04 листопада 2024 року
м. Київ
справа №240/18401/22
адміністративне провадження № К/990/39815/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №240/18401/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову у призначені та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду II групи з 23.06.2021 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.06.2022 №117;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду II групи з 23.06.2021, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.06.2022 року №117;
- зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги та прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності з 23.06.2021 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18.10.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не наводить обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Водночас Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2023 у справі № 240/7411/21 виклав висновок щодо застосування ст. 16-3 Закону № 2011-XII у подібних правовідносинах з питання виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, який зводиться до того, що " До правовідносин, що виникли після 06 квітня 2022 року, стаття 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" застосовується без урахування пункту четвертого цієї статті, що його визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)/2022.".
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2024, дійшов подібного висновку.
Правові позиції Верховного Суду, викладені у справах № 440/1491/20, № 240/10153/19 та № 1.380.2019.006957 на які покликається скаржник, не є правозастосовними у зв'язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Таким чином, оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки зміст доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №240/18401/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
О.П. Стародуб