04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/12623/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 0423.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податку номер НОМЕР_1 у призначенні пенсії по інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податку номер НОМЕР_1 , період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві (КСП) «Україна «с. Курне з 01.07.1997 року по 20.05.1999 року, згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 та призначити пенсію за віком з 25.01.2024 року (дня встановлення групи інвалідності та настання права).
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії.
Ухвалою від 09.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що у позивача відсутній необхідний стаж (11 років) для призначення пенсії по інвалідності.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи інвалідом ІІІ групи (а.с. 19), 15.04.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності (а.с. 64-65).
Відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за результатами розгляду заяви позивача прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 23.04.2024 № 063950006748, в якому зазначено про наявність загального страхового стажу 10 років 8 днів та відсутній необхідний для призначення пенсії стаж (11 років); не зараховано періоди трудової діяльності відображені з 01.07.1997 по 20.05.1999, оскільки уточнююча довідка не засвідчена підписом керівника СТОВ "Україна" (а.с. 84-85).
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом "Повідомлення про відмову у призначенні пенсії" від 01.05.2024 № 0600-0208-8/53582 повідомив позивачу про причини відмови в призначенні пенсії (а.с. 10-12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.
Щодо не зарахування періодів роботи зазначених в трудовій книжці НОМЕР_3 від 05.06.1995 (а.с.53-63) з 01.07.1997 по 20.05.1999, оскільки відсутній підпис відповідальної особи.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Суд зауважує, що трудова книжка містить всю необхідну інформацію про роботу позивача, а саме про дати прийняття на роботу та звільнення з неї, назви посад, тобто про періоди зайнятості позивача на відповідних роботах, а також про підстави внесення відповідних записів.
Достовірність внесеної інформації підтверджена підписами уповноважених осіб роботодавців, які скріплені печатками підприємств, тому у суду відсутні будь-які підстави для сумніву в достовірності внесених до трудової книжки даних.
Однак, недотримання роботодавцем порядку ведення трудової книжки не може ставитися в провину власнику трудової книжки та позбавляти її права на соціальний захист. Окремі недоліки та неточності, наявні в трудовій книжці, не залежали та не залежать від волевиявлення позивача.
Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року в справі № 677/277/17 висловлено правову позицію, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Суд також враховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі № 754/14898/15-а.
Суд враховує, що вказані вище недоліки не стали перешкодою для подальшого внесення до трудової книжки відомостей про прийняття позивача на роботу та про звільнення після видання відповідних наказів, тобто визначальних відомостей про факт зайнятості позивача на відповідних роботах у відповідному періоді.
В свою чергу відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Керуючись вище вказаними правовими висновками Верховного Суду, суд вважає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах, а тому відповідачем безпідставно не зараховано періоди роботи позивача, підтверджені трудовою книжкою НОМЕР_3 від 05.06.1995 з 01.07.1997 по 20.05.1999, до його страхового стажу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач мав достатній вік та стаж для призначення йому пенсії по інвалідності, а тому суд вважає, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії і його необхідно зобов'язати призначити пенсію позивачу по інвалідності з 25.01.2024 з урахуванням періодів роботи зазначених в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 05.06.1995 (а.с.53-63) з 01.07.1997 по 20.05.1999.
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (по 605,60 грн з кожного).
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити.
Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.04.2024 за № 063950006748.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.07.1997 по 20.05.1999 до страхового стажу та призначити пенсію по інвалідності з 25.01.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк