ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" листопада 2024 р. справа № 300/5381/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на момент призову позивач не мав статусу військовозобов'язаного, в розумінні Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", оскільки військову службу не проходив, не здобував будь-яку військову облікову спеціальність, та має 24 повних роки, а відтак не міг бути призваний на військову службу за загальною мобілізацією. З цих підстав вважає оскаржуваний наказ протиправним.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
29.07.2024 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з записом у графі №13 обліково-послужної картки серії НОМЕР_1 , рішенням призовної комісії від 26.12.2018 визнаний обмежено придатним до військової служби (а.с.16).
05.06.2024 ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.
Згідно запису у графі №13 військового квитка серії НОМЕР_2 , рішенням медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.06.2024 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби та призваний у Збройні Сили України по мобілізації (графа №9) (а.с.8).
Позивач зазначає, що на момент призову не мав статусу військовозобов'язаного, в розумінні Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", оскільки військову службу не проходив, не здобував будь-яку військову облікову спеціальність, та має 24 повних роки, а відтак не міг бути призваний на військову службу за загальною мобілізацією.
Вважаючи дії відповідача по призову його на військову службу по мобілізації протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно із частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до частин першої, другої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
За приписами частини першої статті 4 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-ХІІ (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Згідно із частинами першою третьою статті 17 Закону № 1932-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Згідно статті 11 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України: приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.
Пунктами 1, 4 Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 № 69/2022 передбачено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією рф проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За змістом ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До видів військової служби, згідно із частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, які, зокрема, визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
Згідно з положеннями ст. 27 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Як зазначалось судом вище, позивач згідно з записом у графі №13 обліково-послужної картки серії НОМЕР_1 , рішенням призовної комісії від 26.12.2018 визнаний обмежено придатним до військової служби і переданий на облік військовозобов'язаних (а.с.16).
Таким чином, на момент призову на військову службу під час мобілізації, позивач мав статус військовозобов'язаного та перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 у запасі.
З огляду на викладене, норми закону, на які посилається позивач у позовній заяві, зокрема ст. 15 та ст.. 18-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" стосуються виключно призовників, та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки з 26.12.2018 позивач звільнений від проходження строкової військової служби і на момент виникнення спірних правовідносин вже мав статус військовозобов'язаного, а не призовника.
05.06.2024 позивач оповіщений ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно запису у графі №13 військового квитка серії НОМЕР_2 , рішенням медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.06.2024 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби та призваний у Збройні Сили України по мобілізації (графа №9) (а.с.8).
Отже, позивач підлягав призову на військову службу відповідно до ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
При цьому перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановлений ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Однак, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо наявності права на відстрочку на призов на військову службу під час мобілізації від позивача не надходило, не надано таких доказів і суду.
Що стосується сумнівів позивача щодо достовірності визначення його ступеня придатності до військової служби, суд зазначає про таке.
Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі Положення).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 розділу І Положення передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352, дані про встановлений діагноз, дату проходження медичного огляду, висновок про придатність до військової служби за станом здоров'я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, підписує та скріплює особистою печаткою.
За приписами пункту 2.9 розділу ІІ Положення за результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 приймає одну із постанов: 1) придатний до військової служби; 2) тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування; 3) потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду; 4) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; 5) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті).
Згідно із нормами названого Положення у разі непогодження із постановою ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК, рішення ВЛК регіону можуть бути оскаржено до ЦВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасувати постанови підпорядкованих ВЛК та направити військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався зі скаргою для перегляду висновку щодо його придатності до служби.
Крім того, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає військовозобов'язаний під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив про те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.