Справа № 565/1701/24
Провадження № 2/565/470/24
29 жовтня 2024 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Щур Н.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Мороченця Я.І., представника органу опіки і піклування Гапонової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Вараська міська військова адміністрація, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про позбавлення його батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , у час спільного проживання з ним позивач народила дочку ОСОБА_3 . Рішенням Кузнецовського міського суду від 04 червня 2018 року у справі №565/531/18 з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 з 21 березня 2018 року стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі. Станом на 01 липня 2024 року заборгованість зі сплати аліментів становить 105 817,62 грн. З моменту народження ОСОБА_3 проживає з позивачем, яка займається її навчанням та вихованням, піклується про життя та здоров'я, створює належні умови для її проживання, утримує матеріально. Відповідач з дочкою не спілкується, не цікавиться її розвитком, станом здоров'я, потребами, матеріально не допомагає. ОСОБА_2 вживає наркотичні засоби, є учасником замісної підтримувальної терапії для наркозалежних. Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки ОСОБА_3 , позивач просить позбавити його батьківських прав щодо доньки.
Ухвалою суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 18 вересня 2024 року.
18 вересня 2024 року КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» надано суду витребувану судом інформацію.
18 вересня 2024 року відкладено підготовче засідання на 07 жовтня 2024 року.
07 жовтня 2024 року орган опіки і піклування Вараська міська військова адміністрація надала суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затверджений наказом начальника Вараської міської військової адміністрації №234 від 24 вересня 2024 року.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 29 жовтня 2024 року.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Позивач зазначила, що коли дізналася про те, що ОСОБА_2 вживає наркотичні засоби повернулася з дочкою жити до свого батька. ОСОБА_3 спілкується з бабусею зі сторони батька, з біологічним батьком не спілкується, не згадує про нього, татом називає вітчима. Вказала, що будь-які перешкоди для виконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_2 відсутні, бажання спілкуватися з дочкою він не виявляє, жодної участі у її житті не приймає.
В судовому засіданні 29 жовтня 2024 року позивач відмовилася від допиту свідка ОСОБА_4 .
Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила врахувати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затверджений наказом начальника міської військової адміністрації, та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_3 .
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який являється батьком позивачки, показав, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , однак ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Аліменти не сплачує, матеріально не допомагає, життям та здоров'ям дочки ОСОБА_6 не цікавиться, не спілкується з нею, не піклується про її розвиток, у вихованні дочки участі не приймає. Свідок вказав, що йому невідомі факти створення позивачкою перешкод для виконання своїх батьківських обов'язків відповідачем, Таіра спілкується з бабусею зі сторони батька, татом називає вітчима, про біологічного батька не згадує.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27 жовтня 2017 року Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 червня 2024 року у справі №565/531/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000,00 грн щомісячно, з 21 березня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
13 грудня 2023 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у Вараському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №305, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_9 ».
У розрахунку боргу заборгованості зі сплати аліментів №8192 від 31 серпня 2022 року Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області, зазначено, що розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 станом на 31 серпня 2022 року становив 67 187,12 грн. Станом на 01 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становила 105 817, 62 грн (довідка про наявність заборгованості).
З характеристики вихованки групи №12 ОСОБА_3 , яка видана Вараським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 4 Вараської міської ради від 04 липня 2024 року №02-16-58, вбачається, що ОСОБА_3 відвідує заклад дошкільної освіти з 31 січня 2019 року, стан здров'я дитини задовільний, працездатність висока, доброзичлива, щира, поведінка спокійна. Таіра проявляє приязні відносини до рідних, однолітків, інших людей. Вихованням датини займається мама, яка відповідально ставиться до виховання та навчання дитини, цікавиться її успіхами, дбає про її здоров'я і дозвілля. Батько в садочку не з'являвся.
