Іменем України
04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 753/9654/24
провадження № 51-4954 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року,
встановив:
На адресу Суду 30 жовтня 2024 року надійшла касаційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 , яка датована 05 серпня 2024 року.
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 14 липня 2024 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 липня 2024 року зазначене рішення місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій, обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про скасування зазначеного судового рішення та просить призначити новий розгляд в апеляційному суді.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додану до неї копію судового рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 422-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Як убачається з матеріалів за скаргою та з ухвали місцевого суду, яка опублікована 24 червня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 знаходиться на розгляді Дарницького районного суду м. Києва, який ухвалою від 10 червня 2024 року продовжив ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на до 14 липня 2024 року включно. Київський апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою від 23 липня 2024 року залишив рішення місцевого суду без змін.
Отже, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 422-1 КПК оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано на рішення суду, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 липня 2024 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3