з розподілу електричної енергії. Рахунки за реактивну енергію згідно Договіру 4-2289 С(О/Р2289), ОСОБА_1 сплачувались як ФОП ОСОБА_1 , тобто - як суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до додатку № 3 від 04 квітня 2022 року до договору 4-2289між сторонами підписана Комерційна пропозиція № 1 для малих непобутових споживачів, що свідчить про використання електричної енергії для ведення підприємницької діяльності (т. 1 а.с. 40).
В заяві-приєднанні вид об'єкта зазначені складські приміщення (т. 1 а.с. 40), а відповідно до технічного паспорту та витягу з державного реєстру речових прав за адресою АДРЕСА_1 за якою виникла заборгованість вказано виробничий цех, виробничий будинок (т. 1 а.с. 130а,130б).
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства є обґрунтованими.
Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував положення п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 378, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» - залишити без задоволення.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2024 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук