Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
06.11.2024 362/5500/24
2/394/403/24
06 листопада 2024 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.
при секретарі: Лясковській О.М.
розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за розпискою, посилаючись на те, що 03.06.2024 року відповідач позичив у нього грошові кошти в розмірі 5800 доларів США зі строком повернення до 03 липня 2024 року, про що відповідачем була складена в простій письмовій формі боргова розписка.
Однак, у зазначений у розписці строк боргові зобов'язання відповідачем не виконані та на час звернення до суду з указаним з позовом відповідач позичені грошові кошти не повернув.
Письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
На підтвердження позовних вимог він надає оригінал боргової розписки, що написана відповідачем.
Дана розписка містить прізвище, ім'я, по батькові позичальника та позикодавця, паспортні дані позичальника та позикодавця, суму позики та термін повернення грошових коштів.
Той факт, що позичені грошові кошти в розмірі 5800 доларів США відповідач, на час звернення до суду із вказаним позовом, не повернув, підтверджується наявним у нього оригіналом боргової розписки, яка додається до позовної заяви.
Просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати та грошові кошти за розпискою в сумі 5800 доларів США.
Згідно ухвали Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2024 року розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Вказана ухвала отримана відповідачем, протягом встановленого судом строку, але разом з тим ні від відповідача ні від його представника до суду на момент ухвалення даної ухвали відзив не надходив, окрім того не надходило заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з цього приводу суд констатує, що відповідач погодився зі змістом постановленої судом ухвали з приводу проведення спрощеного судового засідання без виклику сторін.
Окрім того відовідач не надав суду доказів на підтвердження факту не отримання грошових коштів від позивача та про те, що розписка ним з цього приводу не надавалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України вказує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Матеріали справи містять оригінал боргової розписки відповідно до якої, мовою оригіналу: Я, ОСОБА_2 , документ № 009365964, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , позичив в борг 5800 (п'ять тисяч вісімсот) доларів США у ОСОБА_1 паспорт № НОМЕР_1 , 03 червня 2024 року. Зобов'язуюсь віддати через місяць 03 липня 2024 року 5800 (п'ять тисяч вісімсот) американських доларів. 03 червня 2024 року. Підпис. Я, ОСОБА_2 , за місцем прописки АДРЕСА_1 проживаю за адресою в/ч НОМЕР_2 місто Васильків підпис /а.с.20/.
Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже наявність оригіналу боргової розписки у позивача свідчить про невиконання зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Положенням ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст. 1046 ЦК України
Ч.2 ст. 1047 ЦК України передбачає, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.
Крім того, за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором ч. 1 ст. 1049 ЦК України.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених ним у позові, або ж сплати останньому боргу за договором позики, до суду не подано.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що боргова розписка від 03.06.2024 року підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів відповідачем та виникнення у нього обов'язку в їх поверненні 03.07.2024 року, який ним в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача по справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 5800 доларів США, що станом на час виконання зобов'язання (відповідно до Інтернет інформації з сайту Мінфіну) складає 236336,08 грн.
Понесені позивачем витрати у вигляді судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на його (позивача) користь.
Приймаючи до уваги викладене та, керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 612 ч.1, 625, 629, 1049 ч.1, 1054 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою в сумі 5800 /п'ять тисяч вісімсот/ доларів США, що станом на день виконання зобов'язання складає 236336 /двісті тридцять шість тисяч триста тридцять шість/ грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2389 /дві тисячі триста вісімдесят дев'ять/ грн. 40 коп.
Ідентифікаційні дані учасників:
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у статті 358 ЦПК України.
Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.
Суддя: