05 листопада 2024 рокуСправа №160/18642/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №/ПС 045550024693 від 09.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди:
- навчання у Семипалатинському геологорозвідувальному технікумі з 01.09.1978 по 10.05.1981 та з 05.05.1983 по 04.04.1986;
- проходження строкової військової служби з 11.05.1981 по 04.05.1983;
- роботи з 14.03.1984 по 16.04.1986 - у Виробничому геологічному об'єднанні по геофізичним роботам Казгеофізика Аерогеолого-геофізичної експедиції;
- роботи з 30.08.1992 по 23.09.1996 - у МП «Центр впроваджування та послуг»;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV з 16.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.04.2024 ОСОБА_1 через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії. До заяви були додані документи: паспорт, РНОКПП, трудова книжка, військовий квиток, диплом, довідка форми ОК-5 та ін. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 до його особистого кабінету на веб-порталі ПФУ направлено рішення ГУ ПФУ в Харківській області №/ПС 045550024693 від 09.05.2024 про відмову у призначенні пенсії. Зі змісту рішення ГУ ПФУ в Харківській області №/ПС 045550024693 від 09.05.2024 вбачається, що підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) є відсутність необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, а саме: до загального страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1978 по 04.04.1986, відповідно до диплому НОМЕР_1 від 04.04.1986, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової строкової служби; період проходження військової строкової служби з 11.05.1981 по 04.05.1983, оскільки в військовому квитку НОМЕР_2 прізвище АСХАДУЛИН (російською мовою), яке не відповідає паспортним даним заявника; період роботи, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_3 з 14.03.1984 по 16.04.1986, оскільки відсутня назва підприємства та з 30.08.1992 по 23.09.1996, оскільки записи затверджені печаткою УРСР, що є порушенням вимог інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993. Також у рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж, згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV - 28 років. Страховий стаж особи становить 27 років 02 місяці 10 днів. Позивач наголошує, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства. За викладених обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 24.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 24.07.2024 виправлено описку в тексті ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/18642/24, із зазначенням належного відповідача у справі - ГУ ПФУ в Харківській області.
30.09.2024 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Харківській області, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що законодавцем встановлено два критерії щодо визначення права на призначення пенсії за віком, а саме: досягнення відповідного віку та наявність страхового стажу. Відповідно до наданих до заяви документів вік заявника на момент звернення складає 62 роки, страховий стаж складає 27 років 02 місяців 10 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: - період навчання з 01.09.1978 по 04.04.1986, відповідно диплому ЖТ №151221 від 04.04.1986, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової строкової служби; - період проходження військової строкової служби з 11.05.1981 по 04.05.1983, оскільки в військовому квитку НОМЕР_2 прізвище АСХАДУЛИН (російською мовою), яке не відповідає паспортним даним заявника; - період роботи, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_3 з 14.03.1984 по 16.04.1986, оскільки відсутня назва підприємства та з 30.08.1992 по 23.09.1996, оскільки записи затверджені печаткою УРСР, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення №58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993. Враховуючи зазначене, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 09.05.2024 відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 62 років, 16.04.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто ГУ ПФУ в Харківській області.
Рішенням від 09.05.2024 №/ПС045550024693 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком. У рішенні вказано, що необхідний страховий стаж, згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV - 28 років. Відповідно до пункту 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років. Страховий стаж особи становить 27 років 02 місяці 10 днів. До загального страхового стажу позивача не зараховано: період навчання з 01.09.1978 по 04.04.1986, відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 04.04.1986, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової строкової служби; період проходження військової строкової служби з 11.05.1981 по 04.05.1983, оскільки в військовому квитку НОМЕР_2 прізвище АСХАДУЛИН (російською мовою), яке не відповідає паспортним даним заявника; період роботи, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_3 з 14.03.1984 по 16.04.1986, оскільки відсутня назва підприємства та з 30.08.1992 по 23.09.1996, оскільки записи затверджені печаткою УРСР, що є порушенням вимог інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV. Право на отримання пенсійної виплати 05.10.2024.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у призначення йому пенсії за віком, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV
Відповідно до частини статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 11.05.1981 по 04.05.1983, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту «в» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
До матеріалів справи залучено копію військового квитка серії НОМЕР_2 (заповненого російською мовою), в якому міститься інформація, що « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » призваний на строкову військову службу 11.05.1981 та звільнений з неї 04.05.1983.
Також, матеріали справи містять копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , який виданий на ім'я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Нове Високогорського району Татарія.
Дослідивши інформацію, зазначену у вказаних документах, суд приходить до висновку, що вони складені стосовно однієї особи - позивача у цій справі.
Суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Отже, та обставина, що прізвище позивача по-різному написано в різних документах (українською та російською мовами) не може бути підставою для зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби.
Щодо позовних вимог про зарахування до страхового стажу позивача періодів навчання у Семипалатинському геологорозвідувальному технікумі з 01.09.1978 по 10.05.1981 та з 05.05.1983 по 04.04.1986, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Матеріали справи містять копію диплому серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 та додатку до диплому, в яких зазначено, що з 1978 по 04.04.1986 навчався у Семипалатинському геологорозвідувальному технікуму.
З оскаржуваного рішення випливає, що до загального страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1978 по 04.04.1986, відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 04.04.1986, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової строкової служби.
Суд зауважує, що переривання навчання та проходження строкової військової служби не є підставою для не врахування позивачу періоду навчання до страхового стажу.
За неведених обставин, до страхового стажу позивача має бути зарахований період навчання з 01.09.1978 по 10.05.1981 (до призову на строкову військову службу) та з 05.05.1983 по 04.04.1986 (після звільнення зі строкової військової служби).
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_3 з 14.03.1984 по 16.04.1986, оскільки відсутня назва підприємства та з 30.08.1992 по 23.09.1996, оскільки записи затверджені печаткою УРСР, що є порушенням вимог інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993, суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону № 1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
На підставі пункту 2.1. Інструкції №58 трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться відомості про працівника, зокрема: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
За змістом пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
На підставі пункту 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з пунктом 2.26. Інструкції №58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Наприклад, "Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України" ( 322-08 ).
При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "Звільнений за власним бажанням" у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст.38 КЗпП України".
Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), яка діяла під час оформлення частини записів трудової книжки позивача.
Так, пунктами 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.26 Інструкції №162 було визначено (мовою оригіналу):
« 1.1. Трудовая книжка является основным документом о трудовой деятельности рабочих и служащих. Трудовые книжки ведутся на всех рабочих и служащих государственных, кооперативных и общественных предприятий, учреждений и организаций*, проработавших свыше 5 дней, в том числе на сезонных и временных работников, а также на нештатных работников при условии, если они подлежат государственному социальному страхованию.
2.1. Заполнение трудовых книжек и вкладышей к ним производится на языке союзной, автономной республики, автономной области, автономного округа, на территории которых рас положено данное предприятие, учреждение, организация, и на официальном языке СССР.
2.2. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.
В трудовую книжку вносятся: сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность.
2.3. Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).
Записи производятся арабскими цифрами (число и месяц двузначными). Например, если рабочий или служащий принят на работу 5 января 1984 г., в графе 2 трудовой книжки ранее установленного образца (1938 г.) записывается: "1984.05.01", в трудовых книжках, выданных после 1 января 1975 г.; "05.01.1984".
Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета.
2.5. В случае выявления неправильной или неточной записи сведений о работе, переводе на другую постоянную работу, о награждениях и поощрениях и др. исправление производится администрацией того предприятия, где была внесена соответствующая запись. Администрация по новому месту работы обязана оказать работнику в этом необходимую помощь.
2.26. Запись об увольнении в трудовой книжке работника производится с соблюдением следующих правил: в графе 1 ставится порядковый номер записи; в графе 2 - дата увольнения; в графе 3 - причина увольнения; в графе 4 указывается, на основании чего внесена запись, - приказ (распоряжение), его дата и номер.
Днем увольнения считается последний день работы.
Например, трудовой договор с работником прекращается в связи с сокращением штатов 10 октября 1986 г. является последним днем его работы. В трудовой книжке работника должна быть произведена следующая запись: в графе 1 раздела "Сведения о работе" ставится порядковый номер записи, в графе 2 - дата увольнения (10.10.1986), в графе 3 пишется: "Уволен по сокращению штатов, п. 1 ст. 33 КЗоТ РСФСР", в графе 4 указывается дата и номер приказа (распоряжения) об увольнении.».
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 містяться такі записи (мовою оригіналу):
Аэрогеолого-геофизическая экспедиция с. Николаев Илийского района Алма-Атинской области
№1: 22.06.1983 - принят в полевую партию рабочим 2-го разряда сезонно;
№2: 02.12.1983 - уволен в связи с уходом на пенсию по инвалидности;
№3: 14.03.1984 - принят в полевую партию в должности техника;
№4: 16.04.1986 - уволен по ст. 32 КЗоТ Каз ССР (по собственному желанию).
…
Малое предприятие «ЦЕНТР ВНЕДРЕНИЯ И УСЛУГ»
№16: 30.08.1992 - принят на работу в малое предприятие «ЦЕНТР ВНЕДРЕНИЯ И УСЛУГ» коммерческим агентом;
№17: 23.09.1996 - уволен по собственному желанию согласно ст. 38 КЗоТ Украины.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів про трудовий стаж особи.
З долучених до позову документів випливає, що всі записи трудової книжки дають можливість встановити період трудової діяльності позивача, а тому не є правомірною відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів трудової діяльності з 14.03.1984 по 16.04.1986, та з 30.08.1992 по 23.09.1996.
У позовних вимог позивач просить зарахувати окремо період навчання з 05.05.1983 по 04.04.1986 та період роботи з 14.03.1984 по 16.04.1986.
Враховуючи те, що період навчання перетинався з періодом роботи позивача, ці періоди не можуть бут зараховані до страхового стажу позивача подвійно.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача:
- періоду навчання з 01.09.1978 по 10.05.1981 (до призову на військову службу);
- періоду проходження військової служби з 11.05.1981 по 04.05.1983;
- періоду навчання з 05.05.1983 по 04.04.1986 (після звільнення з військової служби);
- періоду роботи з 05.04.1986 (оскільки період по 04.05.1986 зарахований до страхового стажу позивача як навчання) по 16.04.1986;
- період роботи з 30.08.1992 по 23.09.1996 у МП «Центр впроваджування та послуг».
Таким чином, судом становлено, що на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком позивач досяг пенсійного віку та мав страховий стаж більше 28 років.
Отже, рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 09.05.2024 №/ПС045550024693 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Враховуючи те, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком 16.04.2024, пенсія має бути призначена ОСОБА_2 саме з 16.04.2024.
Враховуючи викладене, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3773025756.1 від 19.09.2024.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: майдан Свободи, Держпром, під'їзд 3, поверх 2, м. Харків, 61022; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14099344) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №/ПС 045550024693 від 09.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди: навчання у Семипалатинському геологорозвідувальному технікумі з 01.09.1978 по 10.05.1981 та з 05.05.1983 по 04.04.1986; проходження строкової військової служби з 11.05.1981 по 04.05.1983; роботи з 05.04.1986 по 16.04.1986; роботи у МП «Центр впроваджування та послуг» з 30.08.1992 по 23.09.1996.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.04.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар