Справа № 947/17809/23
Провадження № 1-кп/947/432/24
05.11.2024 року місто Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарях с/з - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, об'єднанні в одне провадження (ЄРДР № 12023163480000177 від 27.03.2023 року та ЄРДР № 12023162480000493 від 01.04.2023 року) у відношенні:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, Україна, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.12.2016 року вироком Іллічівського міського суду Одеської області за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, у відповідності до ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 21.12.2016 року по 20.01.2017 року, звільненого 28.11.2019 року; 27.05.2020 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, 23.10.2021 року штраф було сплачено; 26.08.2022 року вироком Київського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень; 03.08.2023 року вироком Київського районного суду м. Одеси за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років; 22.12.2023 року вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, -
ОСОБА_10 будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення майнового характеру, судимість якому не знято та не погашено у встановленому закону порядку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальні правопорушення проти власності в умовах дії воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України було видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
ОСОБА_10 , 26.03.2023 приблизно об 02:00 годині перебував за адресою: АДРЕСА_2 , коли у нього виник умисел на вчинення крадіжки з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілої, ОСОБА_10 , діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «TOYOTACOROLLA», д.р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_12 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Після чого, з метою утримання зазначеного майна, ОСОБА_10 , безперешкодно покинув місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись зазначеним майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 890,00 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна, поєднаного з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілої - грошових коштів у власника автомобіля «TOYOTACOROLLA», д.р.н. НОМЕР_1 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_10 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_10 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому в телефонній розмові з потерпілою ОСОБА_12 повідомив їй, що, після отримання грошових коштів він надасть інформацію про їх місце знаходження, при цьому за невиконання вищевказаної вимоги ОСОБА_10 погрожував знищити майно потерпілої ОСОБА_12 , яке він заздалегідь викрав та погрожував пошкодити інше майно потерпілої ОСОБА_12 , а саме автомобіль «TOYOTACOROLLA», д.р.н. НОМЕР_1 .
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.4 ст.189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_10 , 27.03.2023 в нічну пору доби ( в проміжок часу з 01:30 год. 02:00 год. 27.03.2023 ) перебував за адресою: АДРЕСА_3 , коли у нього виник умисел на вчинення крадіжки з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілої, ОСОБА_10 , діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «NISSANROGUE», д.р.н. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Після чого, з метою утримання зазначеного майна, ОСОБА_10 , безперешкодно покинув місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись зазначеним майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 1050,00 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна, поєднаного з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілої, - грошових коштів у власника автомобіля «NISSANROGUE», д.р.н. НОМЕР_3 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_10 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_10 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, в телефонній розмові з потерпілою ОСОБА_9 повідомив їй, що після отримання грошових коштів він надасть інформацію про їх місце знаходження, при цьому за невиконання вищевказаної вимоги ОСОБА_10 погрожував знищити майно потерпілої ОСОБА_9 , яке він заздалегідь викрав та погрожував пошкодити інше майно потерпілої , а саме автомобіль «NISSANROGUE», д.р.н. НОМЕР_3 .
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.4 ст.189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_10 , 20.04.2023 в нічну пору доби ( в проміжок часу з 01:50 год. до 02:30 год. 20.04.2023 ) перебував за адресою: АДРЕСА_4 , коли у нього виник умисел на вчинення крадіжки з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілого, ОСОБА_10 , діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «MAZDACX7», д.р.н. НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 .
Після чого, з метою утримання зазначеного майна, ОСОБА_10 , безперешкодно покинув місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись зазначеним майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 1475,00 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна поєднаного з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілого - грошових коштів у власника автомобіля «MAZDACX7», д.р.н. НОМЕР_5 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_10 залишив під скло-очисною щіткою на лобовому склі вищевказаного автомобілю заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_10 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, в телефонній розмові з потерпілим ОСОБА_7 повідомив йому, що після отримання грошових коштів він надасть інформацію про їх місцезнаходження, при цьому за невиконання вищевказаної вимоги, ОСОБА_10 погрожував знищити майно потерпілого ОСОБА_7 , яке він заздалегідь викрав та погрожував пошкодити інше майно потерпілого ОСОБА_7 , а саме автомобіль «MAZDACX7», д.р.н. НОМЕР_5 .
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.4 ст.189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_10 , 24.04.2023 в нічну пору доби ( приблизно об 03:00 годині ) перебував за адресою: АДРЕСА_5 , коли у нього виник умисел на вчинення крадіжки з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілої, ОСОБА_10 , діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «VolkswagenT-Cross», д.р.н. НОМЕР_7 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 .
Після чого, з метою утримання зазначеного майна, ОСОБА_10 , безперешкодно покинув місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись зазначеним майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 2325,00 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна поєднаного з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілої - грошових коштів у власника автомобіля «VolkswagenT-Cross», д.р.н. НОМЕР_7 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_10 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_2 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_10 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, в телефонній розмові з потерпілою ОСОБА_8 повідомив їй, що після отримання грошових коштів він надасть інформацію про їх місцезнаходження, при цьому за невиконання вищевказаної вимоги ОСОБА_10 погрожував знищити майно потерпілої ОСОБА_8 , яке він заздалегідь викрав та погрожував пошкодити інше майно потерпілої ОСОБА_8 , а саме автомобіль «VolkswagenT-Cross», д.р.н. НОМЕР_7 .
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.4 ст.189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_10 , 01.05.2023 в нічну пору доби ( приблизно об 02:00 годині ) перебував за адресою: АДРЕСА_6 , коли у нього виник умисел на вчинення крадіжки з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою подальшого вимагання грошових коштів від потерпілого, ОСОБА_10 , діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля «JEEPCHEROKEE», д.р.н. НОМЕР_9 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 .
Після чого, з метою утримання зазначеного майна, ОСОБА_10 , безперешкодно покинув місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись зазначеним майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 1700,00 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна поєднаного з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілого - грошових коштів у власника автомобіля «JEEPCHEROKEE», д.р.н. НОМЕР_9 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_10 залишив під скло очисною щіткою, на лобовому склі, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером свого мобільного телефону НОМЕР_11 . Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_10 вирішив сховати викрадені дзеркала заднього виду, неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому в телефонній розмові з потерпілим ОСОБА_6 повідомив йому, що після отримання грошових коштів він надастьінформацію про їх місце знаходження, при цьому за невиконання вищевказаної вимоги ОСОБА_10 погрожував знищити майно потерпілого ОСОБА_6 , яке він заздалегідь викрав, та погрожував пошкодити інше майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме автомобіль «JEEPCHEROKEE», д.р.н. НОМЕР_9 .
Потерпілий ОСОБА_6 , сприймаючи реально погрозу знищення та пошкодження свого майна та побоюючись її втілення, погодився на незаконну вимогу ОСОБА_10 та переказав грошові кошти у розмірі 2000 гривень на номер мобільного телефону, вказаний у записці, після чого у визначеному ОСОБА_10 місці власних дзеркальних елементів не знайшов, після чого звернувся до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.4 ст.189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
31 березня 2023 року у проміжок часу з 19:30 по 20:45 год., більш точного часу не встановлено, у ОСОБА_10 , який перебував на АДРЕСА_7 , виник умисел на викрадення майна та подальшого вимагання передачі майна, а саме: грошових коштів у власника автомобіля марки «Jaguar» моделі «XF», в кузові седан, білого кольору з д.н.з. НОМЕР_12 , VIN: НОМЕР_13 та автомобіля марки «Renault» моделі «Megane» в кузові купе чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 , за повернення викрадених дзеркальних вкладишів бокових дзеркал заднього виду з вищевказаних транспортних засобів.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів з власників цих автомобілів, діючи повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_7 , шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркальні вкладиші бокових дзеркал заднього виду з транспортного засобу марки «Jaguar» моделі «XF», в кузові седан, білого кольору з д.н.з. НОМЕР_12 , VIN: НОМЕР_13 , вартістю 3026 гривень 46 копійок, які належать потерпілій ОСОБА_13 , та два дзеркальні вкладиші бокових дзеркал заднього виду з транспортного засобу марки «Renault» моделі «Megane» в кузові купе чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 , вартістю 1169 гривень 73 копійки, які належать потерпілому ОСОБА_14 , тим самим спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_13 , на суму 3026,46 гривень та ОСОБА_14 на суму 1169,73 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля марки «Renault» моделі «Megane» в кузові купе чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 та власника транспортного засобу марки «Jaguar» моделі «XF», в кузові седан, білого кольору з д.н.з. НОМЕР_12 , VIN: НОМЕР_13 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_10 , залишив під скло очисною щіткою на лобовому склі, вищевказаних автомобілів, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером мобільного телефону « НОМЕР_2 ». Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів від потерпілих, викрадені чотири автомобільні дзеркальні вкладиші заднього виду бокових дзеркал, носив з собою з метою подальшого приховування неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власників, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_10 одночасно при готуванні до вимагання грошових коштів від власників автомобіля марки «Jaguar» моделі «XF», в кузові седан, білого кольору з д.н.з. НОМЕР_12 , VIN: НОМЕР_13 та автомобіля марки «Renault» моделі «Megane» в кузові купе чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 , визначив суму в розмірі 2000 гривень кожному за повернення викрадених дзеркал.
Тим самим, ОСОБА_10 , умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля ««Jaguar» моделі «XF», в кузові седан, білого кольору з д.н.з. НОМЕР_12 , VIN: НОМЕР_13 та автомобіля марки «Renault» моделі «Megane» в кузові купе чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 за повернення викрадених дзеркальних вкладишів заднього виду бокових дзеркал та отримання грошових коштів від потерпілих.
В подальшому ОСОБА_10 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у сумі 2000 гривень від власників автомобіля марки «Jaguar» моделі «XF», в кузові седан, білого кольору з д.н.з. НОМЕР_12 , VIN: НОМЕР_13 та автомобіля марки «Renault» моделі «Megane» в кузові купе чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 , досяг своєї злочинної мети та отримав від потерпілої
ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 4000 гривень, шляхом поповнення номера мобільного телефону НОМЕР_2 , за повернення викрадених чотирьох дзеркальних елементів бокових дзеркал заднього виду.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано ч.4 ст.189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, у проміжок часу з 16:00 год. 24.04.2023 року по 10:00 год. 25.04.2023 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_10 , перебував на АДРЕСА_8 , де було розташовано транспортний засіб марки «Mazda» моделі «CX-5», 2021 року випуску, з об'ємом двигуна 2488 м3, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , VIN - НОМЕР_17 . В цей час, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення дзеркальних вкладишів бокових дзеркал заднього виду з вищевказаного транспортного засобу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_10 , перебуваючи в тому ж місці в той же час, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника вищевказаного транспортного засобу, та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав два дзеркальні вкладиші бокових дзеркал заднього виду з транспортного засобу марки «Mazda» моделі «CX-5», 2021 року випуску, з об'ємом двигуна 2488 м3, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , VIN - НОМЕР_17 , вартістю 4733 гривні, які належать потерпілому ОСОБА_15 , завдавши своїми діями матеріального збитку потерпілому на вказану суму.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля марки «Mazda» моделі «CX-5», 2021 року випуску, з об'ємом двигуна 2488 м3, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , VIN - НОМЕР_17 , після вчинення крадіжки, ОСОБА_10 , залишив під скло очисною щіткою лобового скла, вищевказаного автомобілю, заздалегідь заготовлений аркуш паперу з власноруч написаним номером мобільного телефону « НОМЕР_2 ». Разом із тим, після скоєння крадіжки, ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вимагання грошових коштів від потерпілого, викрадені два автомобільні скла дзеркал заднього виду, носив з собою з метою подальшого приховування неподалік від місця скоєння злочину, а в подальшому, після отримання грошових коштів від власника, надати в телефонному режимі інформацію про їх місце знаходження.
При цьому, ОСОБА_10 умисно створив умови для вчинення вимагання чужого майна - грошових коштів у власника автомобіля марки «Mazda» моделі «CX-5», 2021 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 за повернення викрадених дзеркальних заднього виду та отримання грошових коштів від потерпілого.
Таким чином, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.3 ст.15 ч.4 ст.189 КК України - незакінчений замах на вимагання чужого майна, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Під час розгляду справи по суті в судових дебатах захисником ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на п.1-2 ч.2 ст.284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за епізодами крадіжок (ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану) 26.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_12 на суму 890,00 гривень, 27.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_9 на суму 1050,00 гривень, 20.04.2023 року у потерпілого ОСОБА_7 на суму 1475,00 гривень, 24.04.2023 року у потерпілої ОСОБА_8 на суму 2325,00 гривень, 01.05.2023 року у потерпілого ОСОБА_6 на суму 1700,00 гривень, 31.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_13 , на суму 3026,46 гривень та потерпілого ОСОБА_14 на суму 1169,73 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_16 підтримав думку свого захисника у повному обсязі та просив задовольнити.
Прокурор частково підтримав клопотання сторони захисту, окрім епізоду крадіжки 31.03.2023 року потерпілої ОСОБА_13 , на суму 3026,46 гривень, оскілки вказана сума збитків не підпадає під декриміналізацію.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного.
За частиною 1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип неявно гарантований і ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.[2]
Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 НМ.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 НМ безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Європейський суд з прав людини хоча і вважає, що при використанні техніки «бланкетної» або «відсильної» норми для криміналізації дій або бездіяльності положення, яке посилається, і положення, на яке здійснюється посилання, мають розглядатися в сукупності як кримінальний закон[4], однак вирішує справи виходячи з конкретних обставин. У справі Morck Jensen він розглядав ситуацію, коли законодавство передбачало кримінальну відповідальність за перебування на певній території без дозволу, але згодом режим цієї території було змінено. ЄСПЛ взяв до уваги, що законодавство, яке змінило режим відповідної території, не мало на меті переглянути застосовність відповідного положення кримінального закону, і таким чином зміна законодавства була зумовлена зовнішніми обставинами, пов'язаними зі зміною ситуації на цій території, які не стосувалися питання винуватості.
Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21.
Відповідно до ч.3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 не заперечує проти закриття кримінального провадження за епізодами крадіжок (ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно в умовах дії воєнного стану) 26.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_12 на суму 890,00 гривень, 27.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_9 на суму 1050,00 гривень, 20.04.2023 року у потерпілого ОСОБА_7 на суму 1475,00 гривень, 24.04.2023 року у потерпілої ОСОБА_8 на суму 2325,00 гривень, 01.05.2023 року у потерпілого ОСОБА_6 на суму 1700,00 гривень, 31.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_13 , на суму 3026,46 гривень та потерпілого ОСОБА_14 на суму 1169,73 гривень, із зазначених підстав.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Тобто, з 09.08.2024 змінився розмір вартості викраденого майна, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
Отже, внесені законодавцем зміни до КУпАП є зміною кримінального законодавства України, які призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_10 інкримінується вчинення повторно, в умовах воєнного стану за епізодами крадіжок (ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), 26.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_12 на суму 890,00 гривень, 27.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_9 на суму 1050,00 гривень, 20.04.2023 року у потерпілого ОСОБА_7 на суму 1475,00 гривень, 24.04.2023 року у потерпілої ОСОБА_8 на суму 2325,00 гривень, 01.05.2023 року у потерпілого ОСОБА_6 на суму 1700,00 гривень, 31.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_13 , на суму 3026,46 гривень та потерпілого ОСОБА_14 на суму 1169,73 гривень.
Згідно з п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 року складає 2684 грн. А отже, сума соціальної пільги у 2023 році становила 1342 грн. (2684 грн : 50% = 1240,50 грн).
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є підставою для закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , за епізодами крадіжок (ч.4 ст.185 КК України) 26.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_12 на суму 890,00 гривень, 27.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_9 на суму 1050,00 гривень, 20.04.2023 року у потерпілого ОСОБА_7 на суму 1475,00 гривень, 24.04.2023 року у потерпілої ОСОБА_8 на суму 2325,00 гривень, 01.05.2023 року у потерпілого ОСОБА_6 на суму 1700,00 гривень, 31.03.2023 року у потерпілого ОСОБА_14 на суму 1169,73 гривень на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Щодо епізоду крадіжки у потерпілої ОСОБА_13 , вчиненої 31.03.2023 року, сума збитків склала 3026,46 грн. Ця сума перевищує встановлену межу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн) на момент вчинення злочину в 2023 році.
