Справа № 420/28196/24
05 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1 Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсійних виплат ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , максимальним розміром, починаючи з 01.08.2024р.,
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з 01.08.2024р., щомісячну пенсійну виплату без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату донарахованих сум,
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , підвищення (індексації) пенсії за 2022р. згідно Постанови №118 в сумі 1292,58,64грн. щомісячно та підвищення (індексації) пенсії за 2023р. згідно Постанови №168 в сумі 1500,00грн. щомісячно, починаючи з 01.02.2023р.,
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нарахування та виплату підвищення (індексації) пенсії за 2022р. згідно Постанови №118 в сумі 1292,58,64грн. щомісячно та підвищення (індексації) пенсії за 2023р. згідно Постанови №168 в сумі 1500,00грн. щомісячно, починаючи з 01.02.2023р., без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 у справі №420/4038/24, Головне управління у липні 2024 року провело перерахунок пенсії позивача, за результатом якого, розмір його пенсії з 01.08.2024 становив 26746,35 грн. Однак, фактично, у серпні 2024 відповідач здійснив виплату позивачу пенсії у меншому розмірі, а саме у розмірі - 23610,00 грн, протиправно обмеживши її максимальним розміром. Позивач з даного приводу зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних правовідносинах передбачено ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ та ст.2 Закону №3668-VI. При цьому, системний аналіз норм законодавства з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, адже указана норма втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом №7-рп/2016. Обмеження пенсії максимальним розміром, як вважає позивач, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України. При цьому, положення ст.2 Закону №3668-VI є аналогічними за змістом положенням ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними.
Крім того, за доводами позивача, під час здійснення у липні 2024 року на виконання вказаного вище судового рішення перерахунку його загальної пенсійної виплати з 01.02.2023, Головне управління позбавило позивача виплати щомісячної індексації пенсії за 2022 рік в сумі 1292, 58 грн щомісячно та за 2023 рік в сумі 1500,00 грн щомісячно, що на думку позивача є безпідставним та протиправним, адже Постанови КМУ №118 та №168 визначають право на підвищення (індексацію) пенсій, призначених відповідно до Закону, крім пенсій, які перераховувались у певний період, але виключно за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ч.4 ст.63 Закону. У випадку позивача мав місце перерахунок пенсії на виконання судового рішення, яким поновлювались безпідставно порушені права Позивача з боку Відповідача на належне пенсійне забезпечення, наслідком чого повинно було бути збільшення щомісячної пенсійної виплати, а не її зменшення.
Ухвалою суду від 12.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що в силу вимог ст.2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011р., які є чиними на час проведення перерахунку пенсії позивача, неконституційними не визнавались, та відтак підлягають застосуванню, максимальним розмір пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2024 становить 2361,00 грн. Розмір пенсії Позивача з 01.08.2024 становить 23610,00 грн. Відтак, законних підстав для виплати пенсії Позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 (позивач), є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області й отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно доводів позивача, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 у справі №420/4038/24 відповідач провів перерахунок пенсії позивача під час якого безпідставно не включив до перерахованої пенсії індексацію за 2022 рік згідно Постанови КМУ №118 та за 2023 рік згідно Постанови №168 та обмежив виплату пенсії з серпня 2024 року максимальним розміром.
Судом з наявної у КП “ДСС» інформації встановлено, що рішенням від 06.05.2024 у справі №420/4038/24, зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №11/19334-суд від 22.12.2023 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням раніше проведених виплат.
26 липня 2024 року на підставі рішення суду ГУ ПФУ в Одеській області провело перерахунки пенсії позивача з 01.02.2023, з 01.08.2024, що підтверджується наявними у справі копіями перерахунків пенсії за пенсійною справою №N/A9292 ОСОБА_1 з 01.08.2024, 01.02.2023.
Згідно копії перерахунку пенсії з 01.08.2024 вбачається, що до розміру перерахованої пенсії позивача увійшла також індексація базового ОСНП (2024) (25246,35*0,0796) у розмірі 1500,00 грн
У підсумку розмір перерахованої з 01.08.2024 пенсії позивача з надбавками склав - 26746,35 грн. З урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.
Отже, як свідчать матеріали справи, у липні 2024 року під час здійснення перерахунку відповідач не включив до розміру перерахованої пенсії індексацію за 2022, 2023 рр., а також з 01.08.2024 позивачеві перераховану пенсію призначено до виплати лише розмірі 23610,00 грн, тобто з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Позивач через свого представника звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із запитом від 14.08.2024 щодо причин та правових підстав, з яких у серпні 2024 позивач не отримав індексацію пенсії за 2022, 2023р.р. на загальну суму 3000,00 грн.
У відповідь на указаний запит ГУ ПФУ в Одеській області надало листа від 21.08.2024 №1500-0310-8/129689, в якому повідомило, що згідно з рішенням суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. У зв'язку з підвищенням грошового забезпечення, для нарахування сум індексації пенсії відповідно до Постанов №118 та №168 правові підстави відсутні.
Не погодившись із такими діями органу ПФУ, в тому числі з діями щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.
Частиною 3 ст.43 Закону №2262-XII встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установленим законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обмеження пенсій максимальним розміром передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Відповідно до п.8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, викладено ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, ч. 5 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
У подальшому відповідно до підп. 3 п. 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII, ст. 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Надалі, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Стаття 2 Закону №3668-VI (в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Виходячи з викладеного вище, у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII з 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.
Позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в свою чергу є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суд наголошує, що у відповідності до вимог ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Як було наведено вище, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 спеціального Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеженню максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії призначеної за законом №2262-ХІІ максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Згідно п.2 Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, визнані неконституційними, втратили свою чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що обмеження відповідачем під час здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 та 01.08.2024 максимальним розміром у сумі 23610 грн. є протиправним, здійсненим відповідачем всупереч діючим нормам чинного законодавства.
Отже, в указаній частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними відповідних дій органу ПФУ із зобов'язанням здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 починаючи з 01.08.2024р., щомісячної пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позову позивача в частині вимоги зобов'язати відповідача «виплачувати» пенсію, оскільки таке формулювання має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, які вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому.
Відтак, в указаній вище частині вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Стосовно індексації, передбаченої Постановами КМ України №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023 суд зазначає, що з копії наявного у справі перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 судом встановлено, що під час його проведення до суми перерахованої пенсії відповідач не включив індексацію за 2022 рік та 2023 рік.
Згідно ч.4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 64 Закону №2262-XII передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року №118 (далі Постанова №118) встановлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (у розмірі 1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168 (далі Постанова №168) встановлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (у розмірі 1,197), з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З урахуванням викладеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що позивач має право на індексацію пенсії за 2022 та 2023 роки.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, індексація пенсії за 2022, 2023 роки відсутня у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №N/A9292 з 01.02.2023.
Суд в контексті оцінки доводів сторін зі спірного питання звертає увагу, що Постанови №118 та №168 визначають право на підвищення (індексацію) пенсій, призначених відповідно до Закону, крім пенсій, які перераховувались у певний період, але виключно за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ч.4 ст.63 Закону.
У спірному випадку, з огляду на встановлені обставини справи, мав місце перерахунок пенсії на виконання судового рішення, яким поновлювались безпідставно порушені права Позивача з боку Відповідача на належне пенсійне забезпечення.
Також, вказаними Постановами зазначено, що передбачене підвищення пенсії, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відтак, дії відповідача щодо не включення під час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 індексації пенсії за 2022, 2023рр. є протиправними, призвели до фактичного зменшення щомісячної пенсійної виплати Позивача, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
У відзиві на позовну заяву відповідач жодним чином не обґрунтував правомірності своїх дій щодо не включення індексації пенсії позивача відповідно до постанов №118 та №168 за 2022, 2023рр. під час здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі судового рішення.
Як наслідок, необхідно зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням індексації згідно Постанови № 185 та № 118 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для його часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, скільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору.
Судом встановлено, що за подання цього позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1937,92 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» від 26.08.2024, як за дві вимоги немайнового характеру, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору.
З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 1937,92 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.02.2023 та 01.08.2024 пенсії ОСОБА_1 , максимальним розміром.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.02.2023 ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року №118 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.08.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року №118, Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168 та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА