01 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 947/6994/21
провадження № 61-2940св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Професійна спілка працівників казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», Державна служба морського та річкового транспорту України, про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» 1 241 992,66 грн невиплаченої зарплати та 248 091,41 грн компенсації за час затримки розрахунку за заробітною платою.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 лютого 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Русинчуку М. М., судді, які входять до складу колегії: Гудима Д. А., Краснощоков Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків для подання уточненої касаційної скарги.
У квітні 2024 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 березня 2024 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 квітня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Осіян О. М.
Матеріали касаційного провадження передано судді Сакарі Н. Ю. 22 квітня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за згаданою касаційною скаргою, витребувано з Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 947/6994/21.
У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.
Заява мотивована тим, що зазначена колегія суддів ухвалила рішення в справі № 947/6706/21 у подібних правовідносинах, на яке (рішення) посилався відповідач у відзиві на касаційну скаргу у цій справі, тому, на переконання ОСОБА_2 , існують обставини, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. зводяться до незгоди з їх судовим рішенням, ухваленим в іншій справі, з іншим суб'єктним складом учасників справи, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що судді Сакара Н. Ю., Білоконь О. В. , Осіян О. М. прямо заінтересовані в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу суддів Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. заявник не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян