04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 759/60/20
провадження № 51-4949 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року щодо засудженої ОСОБА_5 ,
встановив:
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року ОСОБА_5 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку на 2 роки. На підставі ст. 76 КК покладено на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2024 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з вказаною ухвалою апеляційного суду.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогамКримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 425 КПК касаційну скаргу, зокрема, має право подати прокурор.
Виходячи з системного аналізу норм кримінального процесуального закону, право на подачу касаційної скарги має прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також, незалежно від такої участі, прокурори вищого рівня, зазначені в ч. 4 ст. 36 КПК.
Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа № 629/847/15-к), касаційну скаргу також має право подати прокурор, який був включений до групи прокурорів, однак не брав участі у судових засіданнях.
Так, з матеріалів касаційного провадження та зі змісту судових рішень вбачається, що сторону обвинувачення під час розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій представляли прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Проте, касаційну скаргу до Верховного Суду подав прокурор ОСОБА_4 , який, як убачається із судових рішень, не брав участі у судовому провадженні щодо ОСОБА_5 у судах першої та апеляційної інстанцій та за посадою не є прокурором вищого рівня, як це визначено у ч. 4 ст. 36 КПК.
Крім того, прокурором до касаційної скарги не долучено документів на підтвердження того, що він входив до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурором ОСОБА_4 не надано будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про право на касаційне оскарження судових рішень щодо ОСОБА_5 .
Не долучення документів, які підтверджують повноваження прокурора ОСОБА_4 на касаційне оскарження судових рішень щодо ОСОБА_5 , перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу прокурора, надавши строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року щодо засудженої ОСОБА_5 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3