01 листопада 2024 року м.Дніпросправа № 160/8161/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі №160/8161/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач через підсистему «Електронний Суд», подав апеляційну скаргу.
При перевірці матеріалів апеляційної скарги було встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог, встановлених п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не надано документ про сплату судового збору.
Згідно п.п.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто, при подачі апеляційної скарги скаржником має бути сплачено судовий збір в розмірі 1 453,44 грн. (1 211,2 грн.. 150%*0,8).
Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю належного фінансування.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Приймаючи до уваги вищевикладене, прихожу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101;
код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37988155;
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: « 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, при перевірці матеріалів справи було встановлено, що апеляційну скаргу подано після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржене рішення ухвалено за наслідками розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін 13.06.2024. Разом з тим, апеляційна скарга подана ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду через підсистему “Електронний суд» лише 29.10.2024, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження, що встановлені статтею 295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржником порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, відповідач зазначає, що копія оскарженого судового рішення надіслана засобами електронного зв'язку до ГУ ПФУ 23.09.2024 та зареєстрована в підсистемі електронного документообігу за №75093/7. Проте, відповідачем не отримано паперової копії оскарженого рішення.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, виходжу з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Як встановлено вище, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ГУ ПФУ отримано через підсистему «Електронний суд» 23.09.2024, однак з апеляційною скаргою звернулося лише 29.10.2024, тобто зі спливом тридцятиденного строку від дня вручення копії судового рішення скаржнику.
Разом з тим, в заявленому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не зазначено обставин об'єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили своєчасне подання відповідачем апеляційної скарги у межах встановленого КАС України строку (зокрема, в межах тридцяти днів від дня вручення копії судового рішення скаржнику); не доведено, що зволікання щодо звернення з апеляційною скаргою мало об'єктивно поважні причини.
Посилання відповідача на неотримання паперової копії оскарженого рішення не має вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як суб'єкт владних повноважень має офіційну електронну адресу та електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд», до якого, як встановлено вище, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 в електронному вигляді доставлено 23.09.2024.
Слід зазначити, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до органу та не можуть свідчити про фактичну дату отримання рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та повідомити про це скаржника, надавши строк для усунення недоліків, а саме, скаржник має надати:
- документ про сплату судового збору;
- заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Крім того, оскільки апеляційна скарга подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду, вважаю за необхідне витребувати з суду першої інстанції матеріали зазначеної адміністративної справи.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298 КАС України, суддя
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/8161/24.
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі № 160/8161/24, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в апеляційній скарзі.
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі №160/8161/24 - залишити без руху, повідомити про це скаржника та надати строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Баранник