Справа № 947/32771/24
Провадження № 1-кс/947/15014/24
30.10.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024164110000101 від 07.10.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який обіймає посаду лікаря КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024164110000101 від 07.10.2024 року стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 3303 ( три тисячі триста три ) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 10 001 484 грн.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у разі засудження, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.
Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.
При визначенні розміру застави слідчий в клопотанні просить врахувати тяжкість, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 дані про його особу і майновий стан. Вважає, за викладених обставин, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів не здатна забезпечити виконання, покладених на нього обов'язків, а тому на його думку застава з урахуванням майнового стану підозрюваного та вищевикладених обставин, має складати у розмірі 3303 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - 10 001 484,00 грн. Крім того, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, у випадку внесення застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив долучити до матеріалів клопотання довідки про реєстрацію транспортних засобів, а також медичну документацію ОСОБА_9 , який є особою, що надала неправомірну вигоду підозрюваному. Прокурор надав короткий виклад фактичних обставин кримінального провадження. Зазначив, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів які підтверджують причетність підозрюваного до обставин злочину. Зокрема звернув увагу на протоколи про проміжні результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, в ході аналізу змісту якого встановлено, що ОСОБА_10 підтримає тісні зв'язки з лікарями на території міста Одеси, які за грошову винагороду надавали допомогу в отриманні документів про неіснуючі хвороби осіб які в подальшому бажали отримати за посередництва ОСОБА_10 групу інвалідності та надавали за це йому грошові кошти. В матеріалах кримінального провадження містяться декілька фактів,які вказують на те, що ОСОБА_10 надавав відповідні послуги з посередництва. Також встановлено наявність ризику впливу ОСОБА_10 на свідків та інших учасників даного кримінального провадження, зокрема встановлено, що ОСОБА_10 під час спілкування висловлював особі яка намагалася вирішити питання про не притягнення до кримінальної відповідальності за неналежне виконання медичним працівником своїх обов'язків вчинити протиправні дії. На думку органу досудового розслідування ОСОБА_10 схильний впливати на учасників та свідків кримінального провадження в тому числі шляхом завдання особам шкоди для життя та здоров'я. Щодо системності дій підозрюваного, які полягали в тому що він здійснював посередництво в оформленні груп інвалідності, з наявних в органу досудового розслідування відомостей вбачається, що послуги ОСОБА_10 оцінювалися ним 12 тис. дол.. США за 3 групу інвалідності та 18 тис. дол.. США за 2 групу інвалідності. Також прокурор наголосив на інших документах,які підтверджують факт злочинних схем, які створив ОСОБА_10 , зокрема на зафіксований діалог з гр. ОСОБА_9 , ОСОБА_11 . Зазначені обставини прокурор вважає, підтверджують обґрунтованість підозри. Щодо наявності ризиків, які вказані у клопотанні передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є наявними, зокрема зазначив, що кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії, встановлюються свідки, яких за версією слідства буде дуже багато, та враховуючи що ОСОБА_10 достеменно відомі вказані особи, що в свою чергу свідчить про наявність ризику впливу на свідків шляхом підкупу, залякування тощо. Прокурор вважає, що ОСОБА_10 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду оскільки йому оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі і він має певну мотивацію уникнути покарання переховуючись від органу досудового розслідування та суду. Крім цього зазначив, що в рамках кримінального провадження проведено низку обшуків в ході яких вилучено медичну документацію яка підлягає подальшій перевірці, експертному дослідженню і наразі можуть бути вилучені не всі медичні документи які нададуть допомогу встановити об'єктивно всі обставини вчинення кримінального правопорушення і тому ОСОБА_10 перебуваючи на волі зможе вчинити заходи щодо знищення даних документів. Прокурор звернув також у вагу на суспільний інтерес даного кримінального провадження також обставин кримінального правопорушення, а саме в умовах війни є недопустимим вчинення аналогічних дій які впливають на ухилення осіб від мобілізації чим і займався безпосередньо ОСОБА_10 . Тому з урахуванням обґрунтованої підозри, наявності ризиків та суспільного інтересу вважав за доцільне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Щодо можливості застосування як альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що ОСОБА_10 та його сім'я наразі володіє значним матеріальним станом у вигляді рухомого та нерухомого майна, будь-яких даних про правомірність походження даного майна не існує, тому є всі підстави вважати, що з урахуванням дати набуття транспортних засобів можливо дійти висновку що вони були отриманні за рахунок прибутку злочинної схеми розробленою підозрюваним. Також при розмірі застави просив врахувати розмір винагород за злочинні дії, які становили від 8-18 тис. дол. США, що вказує на значні матеріальні статки підозрюваного. Тому прокурор вважає, що об'єктивним розміром, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного є застава у розмірі 3303 розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 10 001 484 гривень. На підставі викладеного прокурор просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просив долучити до матеріалів клопотання письмові заперечення та матеріали які характеризують особу підозрюваного, проти задоволення клопотання заперечував. Щодо обґрунтованості підозри повідомив, що злочин передбачений ч. 3 ст. 368 КК України є специфічним. Зазначив, що відповідно до повноважень підзахисного, його місця роботи до його складу службових (посадових) обов'язків не входило та не входить надання будь-яких висновків щодо непрацездатності, а отже для встановлення групи інвалідності взагалі будь-яким особам. Звернув увагу, що його підзахисний не входив та не входить до складу комісії МСЕК, стороною обвинувачення не надано матеріалів які б це спростували. Також підзахисний не входив та не входить до складу комісії РТЦК які надають особам право на відстрочку від призову. Крім того просив врахувати, що підзахисний теоретично не може бути суб'єктом такого злочину в якому він підозрюється стороною обвинувачення. Щодо вагомості доказів сторони обвинувачення на підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри зазначив, що посилання прокурора на протокол про зняття інформації з електронних комунікаційних мереж то звернув увагу що вказаний протокол стосується іншого кримінального провадження, дозволу слідчого судді на використання будь-яких матеріалів отриманих в результаті проведення НСРД в іншому кримінальному провадженні у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення не надала, а отже вважає, що у відповідності до ст. 88 КПК України такий доказ є недопустимим у цьому кримінальному провадженні. Також просив врахувати ту обставину, що фактично вся підозра висунута підзахисному тримається на показах однієї особи ОСОБА_9 . Просив звернути увагу на безпосередні дані які були повідомлені стороні обвинувачення вказаним свідком, а саме: невстановлений день у невстановленому місці , невстановленій особі свідок ОСОБА_9 передає гроші нібито для подальшої їх передачі ОСОБА_4 . Зазначив, що у підзахисного за місцем мешкання, в автомобілі яким він користується та за місцем роботи проведено низку обшуків та жодних таких грошових коштів стороною обвинувачення не виявлено тому органом досудового розслідування не встановлено де гроші та кому вони передавались. Тому можливо вказана особа використовуючи ім'я підзахисного заволоділа грошовими коштами. Повідомив, що відсутні ризики на які посилається сторона обвинувачення, зокрема зазначив, що ризик переховування від правоохоронних органів та суду відсутній оскільки, після проведення обшуків його затримано не було та за першою вимогою з'явився до слідчого , не виїжджав за межі міста, а отже за період часу з 18.10.2024 року по момент фактичного затримання , а саме 28.10.2024 року підзахисний мав можливість переховуватися від слідчого та суду, однак такою можливістю він не скористався, оскільки не визнає своєї вини так як не вчиняв жодного злочину та намагається сприяти досудовому розслідуванню як найшвидшого судового розгляду та винесення справедливого вироку суду. Захисник повідомив про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, який одружений, дружина на даний момент вагітна, має на утриманні малолітню дитину, має офіційне працевлаштування на двох роботах. При цьому стороною обвинувачення не враховано особу підзахисного, а саме те, що з перших днів повномасштабного вторгнення підзахисний будучи медичним працівником відбув на передову де надавав відповідну медичну допомогу перебуваючи у складі авіа бригади та рятував захисників , за що неодноразово заохочений як керівництвом військової адміністрації так і інших органів місцевого самоврядування та військових підрозділів. Щодо ризику впливу на свідків зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які підтверджують наявність такого наміру підзахисного чи таких можливостей, при цьому сторона обвинувачення умовчує той факт, що підзахисний є сам особою яка потребує догляду оскільки є інвалідом другої групи, а отже підзахисний не має фізичної можливості впливати на свідків. Вважає, що відсутній ризик впливу на кримінальне провадження будь-яким чином, чи спотворення будь-яких речових доказів , оскільки як було зазначено в ході кримінального провадження було проведено ряд обшуків, за результатами яких було виявлено ті речі та документи які сторона обвинувачення вважала, що вони мають значення для досудового розслідування, а від так дані речі перебувають у сторони обвинувачення, сторона захисту та підзахисний не мають доступу до цих речей, а отже впливати будь-яким чином на ці матеріали, документи, речові докази підзахисний не має можливості. Також захисник вважає, що враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного, до нього не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим. Клопотання сторони обвинувачення не містить належного обґрунтування щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу . На його думку перебування підзахисного в ізоляції від суспільства його життя та здоров'я буде наражатися на невиправдану небезпеку, оскільки Одеський слідчий ізолятор не обладнаний відповідними бомбосховищами та сховищами в разі оголошення повітряної тривоги та ракетної небезпеки. Окремо звернув увагу, щодо необґрунтованості розміру застави запропонованою стороною обвинувачення, яка є непомірною для особи підзахисного та його сім'ї . За таких обставин просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 підтримав думку колеги адвоката ОСОБА_5 , окремо зазначив, що розмір застави яку пропонує прокурор не необґрунтованим тому, що навіть враховуючи те майно на яке посилається прокурор, її розмір в рази перевищує його вартість. Звернув увагу, що зазначене у клопотанні майно не належить безпосередньо підзахисному, оскільки їх власниками є дружина та теща. Звернув увагу, що прокурором не обґрунтовано підстав для визначення розміру застави яка перевищує встановлений розмір законом. На підставі вказаного просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 вважає, що досудове колядування здійснюється не уповноваженим органом, а підзахисний не є суб'єктом вчинення інкримінованого йому злочину, який є лікарем, тобто службовою особою. Вважає, що органом досудового розслідування не вірно кваліфіковано дії підзахисного. Відносно майна зазначив, що прокурором не доведено неправомірність його набуття. Також зазначив, що в ході обшуку у ОСОБА_4 не було виявлено грошових коштів отриманих в результаті неправомірних дій. У зв'язку з чим у задоволенні клопотання просив відмовити у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що він має другу групу інвалідності, яка встановлена у вересні 2024 року. Зазначив, що підтримує думку захисників з клопотанням та підозрою не погоджується, вважає ризики є не доведеними.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024164110000101 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою в групі осіб з невстановленими на даний час службовими особами Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», виконуючи свою роль в заздалегідь розробленому плані з одержання неправомірної вигоди за безпідставне оформлення групи інвалідності, відповідно до якої ОСОБА_4 використовуючи свої корупційні зв'язки в КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради збирав медичні документи з даними про неіснуючі захворювання на особу та отримував від неї неправомірну вигоду для подальшої передачі іншим учасникам злочинної групи, в один із днів в травні 2024 року, більш точної дати та часу встановити не виявилося за можливе, перебуваючи в м. Одеса, більш точної адреси наразі не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_9 , з яким перебував у дружніх стосунках, про можливість надання йому допомоги в гарантованому оформленні групи інвалідності за станом здоров'я. Після чого, для реалізації своєї ролі та передачі неправомірної вигоди службовим особам Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», які мали вчинити в інтересах ОСОБА_9 дії з використанням свого службового становища що полягали в безпідставному оформленні групи інвалідності, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого отримання частини наданих грошових коштів, в один із днів в травні 2024 року, більш точної дати та часу встановити не виявилося за можливе, перебуваючи на території КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради за адресою: АДРЕСА_3 , через невстановленого на даний час посередника, отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 8000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.05.2024 складає 330 266, 4 гривень та є неправомірною вигодою у великому розмірі.
28 жовтня 2024 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, а його злочинну діяльність припинено.
Після цього, 28 жовтня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4202416411000010 розпочато 07.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
У його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, складено старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру.
Отже, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов'язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об'єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.10.2024;
- рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, у м. Миколаєві ОСОБА_12 від 11.10.2024;
- протоколом обшуку від 18.10.2024, який було проведено за місцем мешкання ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 21.10.2024;
- протоколом допиту ОСОБА_13 від 22.10.2024;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 21.10.2024;
- протоколом про проміжні результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20.06.2024;
- іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в межах даного кримінального провадження.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, видокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваного, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності поза процесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обов'язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні № 42024164110000101 від 07.10.2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що законодавством у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
Слідчим судде встановлено, що відповідно до довідки ВЛК ООТЦК та СМП від 29 червня 2024 року підозрюваний ОСОБА_4 визнаний таким, що непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, що в свою чергу свідчить про можливість підозрюваного втекти за несприятливих для себе обставин за межі України навіть під час дії воєнного стану і переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого корупційного злочину, який інкримінується ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Окрім того кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі речі і документи.
Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні
Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, слідчий вказав, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб. За рахунок займаної посади та реалізації своїх повноважень, ОСОБА_4 має постійні стійкі зв'язки з іншими структурними підрозділами органів державної влади, дає змогу впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Посилаючись у своєму клопотанні на вказаний ризик слідчий зазначає, що ОСОБА_4 може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо). Крім того, наразі у кримінальному провадженні заплановано призначення судових експертиз проведення яких буде доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, а тому існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом впливу на експертів, враховуючи стійкі зв'язки підозрюваного з іншими структурними підрозділами органів державної влади.
Слідчий суддя вважає вказаний ризик є цілком підтверджений стороною обвинувачення.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 33-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , має другу групу інвалідності, позитивно характеризується як за місцем здійснення своєї діяльності так і за місцем мешкання.
Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує обсяг наявних доказів (зафіксованих дій) про можливе вчинення ним корупційного кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення нею дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, що відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, та карається, зокрема, позбавленням волі на строк до десяти років.
Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов'язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.
Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків кримінального провадження, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Отже, враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням початку відкритої фази розслідування домашній арешт та застава, яка оплачується не одразу, як і особисте зобов'язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та обсягу наданих доказів (зафіксованих дій за участю підозрюваного) і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків. При цьому вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не виключають можливості тримання його під вартою.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 , встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя виключає об'єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо розміру застави та обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на майновий стан підозрюваного, зокрема на наявність рухомого майна, а також на те, що інкриміноване кримінальне правопорушення створило в суспільстві негативне враження безладдя та безкарності у системі державних та правоохоронних органів, просили у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі - 3303 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що складає 10 001 484 гривень.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього у його вчиненні, матеріальне становище, та можливий отриманий дохід від вчинення злочинів, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки в цьому випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв'язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення, діючим лікарем КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради з використанням наданої йому влади і становища з метою особистого збагачення організував схему отримання неправомірної вигоди від цивільних осіб за складання історії хвороби з недостовірними відомостями про діагноз захворювання, на підставі якого відбувається подальше проходження військово-лікарської комісії та зняття таких осіб із військового обліку або надання відповідної відстрочки за мобілізацією в умовах воєнного стану, коли Країна кожного дня відстоює свою незалежність та територіальну цілісність, а інкриміновані дії підозрюваного слідчий суддя розцінює як цинічними та такими які йдуть на користь ворога. Зазначені обставини на думку слідчого судді є виключним випадком, для визначення розміру застави.
Слідчий суддя приймає до уваги і майновий стан підозрюваного та його родини, зокрема наявність рухомого майна, а саме:
- автомобіля марки NISSAN ROGUE, 2020 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , придбаний 19.06.2024 року та зареєстрований за дружиною підозрюваного - ОСОБА_14 ;
- автомобіля марки AUDI Q7, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_2 придбаний 05.09.2024 року та зареєстрований також за дружиною підозрюваного - ОСОБА_14 ;
- автомобіля марки MERCEDES-BENZ CLA 250, 2016 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_3 , придбаний 14.09.2024 року та власником якого є теща підозрюваного - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто лише за другий квартал 2024 року родина підозрюваного придбала три автомобіля преміум-класу, загальна вартість яких, за версією слідства становить: 3 099 000 (три мільйона дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч).
З рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС Другого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_12 вбачається, що офіційні доходи підозрюваного за 1 та 2 квартали 2024 року отримані ним за місцем роботи в загальній сумі складають 194 372,3 гривень, що вочевидь не відповідає способу його життя та його родини.
Слідчий суддя звертає увагу, що стороною захисту не надано офіційне підтвердження походження грошових коштів, за які було придбано хоча б автомобілі які зареєстровані на дружину підозрюваного, а тому з великою вірогідністю можливо вважати, що вони були придбані за рахунок коштів отриманих в результаті інкримінованих підозрюваному протиправних дій.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 3033 (три тисячі триста тридцять три) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить10 001 484 (десять мільйонів одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривень.
На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості, специфіки злочину та його цинізму у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024164110000101 від 07.10.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 26 грудня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 3033 (три тисячі триста тридцять три) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить10 001 484 (десять мільйонів одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 26 грудня 2024 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1