Справа № 420/23575/24
05 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування винесені на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 №23301/15-32-07-12/ НОМЕР_1 від 28.10.2021 року податкові повідомлення-рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії посадових осіб Відповідача - Головний управління ДПС в Одеській області в частині проведення перевірки та складання Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за № 23301/15-32-07-12/ НОМЕР_1 від 28.10.2024 року.
визнати незаконними та скасувати винесені на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за № 23301/15-32-07-12/ НОМЕР_1 від 28.10.2021 року податкові повідомлення рішення від 16.12.2021 року №000/30659/0712, від 16.12.2021, року №000/30661/0712, від 16.12.2021 року №000/30662/0712, від 16.12.2021, року №000/30663/0712, від 16.12.2021 року №000/30664/0712, від 16.12.2021, року №000/30665/0712, від 16.12.2021 року №000/30666/0712, від 16.12.2021 року №000/30668/0712.
стягнути з Відповідача по справі на користь Позивачки витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства з неповним дослідженням всіх обставин господарської діяльності позивача.
Ухвалою суду 31 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволені позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що перевірку позивача проведено правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є законними та правомірними.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 14.11.2014 року була зареєстрована у встановленому законом порядку юридичним департаментом Одеської міської ради як ФОП ОСОБА_1 та отримала свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису про державну реєстрацію № 25550000000014092.
Місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було визначено відповідно до реєстрації місця проживання фактичному проживанню Позивачки: АДРЕСА_2 .
На податковому обліку. ФОП ОСОБА_1 перебувала в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Київській ДПІ з 17.11.2014 року;
З початку 2015 року до 29.01.2020 року на підставі рішення Головного управління ДПС в Одеській області, прийнятого на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 , використовувала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносилася до другої групи платників єдиного податку.
Як платник податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 не реєструвалася.
В подальшому ОСОБА_1 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності та закриття ФОП ОСОБА_1 , та 29.01.2020 року на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 до Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості про ліквідацію ФОП ОСОБА_1 за номером № 25560060006119739.
Після внесення до Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 на адресу фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 надійшов запит Головного управління ДПС в Одеській області надійшов запит за № 1896/6/15-32-07-11-09 від 11.02.2021 року, в якому Позивачці було запропоновано надати письмові пояснення, а саме:
- щодо фактичних видів діяльності;
- фактичних місць здійснення діяльності;
- використання праці найманих робітників (трудові, граждансько-правові договори, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви про застосування податкової соціальної пільги);
- наявності офісних, складських приміщень, приміщень які перебувають у праві власності (житловий або нежитловий фонд), що використовуються для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності (в разі наявності надати копії документів що підтверджують право власності або договори оренди/суборенди, форми та стан розрахунків), наявність транспортних засобів (при наявності копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів);
- переліку суб'єктів господарювання - постачальників (код ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків);
- транспортування товарів (послуг), вказати посередників у транспортуванні товарів (послуг), оформлення довіреностей на отримання ТМЦ (посадові та/або службові особи, що отримали (відпустили) ТМЦ;
- договори оренди/суборенди, договори надання послуг, угоди, акти виконаних робіт;
- книги обліку доходів та витрат;
- форм розрахунків, наявності заборгованості із суб'єктами господарювання - замовниками послуг;
- виписок банку про рух коштів по рахунках.
ФОПП ОСОБА_1 отримала запит 17.02.2021 року, однак вище вказаних документів не надала, про що, складено акт про відмову від надання документів.
На підставі п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу від 17.09.2021 року №6748-п, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Куцак Володимир Володимирович проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (далі ФОПП ОСОБА_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 29.01.2020 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 17.11.2014 року по 29.01.2020 року.
Повідомлення від 17.09.2021 № 2049/15-32 та копія наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.09.2021 року №6748-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено по пошті ФОПП ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .
Перевірку проведено за адресою АДРЕСА_3 , каб. 223.
За результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної позапланової перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 29.01.2020р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 17.11.2014р. по 29.01.2020p.» №23301/15-32-07-12/ НОМЕР_2 від 28.10.2021 р.
Перевіркою встановлено наступні порушення ФОПП ОСОБА_1
1. пп.2), 3), п.291.4. ст.291, пп.5) пп.298.2.3. п.298.2. ст.298 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в частині здійснення видів діяльності, що не дають право перебувати на спрощеній системі оподаткування;
2. пп. 3) п.293.4 ст.293 п.293.4 ст.293 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим заниженно податкові зобов'язаня з єдиного податку у розмірі 232,50 грн.
3. пп.177.5.2 п.177.5 ст.177, п.177.5 ст.177, пп.49.18.2, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. встановлено неподання податкових декларації про доходи та майновий стан за періоди: за 2019р., 2020р.
4. п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ з змінами та доповненнями, встановлено заниження податок з доходів від підприємницької діяльності за 2019 - 2020рр. у розмірі - 259056,85 грн., у т.ч. за 2019 рік - 258012,85 грн., за 2020 рік - 1044,0 грн.
5. ст. 163, ст. 168, ст.176, пп.177.2, ст.177, пп.1.1, п.п.1.3, п.п.1.4 ст. 16, 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим занижено військовий збір від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 - 2020 роки у сумі 21588,07 грн.
6. частини 4 пункту 2 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) порушення строків подання за 2015 рік по строку надання 09.02.2016 Звіт наданий 26.02.2016 року.
7. п.181.1 ст.181, п. 183.10 ст.183, ст.188 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, заниження суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі - 1160 грн.,
8. п.63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, не надані відомості про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, а саме повідомлення за формою №20-ОПП.
9. п.44.1, 44.3 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) в частині зберігання первинних документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;
На підставі висновків акта перевірки від 28.10.2021 №23301/15-32-07-12/2010302425 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення:
№000/30659/0712 від 16.12.2021р., яким нараховано штраф в розмірі 1020,00 гривень за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
№000/30661/0712 від 16.12.2021р., яким нараховано штраф в розмірі 170,00 гривень;
№000/30662/0712 від 16.12.2021р., яким нараховано штраф в розмірі 340,00 гривень за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;
№000/30663/0712 від 16.12.2021р., яким нараховано штраф в розмірі 680,00 гривень за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
№000/30664/0712 від 16.12.2021р, яким нараховано штраф в розмірі 290,63 гривень за платежем єдиний податок з фізичних осіб;
№000/30665/0712 від 16.12.2021р, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 1450,00 гривень ;
№000/30666/0712 від 16.12.2021р, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 323 821,06 грн.;
№000/30668/0712 від 16.12.2021р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 26985,09 грн.
Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та за їх скасуванням звернулась до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Пунктом 78.4. статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 ПК України.
Так, згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;
5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов'язань, передбачених таким міжнародним договором;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Згідно з п.42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.4 ст. 42 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З аналізу вищенаведеного слідує, що чинним ПК України передбачено альтернативні шляхи направлення документів платнику податків податковим органом, а саме: або засобами електронного зв'язку, або засобами поштового зв'язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику. При цьому наведені вище правові норми не містять обов'язку для контролюючого органу щодо послідовного використання наведених засобів надіслання документів платнику з метою використання усіх можливих, з огляду на що відповідні доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими.
Разом з тим, на переконання суду, з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вищевказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.
Крім того, оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Як зазначалось вище, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
Судом встановлено, що ФОПП ОСОБА_1 отримала запит 17.02.2021 року, однак вказаних у ньому документів не надала, про що, складено акт про відмову від надання документів.
Повідомлення від 17.09.2021 № 2049/15-32 та копія наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.09.2021 року №6748-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлено по пошті ФОПП ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене відповідачем здійснено належних, передбачених законом заходів щодо повідомлення позивача про необхідність подання до контролюючого органу запитуваних документів та про початок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Актом перевірки встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України встановлено, що підприємець перебуваючи на 2 групі платника єдиного податку отримувала доходи за 157 ознакою (дохід виплачений самозайнятій особі) від юридичних осіб у т.ч. від ОКУ «ПМФК ІМЕНІ В.О. ЖУКОВСЬКОГО» (п.н. 2011485).
Враховуючи вищевикладене Головним управління ДПС в Одеській області до ОКУ «ПМФК ІМЕНІ В.О. ЖУКОВСЬКОГО» (п.н.2011485) надіслано запит від 02.06.2021 №5362/КПР/15-32-07-12-09 про надання інформації та її документального підтвердження стосовно взаємовідносин ОКУ «ПМФК ІМЕНІ В.О. ЖУКОВСЬКОГО» з ФОПП ОСОБА_1 .
У подальшому від ОКУ «ПМФК ІМЕНІ В.О. ЖУКОВСЬКОГО» до Головним управління ДПС в Одеській області листом від 08.06.2021 №43573/6 отримано відповідь стосовно взаємовідносин з ФОПП ОСОБА_1 .
Під час аналізу отриманих документів встановлено, що платником здійснювались поставки товарів (автозапчастини, тощо) та надання послуг ремонту (заміна радіатора, ремонт і технічне обслуговування авто, тощо).
Згідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями «друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства…».
Перевіркою встановлено, що відповідно до догору від 13.03.2019 №27 укладеного з ОКУ «ПМФК ІМЕНІ В.О. ЖУКОВСЬКОГО» (п.н. 2011485) згідно п. 2.1 платником надавались послуги з заміни радіатора таврії. До договору надано акт виконаних робіт №03 від 13.03.2019 року. Вартість послуги становить 150 грн. Відповідно до наданих банківських виписок вартість послуги сплачено.
Відповідно до договору від 21.05.2018 року №58 укладеного з ОКУ «ПМФК ІМЕНІ В.О. ЖУКОВСЬКОГО» (п.н.2011485), згідно п. 1.1 постачальник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов'язується поставити замовникові (ОКУ «ПМФК ІМЕНІ В.О. ЖУКОВСЬКОГО») послуги з ремонту та технічного облаштування автомобіля зазначеній в специфікації.
Відповідно до акту виконаних робіт платником податків здійснено наступні послуги:
заміна карбюратора, заміна радіатора печі, зняття та установка торпеди, прокачування гальм, заміна сальника коробки, заміна оливи в двигуні, заміна оливи в коробці, регулювання клапанів, заміна тосолу. Відповідно до акту виконаних робіт загальна вартість послуг становить 1570 грн. Згідно до наданих банківських виписок вартість послуги сплачено.
Відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями «Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність…».
Перевіркою встановлено, що підприємцем перехід на сплату інших податків та зборів відповідно до ст..298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями в встановлені законодавством строки не здійснено та платник продовжив перебувати платником єдиного податку 2гр.
Згідно до п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями « У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки…».
Враховуючи вищевикладене підприємець у зв'язку з порушенням п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями відповідно до пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями повинен з 01.01.2019 перейти на сплату інших податків та зборів.
Окрім того, відповідно до ст.85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями «Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки».
Згідно ст..44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями «Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності».
До перевірки платником не надано первинних документів які підтверджують розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги, тощо) здійсненні в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) а саме руху коштів по розрахунковим рахункам, у зв'язку з чим не підтверджено здійснення розрахунків встановлених для платників єдиного податку п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Враховуючи вищенаведене ФОПП ОСОБА_1 у зв'язку з веденням видів господарської діяльності, що не відповідають перебуванню платником на 2 гр. єдиного податку повинна була перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.2019р.
За результатами перевірки платник єдиного податку, у зв'язку з вище встановленими порушеннями п.291.4 ст.291, пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, починаючи з 01.01.2019р. втрачає право перебування на спрощеної системі оподаткування.
Таким чином, відповідно до п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності на протязі 2019р. та 2020р. за результатами перевірки, оподатковується на загальних умовах.
Перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань по єдиному податку встановлено:
Відповідно до пп. 3) п.293.4 ст.293 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, застосовується ставка єдиного податку в розмірі 15 відсотків.
Таким чином, дохід отриманий ФОПП ОСОБА_1 від здійснення діяльності, яка не дає право застосування спрощеної системи оподаткування у 2018 році оподатковується за ставкою 15%, тобто у сумі 232,50 грн. (1570,0х15%).
Своєчасність подання податкових декларацій про майновий стан і доходи та ведення обліку результатів діяльності (доходів, витрат).
ФОПП ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності з 01.01.2017 року по 29.01.2020 року здійснювала на спрощеній системі оподаткування, та була платником єдиного податку.
В результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені в п. 2.1. розділу 2 акту перевірки ФОПП ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2019 року зобов'язана перейти на - на загальну систему оподаткування.
Відповідно до пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України «Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів».
Відповідно до пп.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України «Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.»
Згідно з пунктом 164.1статті 164 Податкового кодексу «Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.»
Згідно з пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу. «Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.»
Згідно з пунктом 177.3 статті 177 Податкового кодексу «Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).»
Згідно з пунктом 177.1 статті 177 розділу IV Податкового кодексу доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 розділу IV Податкового кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
За результатами перевірки встановлено порушення вимог пп.49.18.2 пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р, в частині неподання податкових декларації про доходи та майновий стан за 2019р., за 2020р.
Крім того в акті перевірки вказано, що ФОПП ОСОБА_1 не здійснила перехід на загальну систему оподаткування з 01.01.2019р. та не вказала валовий дохід отриманий за 2019-2020рр.
Про те платник декларувала отриманий дохід в деклараціях платника єдиного податку. Таким чином перевіркою прийняті дані платника про отриманий дохід та встановлено:
Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI «Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. …»
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п. 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію, тому звітним періодом для підприємця є календарний рік. Таким чином, для визначення чистого доходу такого календарного року беруться отримані за цей рік доходи та витрати, пов'язані з отриманням цього доходу. Якщо дохід отримано в одному році, а пов'язані з цим доходом витрати будуть понесені в наступному році, вони не можуть враховуватися для цілей оподаткування.
До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво».
Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд витрат, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.
Перевіркою правильності проведення розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2019р. по 29.01.2020р., що підлягає сплаті до бюджету встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності на суму 259056,85 грн.
Перевіркою встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, у фізичної особи-підприємця - книга обліку доходів та витрат, відомості по нарахуванню заробітної плати найманим робітниками та інші документи, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) виплат.
17.11.2014 - 31.12.2015 року - загальна система оподаткування;
01.01.2016 - 31.12.2018 року - спрощена система оподаткування;
01.01.2019 - 23.01.2020 року - загальна система оподаткування.
Відповідно до вимог пп..3) п.1 ст.7 Закону України №2462-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) зі змінами та доповненнями визначено базу нарахування єдиного внеску для платників, які обрали спрощену систему оподаткування. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів Додатку 5 «Нарахування єдиного внеску на загальнообовiязкове державне соцiальне страхування фiзичними особами i пiдприємцями, якi обрали спрощену систему оподаткування» встановлено: в порушення частини 4 пункту 2 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) за 2015 рік по строку надання 09.02.2016. Звіт наданий 26.02.2016 року.
Законом України від 31 липня 2014 року №1621-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України", який набрав чинності з 03 серпня 2014 року, запроваджено військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Відповідно до п. 1.1 ст. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
ФОПП ОСОБА_1 відповідно п. 1.5 ст. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями є відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету.
Згідно з п. 1.4 ст. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Визначення повноти утримання та перерахування військового збору з чистого оподатковуваного доходу платка податків.
В результаті порушень податкового законодавства, що відображені в п. 2.1. розділу 2 акту перевірки ФОПП ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2019 року зобов'язана перейти на сплату інших податків і зборів - на загальну систему оподаткування. У зв'язку з чим чистий оподатковуваний дохід підприємця за період з 01.01.2019 по 29.01.2020 року склав 1439204,71 грн. (п. 2.2. розділу 2 акту перевірки) Виходячи з вищевикладеного підприємцем в порушення на пп.1.1, п.п.1.3, п.п.1.4 ст. 16.1 підрозділу 10 розділу XX , ст. 163, ст. 168, ст.176, пп.177.2, ст.177 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, занижено військовий збір від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2019 - 29.01.2020 у сумі 21588,07 грн. (1439204,71 грн *1,5%)
Також актом перевірки встановлено, що ФОПП ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року здійснювала на спрощеній системі оподаткування, та була платником єдиного податку 2 групи відповідно пп.2) п.291.4. ст.291. Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями.
В результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені в п. 2.1. розділу 2 акту перевірки ФОПП ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2019 року зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів - на загальну систему оподаткування.
Відповідно до п. 181.1 ст.181 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями «У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням…».
Під час перевірки встановлено, що у 2019 році підприємцем дохід від провадження господарської діяльності протягом останніх 12 календарних місяців перевищив 1000000 грн. та склав 1439204,71 грн.
Згідно п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями «У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу». У зв'язку з вищевикладеним підприємець повинен до 10 січня 2020р. подати реєстраційну заяву та зареєструватись платником ПДВ. Однак, перевіркою не встановлено факту подання реєстраційної заяви платника ПДВ до ДПІ.
Відповідно до п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями «Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2017 року по 29.01.2020 року встановлено їх заниження за 2020 рік у розмірі (р.9) - 1160,0 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року встановлено, що ФОПП ОСОБА_1 в порушення п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, ст.188 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями занижено податкові зобов'язання з ПДВ за 2020 рік у розмірі (р.9) - 1160,0 грн.
Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню та/або включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за 2020 рік встановлено його заниження всього у сумі 1160,0 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.п. 2.6.1 розділу 2.6 акта перевірки.
Виходячи з вищевикладеного підприємцем в порушення п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, ст.188 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями за 2020 рік занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі - 1160,0 грн.,
Дотримання вимог податкового законодавства щодо обчислення та сплати інших податків, зборів (обов'язкових платежів) при здійсненні діяльності Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їхніх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування чи об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування та об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування й об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи доходів і зборів за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за №1562/20300 (далі - Порядок).
Інформація про об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, подається у вигляді повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 11 до Порядку).
Повідомлення за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об'єкта оподаткування або об'єкта, пов'язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, до органу доходів і зборів за місцезнаходженням такого об'єкта.
Відповідно до наявної інформації ФОПП ОСОБА_1 не використовує в господарській діяльності офісних та складських приміщень. В заяві про застосування спрощеної системи оподаткування № 18256/13 від 15.12.2015 року зазначена адреса здійснення діяльності ОДЕСЬКА ОБЛ. М. КОТОВСЬК, ВУЛ. ПРИКОРДОННИКІВ МАГАЗИН ГАРАЖ. До ДПІ відомості за встановленою формою (№20-ОПП) за даною адресою не надано.
В порушення п.63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями ФОПП ОСОБА_1 не надав відомості про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, а саме повідомлення за формою №20-ОПП.
Перевіркою дотримання вимог законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлено наступне:
Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) «Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».
Згідно п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) «Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності…».
Окрім, того відповідно до ст.85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Також, відповідно до 85.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) «Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки…».
Суд зазначає, що висновки акту перевірки підтверджено відповідачем в повному об'ємі та підтверджено наданими доказами.
Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача та надані копії документів в підтвердження позовних вимог, оскільки контролюючий орган надав копії належних доказів направлення на адресу позивача всіх документів щодо призначення, проведення перевірки та акту перевірки, а також документів, прийнятих за результатами перевірки на підставі висновків акту перевірки, щодо порушень позивачем податкового законодавства при здійсненні підприємницької діяльності, а також при декларуванні та оподаткуванні інших доходів.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та в межах наданих ГУ ДПС в Одеській області повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який не ставить під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідує легітимну мету щодо поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області було направлено засобами поштового зв'язку на адресу АДРЕСА_2 (що є офіційною адресою позивача) наказ та повідомлення на проведення перевірки, акт перевірки, податкові повідомлення, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду.
Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.
04 січня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення у справі № 420/32010/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до неї про стягнення податкового боргу в розмірі 355 505,03 (триста п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ять грн. 03 коп.) гривень.
Позивач зазначає, що про оскаржуване рішення їй стало відомо у травні 2024 року.
Одеським окружним адміністративним судом на заяву позивача було направлена копія судового рішення у справі № 420/32010/23 від 04.01.2024 року з супровідним листом за № 420/32010/23/62619/24 від 17.06.2024 року.
17.06.2024 року за № 24341/6/15-32-24-05-06 на адресу ОСОБА_1 надійшла відповідь Головного управління ДПС в Одеській області на її заяву до якої були додані копія Акту перевірки та копії винесених на підставі цього акту повідомлень-рішень, що підтверджується копією зазначеної відповіді Відповідача, яка додається до цього позову.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями пункту 56.18 статті 56 і статті 102 ПК України термін для оскарження податкових повідомлень-рішень - 1095 днів.
Попри те, що судом встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області було направлено засобами поштового зв'язку на адресу позивача наказ та повідомлення на проведення перевірки, акт перевірки, податкові повідомлення, відповідачем не надано доказів отримання їх позивачем.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.42.2 ст. 42 ПК України щодо належності повідомлення позивача про існування оспорюваний податкових повідомлень рішень, оскільки вказана норма регламентує відносини податкового органу та платника податків, та не перекликається з нормою ст. 122 КАС України.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати що позивач дізнався про порушення своїх прав до отримання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №420/32010/23 з супровідним листом за №420/32010/23/62619/24 від 17.06.2024 року, а отже строк звернення до суду позивачем не пропущено.
За таких обставин заява відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про залишення адміністративного позову без розгляду,- відмовити.
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування винесені на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 №23301/15-32-07-12/ НОМЕР_1 від 28.10.2021 року податкові повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.