Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2024 року Справа№200/6801/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 057350008550 від 27 серпня 2024 року; - зобов'язати призначити пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19 серпня 2024 року, зарахувавши до страхового стажу часу догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 15.04.1995 по 14.04.1998.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів роботи до страхового стажу. При цьому, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 звернулась 19.08.2024 через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вік позивача на дату звернення 52 роки 2 місяці 18 днів. Заяву про призначення пенсії позивача від 19.08.2024 розглянуто за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. посилається на те, що за наслідками розгляду заяви позивача від 19.08.2024 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення №057350008550 від 27.08.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (55 років). Зазначає, що на дату звернення за призначенням пенсії (на 19.08.2024) страховий стаж позивача складає 32 роки 9 місяців 3 дні, в тому числі пільговий за Списком №2 - 13 років 7 місяців 00 днів (враховано по 31.03.2024). До страхового стажу не зараховано: - час догляду з 15.04.1995 по 14.04.1998 за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 26.04.1995 серії НОМЕР_1 ), оскільки до заяви долучено скановану копію з копії свідоцтва про народження дитини та відсутня інформація, що підтверджує факт догляду матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Крім того, до пільгового стажу роботи за списком №2 не зараховано періоди роботи на шахті "Піонер" з 01.04.2004 по 31.12.2005, з 05.09.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2010 по 31.03.2013 в якості лампівника за пільговою довідкою від 13.08.2024 №1/1473, яка видана ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", оскільки її форма не відповідає Додатку №5 (відсутня довіреність від 12.04.2024 про право її підпису представником та підписи уповноважених осіб). Водночас пільговий стаж за списком №2 враховано за даними Реєстру відповідно до відомостей по спеціальному стажу. Вважає, що ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років. Також вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області правомірно винесено рішення №057350008550 від 27.08.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (55 років).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2024 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 10.03.2000.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення від 27.08.2024 № 057350008550 про відмову в призначенні пенсії.
Вказаним рішенням позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років. Зазначено, що вік заявниці 52 років 2 місяці 18 дні. Страховий стаж складає 32 роки 9 місяців 5 днів, пільговий стаж роботи за списком №2 - 13 років 7 місяців. Зазначено, що за розглядом документів до страхового стажу не зараховано час догляду з 15.04.1995 по 14.04.1998 за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 26.04.1995 серії НОМЕР_1 ), оскільки до заяви долучено скановану копію з копії свідоцтва про народження дитини та відсутня інформація, що підтверджує факт догляду матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано періоди роботи на шахті "Піонер" з 01.04.2004 по 31.12.2005, з 05.09.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2010 по 31.03.2013 в якості лампівника за пільговою довідкою від 13.08.2024 №1/1473, яка видана ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", оскільки її форма не відповідає Додатку №5 (відсутня довіреність від 12.04.2024 про право її підпису представником та підписи уповноважених осіб). Водночас пільговий стаж за Списком №2 враховано за даними Реєстру відповідно до відомостей по спеціальному стажу.
Позивачкою до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_3 , в якій відсутні відомості щодо її роботи в період з 15.04.1995 про 14.04.1998.
Згідно з копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 26.04.1995, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 26 квітня 1995 року був складений відповідний актовий запис № 16.
З наданої відповідачем форми РС-право установлено, що період з 15.04.1995 по 14.04.1998 не зараховано до загального страхового стажу.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначенні пенсії.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV установлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. «ж» ч. 3 ст. 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також: час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Відповідно до п. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Відповідно до записів в трудовій книжці позивачка в період з 15.04.1995 по 14.04.1998 не працювала. Згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, період догляду за дитиною з 15.04.1995 по 14.04.1998 має бути зараховано до страхового стажу позивачки.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Велика Палата в постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 зазначила, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
На момент звернення позивачки із заявою про призначення пенсії вона досягла 50 років, її пільговий стаж за Списком № 2 становив більше 10 років, а її страховий стаж становив більше 32 років, тому вона набула право на пенсію згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20.
Отже, для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання призначити пенсію мають бути задоволенні.
Отже, оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За таких обставин, на думку суду, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача його позов підлягає задоволенню в повному обсязі, у тому числі щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Правильність застосування наведеного способу захисту порушеного права позивача підтверджується практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 227/4273/16-а і в рішенні від 21 квітня 2021 року у справі № 360/3611/20.
Суд звертає увагу на те, що в рішенні від 21 квітня 2021 року у справі № 360/3611/20 Верховний суд задовольнив позовні вимоги шляхом: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 12 серпня 2020 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Також суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до квитанції № №3186-7017-7444-0270 від 27.09.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 968,96 грн.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461; 93404, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії № 057350008550 від 27 серпня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 19 серпня 2024 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», зарахувавши до страхового стажу часу догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 15.04.1995 по 14.04.1998.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області суму судових витрат у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Повне рішення суду складене 4 листопада 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков