Справа № 752/20465/23
Провадження по справі №1-кп/752/1398/24
30 жовтня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду в м. Києві судове засідання по кримінальному провадженню №12023100010000617 відносно обвинуваченого за ч. 3 ст. 190 КК України:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
з участю сторін кримінального провадження -
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_3 .
Захисник заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у звязку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованого ОСОБА_3 , діяння.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Прокурор вважає за можливе закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у звязку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника з наступних підстав.
Згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 , 24.01.2023 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, ініціював вчинення шахрайських дій, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , під виглядом продажу автозапчастин, впускного колектора та стартера до автомобіля «Mazda СХ-5» по ціні 6 200 грн.
У подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 , ввівши в оману ОСОБА_6 , під приводом продажу автозапчастин, а саме впускного колектора та стартера до автомобіля «Mazda СХ-5», дійшовши згоди з останнім про продаж даних автозапчастин та завідомо не маючи наміру виконувати покладені на нього узгоджені між ними обовязки, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, повідомив ОСОБА_6 , реквізити для сплати своїх послуг.
Того ж дня, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснив дві транзакції та перерахував грошові кошти у сумі 1 200 грн., на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , зареєстрованої на імя ОСОБА_7 , якою користувався ОСОБА_3 , за допомогою інтернет-банкінгу, встановленому на мобільний телефон, як передоплату за замовлені ОСОБА_6 , автозапчастини. Однак, покладених на себе обовязків ОСОБА_3 , не виконав, автозапчастини не надіслав та оплачені ОСОБА_6 , грошові кошти не повернув, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 1 200 грн.
Окрім того, обвинувачений ОСОБА_3 , 17.02.2023 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, ініціював вчинення шахрайських дій, шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , під виглядом продажу автозапчастин, а саме капоту та пасажирського крила до автомобіля «Mazda СХ-5».
У подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 , ввівши в оману ОСОБА_8 , під приводом продажу капоту та пасажирського крила до автомобіля «Mazda СХ-5», дійшовши згоди з останнім про продаж даних автозапчастин та завідомо не маючи наміру виконувати покладені на нього узгоджені між ними обовязки, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення шляхом вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, повідомив ОСОБА_8 , реквізити для сплати своїх послуг.
22.02.2023 року ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснив дві транзакції та перерахував грошові кошти у сумі 500 грн., на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , зареєстрованої на імя ОСОБА_7 , якою користувався ОСОБА_3 , за допомогою інтернет-банкінгу, встановленому на мобільний телефон, як передоплату за замовлені автозапчастини. Однак, покладених на себе обовязків ОСОБА_3 , не виконав, автозапчастини не надіслав та оплачені ОСОБА_8 , грошові кошти не повернув, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 500 грн.
Дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 3 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Законом України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до вказаного Закону діяння, повязані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні 24.01.2023 року та 22.02.2023 року у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки на суму 1 200 грн., та 500 грн.
Станом на 1 січня 2023 року розмір неоподатковуваного мінімуму у частині кваліфікації кримінальних або адміністративних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового кодексу України для відповідного року, становив 1 453 грн., 46 коп.
Таким чином, оскільки вартість товару, заволодіння якого ставиться обвинуваченому в провину, на час вчинення діяння не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому відповідне діяння перестало бути кримінально караним.
Відповідно до ст. 58 Конституцї України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість
Згідно з приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстави передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю у звязку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. 372, ст. 376, 479-2 КПК України, суд -
Клопотання захисника задовольнити.
Кримінальне провадження №12023100010000617 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 190 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв?язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: - сім карту мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ; сім карту мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_4 , серійний номер: НОМЕР_5 ; мобільний телефон Apple Iphone 12 Pro, ІМЕІ: НОМЕР_6 , що знаходяться в камері зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м.Києві, квитанція №009662 - повернути ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з часу її проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1