Рівненський апеляційний суд
Іменем України
31 жовтня 2024 року м. Рівне
Справа № 562/3326/24
Провадження № 11-сс/4815/325/24
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційної скаргою прокурора Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2024 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №12024181130000357,
Ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2024 року частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП №6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4
Обрано стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороню залишати житло за місцем проживанням з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. на строк до 28 листопада 2024 року, без застосування електронних засобів контролю.
Покладено на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить суд вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На обгрунтування цих вимог зазначив, що слідчий суддя при постановленні даної ухвали не врахував, що підозрювана ОСОБА_5 , маючи зможу вільно пересуватися територією України, може змінювати місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду задля уникнення від кримінальної відповідальності. Також враховуючи, що підозрюваній відома адреса проживання свідків, вона може чинити на них тиск шляхом вмовлянь та/або будь-яким іншим чином вплинути, з метою зміни, перекручування показань задля перешкоджання кримінальному провадженні.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, думку підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника-адвоката ОСОБА_6 , щодо безпідставності заявлених вимог та залишення ухвали без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України - перебуваючи у службовому кабінеті №29 відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області 30.09.2024 близько 15.00 запропонувала 750 доларів США ОСОБА_9 , яка займає посаду слідчого вказаного підрозділу, за прийняття рішення про закриття кримінального провадження стосовно її подружжя - ОСОБА_10 .
Так, у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зібрані органами досудового розслідування докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
01 жовтня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
При цьому під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність передбаченого ст. 177 КПК ризику - можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає цей висновок слідчого судді правильним.
Так суд погоджується з висновком слідчого судді, щодо ризику можливого переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Разом з цим прокурор ні під час розгляду клопотання слідчим суддею, ні під час апеляційного розгляду, не надав доказів незаконного впливу підозрюваної ОСОБА_5 на свідків. Як пояснив апеляційному суду прокурор підозрювана виконує покладені на неї обов'язки.
Згідно приписів ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При цьому, як визначено ч.ч.4, 5 ст.181 КПК, орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі за змістом статті 5 Конвенції.
Отже, на даному етапі досудового розслідування суд не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 найбільш суворого виду запобіжного заходу, і, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваної, вважає, що домашній арешт в умовах контролю з боку працівників правоохоронних органів, здатен запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , тому підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора та скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2024 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_11 - без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3