З огляду на чинний на момент злочину розмір неоподатковуваного мінімуму, який є показником, що визначає межу між адміністративною та кримінальною відповідальністю, крадіжка на суму 3026,46 грн підпадає під ознаки кримінального правопорушення. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, декриміналізують лише ті діяння, де сума викраденого не перевищує 2 НМ (2684 грн), переводячи їх у категорію адміністративних правопорушень за ст. 51 КУпАП.
Таким чином, суд не може застосувати новий закон у частині декриміналізації до цього епізоду, оскільки сума збитків від крадіжки перевищує встановлену межу, що дозволяє зберегти кваліфікацію за ст.185 Кримінального кодексу України. Це означає, що кримінальне провадження щодо цього епізоду продовжиться, і обвинувачений ОСОБА_10 нестиме відповідальність за цей злочин у кримінальному порядку.
Окрім епізодів крадіжок, інкримінованих ОСОБА_10 , у провадженні також містяться обвинувачення у вчиненні дій, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.189 та ч.4 ст.189 КК України, що стосуються вимагання.
Суд, завершивши розгляд питань про часткову декриміналізацію крадіжок, переходить до винесення вироку, з урахуванням усіх обвинувачень, які залишаються кримінально караними діяннями, та оцінки всіх обставин, що впливають на остаточне рішення у справі щодо обвинуваченого ОСОБА_10 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину у вчинених кримінальних правопорушення визнав частково, не оспорюючи фактів та обставин викладених в обвинувальних актів, окрім того, що він погрожував спалити підпалити потерпілому машину. Всі епізоди аналогічні за характером своїх дій. Він знімав дзеркала з автомобілів потерпілих. Після крадіжки залишав записки з номером телефону на місці злочину, вказуючи, що готовий повернути дзеркала за винагороду. Зазначив, що його дії були зумовлені фінансовими труднощами.
Разом з тим, вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України за епізодами крадіжок у потерпілої ОСОБА_13 , на суму 3026,46 гривень та у потерпілого ОСОБА_15 на суму 4733 гривень, а також за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.189 та ч.4 ст.189 КК України в повному обсязі підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
-Показами допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила, що в ніч на 24 квітня 2023 року з її автомобіля було таємно викрадено два дзеркала заднього виду. Ввона не перебувала поруч із автомобілем і не могла запобігти крадіжці. Після виявлення крадіжки, вона знайшла записку під склоочисниками автомобіля з номером телефону, написаним від руки особи, яка викрала її майно. Після чого звернулася до поліції.;
-Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив, що він власник автомобіля марки «JEEP CHEROKEE» В ніч на 01 травня 2023 року з його автомобіля було таємно викрадено два дзеркала заднього виду. Після виявлення крадіжки, він помітив залишену під склоочисниками записку з номером телефону, написаним від руки особи, яка викрала його майно. Він зателефонував за цим номером, і у розмові почув погрози від особи, яка вимагала гроші за повернення викрадених дзеркала а у разі ненадання грошових коштів, ця особа знищить викрадене майно та пошкодить інше, що належить йому.;
-Показами допитаного в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 , яка повідомила, що в нічний час 27 березня 2023 року вона стала жертвою крадіжки. Під час цього злочину з її автомобіля було таємно викрадено два дзеркала заднього виду. В момент вчинення крадіжки вона не знаходилася біля свого автомобіля та не могла запобігти цьому злочину. Згодом, виявивши крадіжку вона побачила під склоочисниками її автомобіля аркуш паперу з номером мобільного телефону, вона подзвонила однак ніхто не відповів, після чого звернулася до поліції.;
-Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що він є власник автомобіля марки «MAZDA CX-7», підтверджує, що в ніч на 20 квітня 2023 року з його автомобіля було таємно викрадено два дзеркала заднього виду. Він не мав можливості запобігти крадіжці, оскільки не знаходився біля автомобіля. зателефонував на номер телефону, залишений під склоочисниками автомобіля, і після обговорення умов перерахував грошові кошти. У результаті чого йому було повідомлено місце, де б заховані викрадені дзеркала.;
-Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , який повідомив, що обвинувачений ОСОБА_10 являється його знайомим. Прямим очевидцем крадіжок дзеркал він не був. Однак були випадки, коли ОСОБА_10 заходив в двори району Таїрово у м. Одесі та знімав дзеркала з автомобілів, ймовірно з подальшою цілю продажу. Приймав участь у якості свідка під час слідчого експерименту де пояснив більш детально факти та обставини крадіжок, однак зараз більш детально вже не пам'ятає.;
-Протоколом огляду місця події від 26.03.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення вказаної слідчої дії виявлено автомобіль марки «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_1 , без дзеркал заднього виду та залишену під склоочисниками записку з номером телефону НОМЕР_2 , виконаного рукописним текстом.;
-Протоколом огляду місця події від 12.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею та додатком у вигляді електронного носія інформації, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_9 . В ході проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_10 показав схованку, з якої було вилучено 5 тотожних між собою папірців, на яких кульковою ручкою написано номер телефону НОМЕР_2 та сім - картка оператора мобільного зв'язку «Водафон».;
-Протоколом огляду предмета від 13.05.2023 року з ілюстрованою - фото таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є сім - картка національного оператору мобільного зв'язку Водафон Україна. Після встановлення вказаної сім картки до терміналу мобільного зв'язку отримано автоматичний звіт оператора мобільного зв'язку з відображенням номеру мобільного телефону, а саме НОМЕР_2 та фрагмент паперу розмірами 14,5 см х 3,5 см з написом, зробленим кульковою ручкою синього кольору « НОМЕР_2 », вилучений в ході огляду місця події 26.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , п'ять тотожних між собою прямокутних фрагментів паперу розмірами 14,5 см х 3,5 см, з написом, зробленим кульковою ручкою синього кольору « НОМЕР_2 », виявлених та вилучених 12.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_9 , в ході проведеного огляду місця події.;
-Звітом про незалежну оцінку вартості майна, а саме дзеркальних елементів дзеркал заднього огляду автомобілів, відповідно до якого ринкова вартість рухомого майна - дзеркальних елементів дзеркал заднього огляду автомобіля марки «TOYOTA», 2021 року випуску стонам на 26.03.2023 року; дзеркальних елементів дзеркал заднього огляду автомобіля марки «NISSAN», 2011 року випуску стонам на 27.03.2023 року; дзеркальних елементів дзеркал заднього огляду автомобіля марки «MAZDA», 2021 року випуску стонам на 20.03.2023 року; дзеркальних елементів дзеркал заднього огляду автомобіля марки «VOLKSWAGEN», 2021 року випуску стонам на 25.04.2023 року; дзеркальних елементів дзеркал заднього огляду автомобіля марки «JEEP», 2013 року випуску стонам на 01.05.2023 року становить 7440 гривень.;
-Протокол огляду предметів від 13.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала два дзеркальних елемента зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «NISSAN», який належить останній, виявлених та вилучених під час огляду місця події 12.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 .;
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.05.2023 року з додатком у вигляді електронного носія інформації, відповідно до якого ОСОБА_10 показує спосіб та механізм, здійснення низки злочинів, що включають крадіжки та вимагання грошових коштів у власників автомобілів. Злочини повторювалися кілька разів у період із березня по травень 2023 року в місті Одеса, і кожен випадок включав: Крадіжку дзеркал заднього виду з автомобілів, власники яких зазнали матеріальних збитків. Це діяння кваліфіковане за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах дії воєнного стану). Вимагання грошей з погрозами пошкодження автомобіля або знищення вкрадених елементів. ОСОБА_10 залишав записку з номером свого телефону та вимагав гроші в обмін на інформацію про місцезнаходження викраденого майна. Ці дії кваліфіковані за частиною 4 статті 189 КК України (вимагання, вчинене повторно в умовах воєнного стану). 26 березня 2023 року, АДРЕСА_2 , діючи з умислом на крадіжку, таємно викрав два дзеркала заднього виду з автомобіля Toyota Corolla, належного ОСОБА_12 , завдавши матеріальну шкоду на суму 890 грн. Після крадіжки залишив записку з власним мобільним номером, вимагаючи кошти за повернення викраденого, погрожуючи пошкодженням майна.27 березня 2023 року, АДРЕСА_3 Викрадено два дзеркала заднього виду з автомобіля Nissan Rogue, належного ОСОБА_9 , із завданням матеріальної шкоди в розмірі 1050 грн. Залишив записку з мобільним номером, вимагаючи грошові кошти за інформацію про місцезнаходження викрадених дзеркал, погрожуючи пошкодити автомобіль. 20 квітня 2023 року, АДРЕСА_4 ОСОБА_10 викрав дзеркала заднього виду з автомобіля Mazda CX-7, належного ОСОБА_7 , завдавши збитків на суму 1475 грн. Аналогічно залишив записку з вимогою передачі коштів за повернення майна. 24 квітня 2023 року, АДРЕСА_5 Викрадено дзеркала з автомобіля Volkswagen T-Cross, власницею якого є ОСОБА_8 . ОСОБА_10 завдав матеріальної шкоди на суму 2325 грн та вимагав кошти, залишивши мобільний номер та погрожуючи знищенням викраденого майна у разі невиконання вимог. 1 травня 2023 року, АДРЕСА_6 ОСОБА_10 викрав дзеркала з автомобіля Jeep Cherokee, власником якого є ОСОБА_6 , завдавши збитків на 1700 грн. Потерпілий, побоюючись погроз, переказав 2000 грн на вказаний номер телефону, проте викрадені дзеркала не отримав, після чого звернувся до поліції.; 31 березня 2023 року, АДРЕСА_7 ОСОБА_10 спробував повторно здійснити аналогічні дії стосовно автомобіля Jaguar XF, належного ще одному потерпілому.;
-Протокол огляду предметів від 22.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав два дзеркальних елемента зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «Jeep Cherokee», який належить останньому, виявлених та вилучених під час огляду місця події 12.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_6 .;
-Протоколом огляду місця події від 28.03.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 170-А В ході проведення вказаної слідчої дії виявлено автомобіль марки «NISSAN», номерний знак НОМЕР_3 , без дзеркал заднього виду та залишену під склоочисниками записку з номером телефону НОМЕР_2 , виконаного рукописним текстом.;
-Протоколом огляду місця події від 12.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею та електронним носієм інформації, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_3 . В ході проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено два дзеркальних елементу зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «NISSAN», номерний знак НОМЕР_3 .;
-Протокол огляду предмету від 13.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого фрагмент паперу розмірами 14,5 см х 3,5 см з написом, зробленим кульковою ручкою синього кольору « НОМЕР_2 », вилучений в ході огляду місця події від 28.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_10 , та двох дзеркальних елементів зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «NISSAN», номерний знак НОМЕР_3 , виявлених та вилучених під час проведення огляду місця події від 12.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 .;
-Протоколом огляду місця події від 20.04.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_4 . В ході проведення вказаної слідчої дії виявлено автомобіль марки «MAZDA», номерний знак НОМЕР_5 , без дзеркал заднього виду та залишену під склоочисниками записку з номером телефону НОМЕР_2 , виконаного рукописним текстом.;
-Протоколом огляду місця події від 01.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_10 . В ході проведення вказаної слідчої дії виявлено автомобіль марки «JEEP CHEROKKE», номерний знак НОМЕР_9 , без дзеркал заднього виду та залишену під склоочисниками записку з номером телефону НОМЕР_11 , виконаного рукописним текстом.;
-Протоколом огляду місця події від 12.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_6 . В ході проведення вказаної слідчої дії за участю ОСОБА_10 два дзеркальних елементу автомобіля.;
-Протоколом огляду предмету від 13.05.2023 року з ілюстрованою - фото таблицею, відповідно до якого предметом огляду є прямокутний фрагмент паперу з написом, зробленим кульковою ручкою синього кольору « НОМЕР_11 » вилучений в ході огляду місця події від 01.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_10 , та двох дзеркальних елементів зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «JEEP CHEROKKE», номерний знак НОМЕР_9 , виявлених та вилучених під час огляду місця події від 12.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_6 .;
-Протоколом огляду місця події від 31.03.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_11 . В ході проведення вказаної слідчої дії виявлено автомобіль марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_14 та автомобіль марки «JAGUAR», номерний знак НОМЕР_12 , без дзеркал заднього виду та залишену під склоочисниками записку з номером телефону НОМЕР_2 , виконаного рукописним текстом.;
-Протоколом огляду місця події від 25.04.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_8 . В ході проведення вказаної слідчої дії виявлено автомобіль марки «MAZDA», номерний знак НОМЕР_16 , без дзеркал заднього виду та залишену під склоочисниками записку з номером телефону НОМЕР_2 , виконаного рукописним текстом.;
-Протокол огляду предмету від 11.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до якого предметом огляд є два дзеркальних елементів зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_14 . Вказані дзеркала впізнав потерпілий ОСОБА_14 та зазначив, що вони були викрадені з його автомобіля.;
-Протоколи пред'явлення для впізнання за фото - знімками від 15.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до яких, свідок ОСОБА_18 серед представлених фото знімків впізнав ОСОБА_10 , як особу, котру бачив 31.03.2023 року приблизно о 22:45 год., у АДРЕСА_8 біля провулку Равенства. ОСОБА_10 впізнав за сукупністю ознак, а саме: великий лоб, узький ніс надбрів'я дугою, зморщувань обличчя.;
-Протоколи пред'явлення для впізнання за фото - знімками від 15.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, відповідно до яких, свідок ОСОБА_19 , серед представлених фото знімків впізнав ОСОБА_10 , як особу, котру бачив 24.04.2023 року о 22:30 год., у АДРЕСА_12 . ОСОБА_10 впізнав за сукупністю ознак, а саме: великий лоб, великий ніс, рана на голові та носі.;
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.05.2023 року з додатком у вигляді електронного носія інформації, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 в загальних рисах описав факт викрадення дзеркальних вкладишів бокових дзеркал заднього виду з автомобілів потерпілих ОСОБА_13 (автомобіль марки «Jaguar» моделі «XF», номерний знак НОМЕР_12 ) та ОСОБА_14 (автомобіль марки «Renault» моделі «Megane» номерний знак НОМЕР_14 . ОСОБА_17 зазначив, що в період з 19:30 до 20:45 31 березня 2023 року він перебував неподалік місця події біля будинку АДРЕСА_7 та бачив ОСОБА_10 , який поводився таким чином, що привернув увагу. Після того, як ОСОБА_10 завершив свої дії біля автомобілів, він залишив місце події. ОСОБА_17 не має точних деталей про наміри ОСОБА_10 , однак зі слів останнього крадіжки дзеркал він здійснював з метою подальшої продажі. Свідчення загалом збігаються з обставинами, викладеними у справі.;
-Висновком експерта № СЕ-19/116-23/7638-АВ від 15.05.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість стекол лівого та правого дзеркал заднього виду автомобіля марки «JAGUAR», номерний знак НОМЕР_12 , станом на дату експертизи, а саме на 15.05.2023 року складає, 3026 гривень. Ринкова вартість стекол лівого та правого дзеркал заднього виду автомобіля марки«RENAULT», номерний знак НОМЕР_14 , станом на дату експертизи, а саме на 15.05.2023 року складає, 1169, 73 гривень.;
-Висновком експерта № СЕ-19/116-23/77218-АВ від 29.04.2023 року з ілюстрованою фото - таблицею, за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість стекол лівого та правого дзеркал заднього виду автомобіля марки «MAZDA CX5», номерний знак НОМЕР_16 , станом на дату експертизи, а саме на 29.04.2023 року складає, 4733 гривень.;
На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілих та свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану; ч.4 ст.189 КК України - вимагання, вчинене повторно, в умовах воєнного стану; ч.3 ст.15 ч.4 ст.189 КК України - незакінчений замах на вимагання чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану - доведена у повному обсязі, зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для винесення обвинувального вироку.
Вирішуючи питання щодо тверджень сторони захисту, з приводу того, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних ч.3 ст.15 ч.4 ст.189 та ч.4 ст.189 КК України не доведена, у зв'язку із чим наполягала на тому, що аналізуючи зміст висунутого ОСОБА_10 обвинувачення, та матеріали кримінального провадження у сукупності, їх співвідношенні з фактичними обставинами справи, які прокурор вважає доведеними та достатніми для прийняття обвинувального вироку, не погоджується з висунутим обвинуваченням, та вважає, що матеріали даного кримінального провадження не містять в собі достатніх доказів, які б надали змогу переконатись у тому, що у діях ОСОБА_10 наявний склад вищезазначених інкримінованих кримінальних правопорушень, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Щодо твердження про недоведеність складу злочину у діях ОСОБА_10 , суд зазначає, що сукупність зібраних доказів підтверджує наявність складу інкримінованих кримінальних правопорушень у його діях. Зокрема, докази, які є в матеріалах справи, чітко вказують на умисний характер дій обвинуваченого, спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном із метою особистої вигоди.
Показання потерпілих осіб ( ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ) є послідовними, не містять суперечностей та підкріплені іншими доказами. Кожен з потерпілих незалежно один від одного підтвердив, що після крадіжки дзеркал на автомобілях вони виявляли записки з номерами телефонів. За цими номерами здійснювалися дзвінки, під час яких обвинувачений вимагав грошові кошти за повернення майна та погрожував у разі відмови.
Докази, отримані в результаті огляду місць події, підтверджують обставини крадіжок. На місці кожного з інцидентів було знайдено записки з телефонними номерами, що зв'язують всі випадки злочинних дій з одним суб'єктом. Вилучені записки є важливим речовим доказом у справі та корелюють із показаннями потерпілих і телефонними записами.
Показання свідка ОСОБА_17 свідчать, що обвинувачений ОСОБА_10 неодноразово відвідував райони, де сталися крадіжки, та займався зняттям дзеркал з автомобілів. Показання цього свідка також узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема з протоколами огляду місць подій та записками з контактними номерами, залишеними на місцях злочину.
Речові докази, включаючи вилучену SIM-карту з номером, за яким потерпілі отримували дзвінки, записки з номерами, знайдені під склоочисниками автомобілів, та зізнання обвинуваченого під час слідчого експерименту, демонструють цілеспрямований та спланований характер дій ОСОБА_10 , що підтверджує його намір заволодіти чужим майном та здійснювати вимагання.
Слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_10 підтвердив механізм скоєння злочинів. ОСОБА_10 на місці злочинів демонстрував дії, які відповідають викладеним у справі обставинам, та підтвердив свою причетність до вказаних епізодів.
У цій справі матеріали свідчать, що кожен доказ пройшов необхідну процесуальну перевірку, зокрема, показання потерпілих осіб, протоколи огляду місць подій, слідчий експеримент, а також показання потерпілих та свідка. Судом встановлено, що жоден із цих доказів не суперечить іншому, що підтверджує їх достовірність.
У цій справі потерпілі особи ( ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ) підтвердили, що отримували погрози та вимоги надання коштів для повернення майна, що є прямим підтвердженням вимагання.
Для встановлення вини обвинуваченого у вимаганні, доказами можуть бути як фізичні речові докази, так і свідчення, що підтверджують причинний зв'язок між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді психологічного чи матеріального тиску на потерпілих. У цьому кримінальному провадженні, записки з номерами телефонів, знайдені на місцях подій, а також інші речові докази вказують на послідовний характер дій обвинуваченого та його наміри заволодіти майном потерпілих.
Відповідно до установленої практики, слідчий експеримент, який підтверджує деталі скоєного злочину, є вагомим доказом, якщо обвинувачений демонструє місце та спосіб вчинення злочину. У даному випадку під час слідчого експерименту ОСОБА_10 підтвердив свої дії, демонструючи знання деталей, які могли бути відомі тільки особі, безпосередньо причетній до цих злочинів. Це додатково свідчить про його вину.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо відсутності належних доказів вини ОСОБА_10 не знаходять свого підтвердження. Докази, що є у справі, формують повну картину злочинної діяльності обвинуваченого, доводять наявність складу злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.189 та ч.4 ст.189 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд опирається на основні принципи та положення, закріплені в Кримінальному кодексі України, зокрема, у статтях 50, 65, 66 та 67, які регламентують загальні засади призначення покарання та врахування обставин, що впливають на його розмір.
Згідно зі статтею 50 КК України, основними цілями покарання є виправлення особи, яка вчинила злочин, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Суд має врахувати, що покарання не лише покликане покарати винного, але й відновити соціальну справедливість, забезпечити безпеку суспільства та стати запобіжником для інших можливих правопорушників. У контексті воєнного стану в Україні, оголошеного у зв'язку з повномасштабною збройною агресією з боку рф, важливо підкреслити, що злочини проти власності, зокрема ті, що вчинені ОСОБА_10 , не лише завдають шкоди окремим громадянам, але й підривають загальну стабільність та безпеку в умовах воєнного часу.
Суд, згідно зі статтею 66 КК України, не виявив жодних обставин, які б могли пом'якшити покарання обвинуваченому. ОСОБА_10 не надав жодних підстав для розгляду можливості пом'якшення покарання, таких як щире каяття, активна співпраця зі слідством або позитивні характеристики з боку суспільства. У контексті поточної ситуації в країні, враховуючи, що кожен злочин впливає на моральний клімат у суспільстві, відсутність кроків до виправлення з боку обвинуваченого є особливо значущим фактором.
Відповідно до статті 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів обставиною, що обтяжує покарання. ОСОБА_10 вже неодноразово засуджувався за умисні тяжкі злочини, зокрема, за крадіжки в умовах воєнного стану (ч.4 ст.185 КК України), і продовжував вчиняти нові злочини. Це свідчить про його стійку кримінальну поведінку та нездатність до виправлення.
Суд, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 КК України, має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Злочини, вчинені ОСОБА_10 , зокрема вимагання, є особливо тяжкими і характеризуються значною суспільною небезпекою. Суд звертає увагу на класифікацію злочинів відповідно до статті 12 КК України, що засвідчує високу небезпеку дій обвинуваченого.
Суд також враховує особистість обвинуваченого, його кримінальну історію та негативні відгуки про його поведінку. ОСОБА_10 не виявляє ознак бажання змінити свою поведінку, і не засвоює уроки з попередніх судимостей. Це підкріплює думку суду про доцільність призначення суворого покарання. У період, коли українське суспільство стикається з викликами, пов'язаними зі повномасштабною збройною агресією з боку рф, така поведінка вимагає адекватної реакції з боку правосуддя.
Усі наведені вище обставини свідчать про необхідність призначення ОСОБА_10 покарання у вигляді позбавлення волі. Суд вважає, що таке покарання буде адекватним для забезпечення мети виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів. З огляду на практику Верховного Суду України, зокрема на пункти Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення покарання в межах закону та з урахуванням усіх обставин справи є обов'язковою умовою для досягнення справедливості в кримінальному процесі. У зв'язку з цим, суд, враховуючи суспільну небезпеку злочинів, вчинених ОСОБА_10 , його рецидивну поведінку та відсутність ознак виправлення, дійшов висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, що, на думку суду, є необхідним і достатнім для досягнення цілей кримінального покарання в умовах сучасного українського суспільства.
Вирішуючи питання щодо цивільних позовів, заявлених потерпілими до обвинуваченого суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Потерпілий ОСОБА_15 заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_10 , у якому просить стягнути з останнього матеріальну шкоду на загальну суму 15 090, 88 гривень, в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої в наслідок протиправних дій ОСОБА_10 .
Під час судового розгляду було встановлено, що фактична матеріальна шкода, завдана ОСОБА_15 , становить 4733 гривні. Ця сума була підтверджена матеріалами кримінального провадження.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне частково задовольнити цивільний позов ОСОБА_15 та стягнути з ОСОБА_10 суму 4733 гривні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_13 заявила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_10 , у якому просить стягнути з останнього матеріальну шкоду на загальну суму 4000 гривень, в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої в наслідок протиправних дій ОСОБА_10 .
Під час розгляду справи було підтверджено, що фактичний розмір завданої шкоди становить 3026,46 гривень.
Виходячи з викладеного, суд констатує, що: ОСОБА_13 має право на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки шкода була доведена належними доказами. Заявлена сума позову (4000 гривень) перевищує фактично встановлений розмір шкоди (3026,46 гривень). Тому суд вважає за доцільне задовольнити позов частково.
Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст.ст.100 та 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 124, 129, 183, 349, 368, 373-374, 376, 392-395, КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження на підставі п.1-2 ч.2 ст.284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння - задовольнити частково.
Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 за ч.4 ст.185 КК на підставі п.1-2 ч.2 ст.284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за епізодами крадіжок 26.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_12 на суму 890,00 гривень, 27.03.2023 року у потерпілої ОСОБА_9 на суму 1050,00 гривень, 20.04.2023 року у потерпілого ОСОБА_7 на суму 1475,00 гривень, 24.04.2023 року у потерпілої ОСОБА_8 на суму 2325,00 гривень, 01.05.2023 року у потерпілого ОСОБА_6 на суму 1700,00 гривень, 31.03.2023 року у потерпілого ОСОБА_14 на суму 1169,73 гривень.
ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України та призначити показання:
-за ч.4 ст.185КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-за ч.3 ст.15 ч.4. ст.189 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_10 на праві приватної власності;
-за ч.4. ст.189 КК України у вигляді 7 (семи) років 1(одного) місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_10 на праві приватної власності;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді 7 (семи) років 1(одного) місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить останньому на праві приватної власності;
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2023 року у вигляді 6 років позбавлення та вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2023 року у вигляді 5 років позбавлення волі, більш суворим, призначеним цим вироком суду, призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у вигляді 7 (семи) років 1(одного) місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить останньому на праві приватної власності;
Строк відбування покарання ОСОБА_10 розраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 03.05.2023 року.
Запобіжний захід в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_10 не обирався.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України,зарахувати в строк призначеного покарання ОСОБА_10 термін його попереднього ув'язнення, з 03.05.2023 року включно по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_15 матеріальну шкоду в розмірі 4733 гривні.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 3026,46 гривні.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів на загальну суму 3824 гривень.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
-Електронні носії інформації, на яких зафіксовано хід та результати слідчих (розшукових) та процесуальних дій - зберігати в матеріалах справи;
-Картка національного оператору мобільного зв'язку Водафон Україна, тотожні між собою прямокутні фрагменти паперу розмірами 14,5 см х 3,5 см, з написом, зробленим кульковою ручкою синього кольору « НОМЕР_2 » та « НОМЕР_11 » - зберігати в матеріалах справи;
-Два дзеркальних елемента зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «NISSAN», номерний знак НОМЕР_1 - вважати повернутими за належністю потерпілій ОСОБА_9 ;
-Два дзеркальних елемента зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «Jeep Cherokee», номерний знак НОМЕР_9 - вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_6 ;
-Два дзеркальних елемента зовнішніх дзеркал заднього огляду автомобіля марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_14 - вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_14 .
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1