04 липня 2024 року комісією у складі: працівників служби у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради, фахівців із соціальної роботи Вараського центру соціальних служб та послуг, вивчено умови проживання сім'ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено наступне. Помешкання вмебльоване, санітарний стан приміщення задовільний. Малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечено усім необхідним для навчання, виховання та розвитку. Під час візиту в сім'ю порушень законних прав та інтересів дітей не виявлено. За результатами проведеного профілактичного заходу складено акт обстеження умов проживання від 04 липня 2024 року №А-99-24.
Вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 липня 2022 року у справі №565/840/22 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивлено іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
У листі від 18 вересня 2024 року №1151 КНП ВМР «Вараська багатопрофільна лікарня» на запит суду повідомила, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 05 травня 2022 року, з 04 жовтня 2022 року ОСОБА_2 є учасником замісної підтримувальної терапії для наркозалежних.
З висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого наказом начальника Вараської міської військової адміністрації №234 від 24 вересня 2024 року, убачається, що під час візиту комісією в сім'ю ОСОБА_1 встановлено, що взаємовідносини у родині між дорослими та дітьми позитивні. ОСОБА_1 та ОСОБА_8 мають позитивні характеристики, створили належні умови для проживання та розвитку дітей, піклуються про їх життя та здоров'я, займаються їхнім навчанням та вихованням, утримують матеріально, проводять разом дозвілля. Зі слів малолітньої ОСОБА_3 встановлено, що вона має хороші стосунки з вітчимом ОСОБА_8 , свого біологічного батька майже не пам'ятає, тому що бачилася з ним дуже рідко. ОСОБА_3 називає вітчима татом, а біологічного батька - дядьком. ОСОБА_2 пояснив, що йому відомо про розгляд справи судом щодо позбавлення його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6 , однак свою думку стосовно даного питання він не висловив, пояснення щодо стану виконання ним батьківських обов'язків відносно дочки не надав. В ході оцінки потреб сім'ї ОСОБА_1 встановлено, що мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_8 піклуються про майбутнє дитини ОСОБА_3 , забезпечують її матеріально, готують до самостійного життя. ОСОБА_12 з дочкою не спілкується, участі у її навчанні та вихованні не приймає, не цікавиться життям та здоров'ям, не проявляє до Таіри ніякого інтересу, не турбується про майбутнє, не створює необхідні умови для життя, навчання та виховання.
З огляду на встановлені обставини, захищаючи інтереси дитини комісія вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до п.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 вказаної статті СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту п.2 ч.1 ст.164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі №755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі №953/17837/19.
ОСОБА_2 обізнаний про розгляд справи судом щодо позбавлення його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6 , однак заперечень проти позову не подав, бажання висловити свою думку в суді не виявив, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. ОСОБА_2 також не надав пояснення комісії щодо стану виконання ним батьківських обов'язків відносно дочки ОСОБА_6 , на засідання комісії не з'явився, причини неявки не повідомив.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 вживає заходи та дії, щоб налагодити відносини з дочкою, брати участь у її вихованні та розвитку матеріали справи не містять.
Така поведінка відповідача дає підстави вважати, що ОСОБА_2 нехтує інтересами дитини та не бажає відновити зв'язок з дочкою, і свідчить про відсутність активного намагання батька брати участь у вихованні дочки. Судом не встановлено, що відповідач бажає змінити свою винну поведінку, яка полягає в ухиленні від виконання батьківських обов'язків щодо виховання дитини.
Зі змісту досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень учасників справи, показань свідка вбачається, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків та не бажає піклуватися про дочку, брати участь у її вихованні, матеріально її не забезпечує.
Об'єктивних обставин, що перешкоджали б ОСОБА_2 приймати участь у вихованні та матеріальному утриманні дочки, піклуватись про її розвиток, виховання та добробут, судом не встановлено
Враховуючи конкретні обставини справи, якнайкращі інтереси дитини, а також те, що відповідач фактично не виконує свої батьківські обов'язки, суд вважає, що наявні підстави для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_3 обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст.141 ЦПК України.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211,00 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 04 листопада 2024 року.
Суддя Г.В.Бренчук