Рівненський апеляційний суд
Іменем України
31 жовтня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/8830/24
Провадження № 11-сс/4815/305/24
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2024 року, якою змінено
підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід із застави на тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024180000000021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 368 КК України,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2024 року частково задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР у Рівненській області ОСОБА_8 .
Змінено стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід із застави на тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме до 10 листопада 2024 року, із одночасним визначенням розміру заставу 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 244 200 (один мільйон двісті сорок чотири тисячі двісті) гривень, у разі внесення якої на підозрюваного буде покладено ряд процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про звернення в дохід держави застави у розмірі 242 240 грн, внесеної за ОСОБА_5 його дружиною ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2024 року скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу і звернення застави в дохід держави. Також просить залишити раніше визначену заставу в розміру 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень, яка встановлена ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2024 року. У разі наявності інших підстав, застосувати відносно ОСОБА_5 домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .
На обгрунтування цих вимог зазначив, що слідчим суддею під час розгляду клопотання не враховано, що ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків не порушував, і навпаки - добросовісно їх виконував, а наявність у ОСОБА_5 паспорта громадянина України та проживання у прикордонній зоні, не дає можливості вільно перетинати кордон України.
ОСОБА_5 не має можливості знищити, сховати, або спотворювати будь-яку із речей чи документів кримінального провадження, оскільки вони приєднані до матеріалі справи, а ризик перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином не містить будь-якого обґрунтування.
Вважає, що визначений судом розмір застави не відповідає майновому стану підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, а дружина підозрюваного - ОСОБА_10 не працює, на утриманні у підозрюваного перебуває двоє малолітніх дітей, які також потребують лікування та догляду.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно положень ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як встановлено в ході апеляційного розгляду, у межах цього кримінального провадження 11.05.2024 ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 09.07.2024 із одночасним визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, у разі внесення якої на підозрюваного буде покладено ряд процесуальних обов'язків.
13.05.2024 підозрюваного ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням ним застави у визначеному слідчим суддею розмірі, та згодом продовжено покладені на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 200 КПК прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
При цьому, згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Пунктом 4 ч.2 ст. 183 цього Кодексу передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, - перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.; ч.3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, а також прохання надати таку вигоду для себе за вчинення чи невчинення неправомірної вигоди, будь-якої дії, з використанням наданого йому службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При цьому, колегія суддів зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змісту ст. 368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», Суд дав визначення терміну «обґрунтована підозра», згідно з яким існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
16.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої та про нову підозру, а саме за ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 368 КК України.
Таким чином, повідомлення ОСОБА_11 про нову підозру за ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1 КК України, а також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч.3 ст. 368 КК України, слід розцінювати як обставини, у розумінні ст. 200 КПК, для внесення прокурором клопотання про зміну підозрюваному запобіжного заходу.
Окрім того, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватись від досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Зокрема, зважаючи на те, що ОСОБА_5 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду злочинів, які відносяться до категорії тяжких, в тому числі перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що в умовах воєнного стану та збройної агресії російської федерації несуть особливу небезпеку, а тому, враховуючи значний суспільний резонанс даного кримінального провадження, тяжкість можливого покарання та не встановлення наявності стримуючих факторів, які б могли гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у тому числі, його належну явку на виклики до слідчого, прокурора та суду, оскільки він є мешканцем іншої області та не має у м.Рівному будь-яких родинних зв'язків, свідчить на користь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наявність ризиків, передбачених п.п.2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК, стверджується тим, що ОСОБА_5 здійснюючи функцію представника влади та будучи службовою особою, займаючи посаду поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області користуючись службовими зв'язками серед працівників у зв'язку з тим, що він обіймав посаду, може особисто або опосередковано незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчиняти дії задля знищення, спотворення документів або речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також може інформувати можливих співучасників про встановлені досудовим розслідувань обставини та про необхідність у знищенні певних речей чи документів.
Щодо визначеного розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 , колегія суддів зазначає наступне.
Так, ч.4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Тому, враховуючи встановлені на даний час обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_5 , у тому числі щодо можливого отримання ним неправомірної вигоди, колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави на даному етапі досудового розслідування є достатнім та необхідним аби гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, на даній стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2024 року, якою змінено підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід із застави на тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_12 - без задоволення.
Ця ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3