01 листопада 2024 року м. Львівсправа № 380/28365/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянки Республіки Молдова ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн,-
Громадянка Республіки Молдова ОСОБА_2 (Позивачка/Язу Наталія/Iazu Natalia) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (Відповідач/Львівська митниця/митниця), в якому просить:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209040/2023/000768 від 07.11.2023, яка полягає у відмові у пропуску через митний кордон України транспортного засобу гр. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) паспорт НОМЕР_1 «MERCEDES ML 280» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .
3. Зобов'язати уповноважених осіб Львівської митниці Державної митної служби України здійснити пропуск через митний кордон України транспортного засобу гр. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) паспорт НОМЕР_1 «MERCEDES ML 280» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ;
4. Стягнути з бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1, Львівська область, ідентифікаційний код: 43971343) на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт НОМЕР_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч гривень).
5. Стягнути з бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1, Львівська область, ідентифікаційний код: 43971343) на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч гривень).
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 07 листопада 2023 року їй відмовлено у пропуску через митний кордон України у зв'язку з неподанням водійського посвідчення на право керування транспортним засобом марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . Позивачка зазначає, що чинним законодавством України передбачено, що власник транспортного засобу може передавати транспортний засіб у користування іншій особі, яка має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй свідоцтво про реєстрацію.
Позивачці (іноземцю), декларанту, власнику автомобіля відмовлено у тимчасовому ввезенні автомобіля на територію України безпідставно, оскільки за кермом позивачка не була, вона сиділа збоку від водія на пасажирському сидінні, а за кермом був Прейда Ерік (Preida Eric), громадянин Республіки Молдова з дійсним посвідченням водія, якому позивачка передала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Отже, позивачка вважає, що посадовими особами Львівської митниці протиправно відмовлено у пропуску через митний кордон України транспортного засобу марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 у зв'язку із неподанням позивачкою водійського посвідчення, оскільки позивачка взагалі не була за кермом цього автомобіля, власником якого вона є. Оскільки позивачкою (декларантом) було надано всі необхідні документи для безперешкодного в'їзду в Україну, а водій мав наявне посвідчення водія, то вимога відповідача щодо пред'явлення посвідчення водія на керування транспортним засобом від пасажира (який є власником) автомобіля, є безпідставною. До того ж, автомобіль марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 рухався «зеленим коридором», що не передбачає заповнення митної декларації а достатньо лише усної під час перевірки документів.
З урахуванням викладеного позивачка вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2023 року № UA209040/2023/000768, яка полягає у відмові у пропуску через митний кордон України транспортного засобу марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , є протиправною та підлягає скасуванню, а тому з метою належного захисту порушених прав позивачки належить зобов'язати уповноважених осіб Львівської митниці здійснити пропуск через митний кордон України вказаного транспортного засобу.
Також позивачка зазначає, що розмір моральної шкоди, завданої їй посадовими особами Львівської митниці внаслідок скоєння ними протиправних дій, вона оцінює в 50000,00 грн, це сума, яка необхідна для того, щоб хоч якось загоїти отримані душевні страждання та моральні переживання, які позивачка отримала.
З огляду на вищенаведене адміністративний позов просить задовольнити повністю.
Також у позовній заяві позивачка вказує, що понесла судові витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, актом виконаних робіт та квитанцією про оплату послуг адвоката, які просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що 07 листопада 2023 року в зону митного контролю митного поста «Мостиська» пункту пропуску «Шегині-Медика», смугою руху «зелений коридор», в напрямку «в'їзд в Україну» в'їхав транспортний засіб марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . У транспортному засобі перебувало дві особи - громадянка Республіки Молдова Iazu Natalia та громадянин Республіки Молдова Preida Eric. Для здійснення митних формальностей Iazu Natalia як декларант подала посадовій особі Львівської митниці такі документи: паспорт громадянки Республіки Молдова номер НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу номер НОМЕР_4 та заявила мету переміщення - тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування терміном до 1 року відповідно до вимог частин першої та другої статті 380 Митного кодексу України (далі - також МК України).
Під час перевірки документів та співставленням інформації з інтегрованою інформаційно-телекомунікаційною системою «ГАРТ» (далі - система «ГАРТ») встановлено невідповідність інформації щодо водія вказаного транспортного засобу. Згідно з інформацією, вказаною у системі «ГАРТ», водієм зазначено громадянина України. У спосіб проведення посадовою особою Львівської митниці усного опитування громадянина Республіки Молдова було встановлено відсутність у нього посвідчення водія. Тобто громадянка Молдови Iazu Natalia, у власності якої є транспортний засіб особистого користування марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , передала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу громадянину Preida Eric, чим уповноважила його на здійснення керування вказаним транспортним засобом та наділила правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від його імені.
Відповідно до пункту 49 статті 4 МК України пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення. Оскільки заявлена громадянкою Республіки Молдова Iazu Natalia мета переміщення транспортного засобу не відповідала статті 380 МК України фактичним обставинам ввезення транспортного засобу, Львівська митниця відмовила у пропуску автомобіля з подальшою видачею картки відмови.
Відповідач зауважує, що у позовній заяві позивачка, посилаючись на пункт 51 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, зазначає про те, що законодавством передбачено, що власник транспортного засобу може передавати транспортний засіб у користування іншій особі, яка має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй свідоцтво про реєстрацію. Проте Львівська митниця і не заперечує цього права. Однак відзначає, що передання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу засвідчує факт передання права користування транспортним засобом. Оскільки транспортний засіб переміщувався громадянином Preida Eric та перебував у його користуванні, а громадянкою Республіки Молдова Iazu Natalia як власником транспортного засобу заявлено мету переміщення - тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування терміном до 1 року відповідно до вимог частини першої та другої статті 380 МК України, то з урахуванням пункту 49 статті 4 МК України посадова особа Львівської митниці відмовила в пропуску транспортного засобу через митний кордон України.
Отже, оскаржувана картка відмови є правомірною та скасуванню не підлягає.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн відповідач зазначає, що позивачка не надала обґрунтованого розрахунку такої суми та не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральних чи фізичних страждань, які б були спричинені діями чи бездіяльністю посадових осіб Львівської митниці.
З огляду на вищенаведене у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначає, що заявлена позивачкою до відшкодування сума таких витрат є явно завищеною, необґрунтованою та не відповідає обсягу наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 05 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 25 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача усі докази, які слугували підставою для прийняття спірного рішення.
Ухвалою суду від 10 січня 2024 року клопотання представника позивачки від 26 грудня 2023 року про долучення доказів у справі задоволено; визнано поважними причини неподання позивачкою доказів (відповіді на адвокатський запит від 27 листопада 2023 року за № 7.4-4-28-03/8/30905 разом із записом із камери відеоспостереження, розташованої на смузі руху «зелений коридор» у напрямку «в'їзд на митну територію України» за період з 08:23 год. по 08:30 год., де зафіксовано в'їзд у зону митного контролю пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці транспортного засобу реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ) у встановлений законом строк та поновлено його; надані докази прийнято до розгляду.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) паспорт номер НОМЕР_1 є громадянкою Республіки Молдова, нерезидентом.
07 листопада 2023 року в зону митного контролю митного поста «Мостиська» пункту пропуску «Шегині-Медика», смугою руху «зелений коридор», в напрямку «в'їзд в Україну» в'їхав транспортний засіб марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .
У транспортному засобі перебувало дві особи - громадянка Республіки Молдова Iazu Natalia та громадянин Республіки Молдова Preida Eric.
Для здійснення митних формальностей Iazu Natalia як декларант подала посадовій особі Львівської митниці такі документи: паспорт громадянки Республіки Молдова номер НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу номер НОМЕР_4 та заявила мету переміщення - тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування терміном до 1 року відповідно до вимог частин першої та другої статті 380 МК України
Головним державним інспектором Львівської митниці ОСОБА_4 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, повідомлено про відмову у пропуску через митний кордон України. Причиною такої відмови вказано невиконання позивачкою вимог статті 335 МК України та статей 39, 41 Віденської конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яке полягало у неподанні водійського посвідчення на право керування транспортним засобом.
У зв'язку з цим головний державний інспектор Львівської митниці ОСОБА_4 склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2023 року № UA209040/2023/000768.
Не погоджуючись із такою карткою відмови, вважаючи її протиправною, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності відмови відповідача у пропуску через митний кордон України транспортного засобу марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є громадянка Молдови ОСОБА_2 .
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Пунктом восьмим частини першої статті 4 МК України визначено, що декларант особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Згідно з підпунктом 33 частини першої статті 4 МК України нерезидентами, зокрема є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Підпунктом 49 частини першої статті 4 МК України встановлено, що пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
Відповідно до пункту 60 частини першої статті 4 МК України транспортні засоби особистого користування наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Статтею 366 МК України передбачена двоканальна система митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України (частина перша статті 366 МК України).
Частиною другою цієї статті визначено, що канал, позначений символами зеленого кольору (зелений коридор), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
За приписами частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтею 336 МК України визначено форми митного контролю, зокрема пунктом четвертим частини першої передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом усного опитування громадян та посадових осіб підприємств.
Статтею 380 МК України визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.
За приписами частини першої статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до частини другої статті 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Частиною п'ятою статті 380 МК України встановлено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Відповідно до пункту 8.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 (далі - Порядок 631) у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
Згідно з пунктом 8.2 Порядку № 631 у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Пунктом 8.5 Порядку № 631 встановлено, що картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ. Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) Декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.
Суд з'ясував, що підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови стало неподання позивачкою водійського посвідчення під час проходження митних формальностей щодо тимчасового ввезення транспортного засобу марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 для особистого користування.
Відповідно частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Позивачка для проходження митних формальностей обрала смугою руху «зелений коридор» та заявила метою ввезення транспортного засобу особисте користування терміном до 1 року. Вказана мета відповідає частині першій статті 380 МК України.
Також з наявних у справі доказів суд встановив, що декларування транспортного засобу здійснювала позивачка. Ввезення транспортного засобу здійснювалось водієм - громадянином Республіки Молдови ОСОБА_5 . Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Позивачка наголошує, що їй як декларанту та власнику автомобіля відмовлено у тимчасовому ввезенні автомобіля у зв'язку з неподанням нею водійського посвідчення. Таку відмову вважає безпідставною, оскільки за кермом позивачка не була, а сиділа збоку від водія на пасажирському сидінні. Пояснює, що оскільки позивачкою (декларантом) надані всі необхідні документи для безперешкодного в'їзду в Україну, вимога працівника митниці пред'явити посвідчення водія на керування транспортного засобу від пасажира автомобіля є безпідставною.
Щодо вказаних обставин суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.
Пунктом 60 частини першої статті 4 МК України визначено, що транспортні засоби особистого користування транспортні засоби зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Підпунктом a) пункту 41 Віденської конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року встановлено, що кожен водій транспортного засобу повинен мати посвідку водія.
З аналізу вказаних статей слід виснувати, що транспортний засіб особистого користування у разі ввезення громадянами-нерезидентами повинен відповідати таким вимогам в сукупності:
- бути зареєстрованим на території відповідної країни;
- бути у власності або у тимчасовому користуванні відповідного громадянина-нерезидента;
- ввозитися або вивозитися цим громадянином-нерезидентом;
- у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію;
- виключно для особистого користування.
З огляду на встановлені обставини суд зауважує, що транспортний засіб марки MERCEDES ML280 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації Великобританія) ввозився на митну територію України позивачкою лише формально, а фактично це зроблено громадянином республіки Молдови Еріком Прейдою, який не був власником цього транспортного засобу.
Відповідно позивачкою (громадянином-нерезидентом) як власником здійснювалось декларування вказаного транспортного засобу, проте всупереч пункту 60 частини першої статті 4 та частини першої статті 380 МК України фактично не здійснювалось ввезення такого транспортного засобу.
Також метою ввезення транспортного засобу позивачка визначила особисте користування на території України протягом року.
З урахуванням цього суд погоджується з позицією відповідача, що особисте користування протягом року громадянином-нерезидентом транспортним засобом, ввезеним на територію України, можливе лише за наявності водійського посвідчення. Відсутність водійського посвідчення обмежує право користування громадянином-нерезидентом таким транспортним засобом та може свідчити про відсутність реальної мети користування таким транспортом для особистих потреб.
У цьому контексті слід зауважити, що відповідно до частини п'ятої статті 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
З огляду на викладене суд висновує, що позивачкою не дотримано вимог МК України під час ввезення на митну територію України спірного транспортного засобу особистого користування. Оскільки таке ввезення транспортного засобу повинна здійснювати безпосередньо позивачка, тобто мати статус водія, що передбачає наявність водійського посвідчення. Натомість позивачкою не надано посвідчення водія, що суперечить підпункту a) пункту 41 Віденської конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року.
Отже, рішення митного органу є законним та обґрунтованим.
Наявний у матеріалах справи доказ - відповідь на адвокатський запит від 27 листопада 2023 року за № 7.4-4-28-03/8/30905 разом із записом із камери відеоспостереження, розташованої на смузі руху «зелений коридор» у напрямку «в'їзд на митну територію України» за період з 08:23 год. по 08:30 год., де зафіксовано в'їзд у зону митного контролю пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці транспортного засобу реєстраційний номерний знак SH58FBD (а.с.40-43), вказаних висновків суду не спростовує, оскільки лише підтверджує обставини, які сторонами у справі не заперечуються. Натомість спір між сторонами у цій справі фактично виник щодо правової оцінки встановлених обставин, оскільки позивачка та відповідач по-різному, з точки зору наведених вище норм права, оцінюють такі обставини.
Покликання позивачки про те, що відповідно до пункту 51 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів від 07 вересня 1998 року № 1388 власник транспортного засобу може передавати цей транспортний засіб у користування іншій особі, яка має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також юридичній особі, передавши їй свідоцтво про реєстрацію, суд до уваги не бере. Адже пункт 51 розміщено у розділі, яким регламентовано порядок допуску транспортних засобів до поїздки за кордон з території України, а не для тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України.
Оскільки у цій справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем як суб'єктом владних повноважень, то суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняте воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обставини розглядуваної справи свідчать, що оскаржуване рішення (картку відмови) відповідач прийняв з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України, а отже воно є законним та обґрунтованим.
З урахуванням таких висновків позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити пропуск через митний кордон України транспортного засобу та відшкодування моральної шкоди, як похідні від основної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови, задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову громадянки Республіки Молдова ОСОБА_1 (с. Дрокия, Дрокивський район, Республіка Молдова) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79007) про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 01 листопада 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна