Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2024 року Справа №200/2717/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/2717/24,-
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024року, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська область, м.Тернопіль, майдан Волі, буд. 3, код ЄДРПОУ 14035769) №056650010252 від 26.04.2024 про відмову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська область, м.Тернопіль, майдан Волі, буд. 3, код ЄДРПОУ 14035769) призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 19.04.2024 року пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. “а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року справа (№1-5/2018(746/15).
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/2717/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі № 200/2717/24 у 10-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що 16.10.2024 вона через веб-портал Пенсійного фонду України звернулась до відповідача з заявою в якій просила у добровільному порядку виконати рішення суду. Звернення було зареєстровано 16.10.2024 року за № ВЕБ-19001-Ф-С-24-167267 та станом на час подання цієї заяви, відповіді на звернення не надано, рішення суду не виконано, пенсія позивачу не призначена.
До заяви заявником додано скріншот звернення через веб-портал Пенсійного фонду України від 16.10.2024 року.
Суд не вбачає підстав для розгляду заяви позивача у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, розглянувши подану заяву, встановив наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно частини другої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).
При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Також суд зазначає, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі №820/4283/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 74002808).
Серед іншого, вирішуючи питання щодо можливості встановлення судового контролю, слід враховувати особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
При цьому, суд зазначає, що виконання рішення суду, враховуючи наявність спеціальних процедур, порядку, передбачає виконання рішення з урахуванням певного часу на його виконання. Затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, процедури може у виняткових випадках бути виправдана.
Заявником в заяві про встановлення судового контролю не зазначено про його звернення до органів примусового виконання рішень суду, доказів на підтвердження такого звернення до заяви також не додано.
До заяви додано підтвердження звернення позивача до органів Пенсійного фонду України від 16.10.2024 року. Доказів розгляду звернення позивача до суду не надано.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 виконавчі листи по справі не отримувала.
Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки відповідним органом ДВС, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.
Відтак, станом на день подання позивачем заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.
Таким чином, до суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду про призначення пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду від 22 липня 2024року.
Також, суд враховує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року набрало законної сили 14 жовтня 2024 року.
Разом з тим, у п.25 постанови від 11.08.2023 у справі №380/103/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд".
Аналізуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/2717/24.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/2717/24 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя О.О. Аканов