про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2024 року справа № 580/8540/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/8540/24 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
28.08.2024 вх.№40905/24 представник позивача - адвокат Герасимова Тетяна Ігорівна (ордер серії ВВ №1038685) у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати солдату ОСОБА_1 коштів (добових) за час перебування у відрядженні;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_1 кошти (добові) за час перебування у відрядженні в сумі 69 000,00 (шістдесят дев'ять тисяч) грн.
Ухвалою від 02.09.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача вх. № 42487/24 звернувся до суду із клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтовуючи позицію пропуском строку звернення позивача до суду, представник позивача покликалась на перебування ОСОБА_1 у відряджені в період 21.06.2023 до 06.02.2024 та просила відмовити у задоволенні клопотання.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання.
Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
19.07.2022 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесені зміни до діючого законодавства про працю. Згідно з частиною першою та другою статті 233 Кодексу законів про працю України (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) викладені у редакції: “працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові під час звільнення, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому під час звільненні (стаття 116 КЗпП). Відповідно до редакції статті 234 КЗпП передбачено, що поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП), минуло не більше одного року. До позовної заяви клопотання про поновлення строку не додане.
Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, що з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/7426/24 ЄДРСР 122367129 зазначив: щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу про те, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі № 580/8540/24 відкрито адміністративне провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, а позов поданий з тих же підстав і з тим же предметом (відповідачем подано до суду відповідне обґрунтоване клопотання про пропуск позивачем строку звернення до суду), з огляду на що, у разі задоволення апеляційної скарги, у суді першої інстанції буде розглядатися два позови з тим самим предметом та з тих самих підстав, що в силу КАС України є неприпустимим, колегія суддів враховує такі доводи, проте зазначає, що вказане не є підставою для повернення позовної заяви у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду з даним позовом та залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, водночас, у разі встановлення наявності позову, поданого з однаковим предметом, підставами та вимогами, у суду першої інстанції наявні інші процесуальні механізми, визначені КАС України щодо такого позову.
Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Зобов'язати позивача протягом п'яти днів з дати отримання ухвали повідомити суд: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права у спірному періоді; обґрунтованого клопотання щодо пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску; надання власного підтверлдення на виконання вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА