ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 16/282
02.11.07
За позовом Київський природоохоронний прокурор
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Луч"
про заборону вчинити дії
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
Представники:
Від позивача не з»явився
Від відповідача Лисак О.М. -дов.
Від прокуратури Горшков І.М. -посв. №119 від 31.03.05р.
Обставини справи :
Київський природоохоронний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов»язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч»утриматись від вчинення дій щодо використання будь-яким чином ( в тому числі розміщення автотранспорту, будівництва, обслуговування та експлуатації будівель і споруд) земельної ділянки площею 0,137 га., розташованої по вул. Стальського, 34 у м.Києві до отримання передбачених ст.ст.125,126 Земельного кодексу України документів на вказану земельну ділянку та зобов»язати ТОВ «Луч»привести земельну ділянку площею 0,137 га, розташовану по вул.Стальського,34 у м.Києві, у придатний для використання стан, шляхом звільнення від будівель, споруд, автостоянки, паркану та приведення у попередній зовнішній стан, придатний для використання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно використовує зазначену земельну ділянку під розміщення автостоянки, територія, огороджена металевим парканом (сітка), заїзд здійснюється через зелену зону , внаслідок чого пошкоджено до ступеня припинення росту 160 м2 газону звичайного, що є порушенням ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,ст.16,18,28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»п.7.1,7.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006р. №105 (стара редакція:п.4.6 «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству №70 від 29.07.1994 року), п.3,4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045. Також використання земельної ділянки, є порушенням норм Земельного кодексу України.
Позивач позовні вимоги Київського природоохоронного прокурора підтримує, зазначає, що спірна ділянка використовується відповідачем під розміщення автостоянки, без належно оформлених на її використання правовстановлюючих документів, просить задовольнити позов.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що, ТОВ «Луч»не надавало згоди власникам транспортних засобів ставити автомобілі на земельній ділянці, яка жодного відношення до ТОВ «Луч»не має. Велика кількість транспортних засобів розташовується водіями цих засобів там де вони вважають за можливе, а саме біля гіпермаркету будівельних матеріалів «Епіцентр», в тому числі і на земельній ділянці, на яку вказує прокурор. Також ТОВ «Луч»жодної господарської діяльності на території земельної ділянки, яку орендує та використовує з 1995 року на теперішній час не веде, жодних договорів з «Дніпропарк -сервіс»на використання земельної ділянки під автостоянку не укладало.
Відповідно до проекту рішення Київської міської ради «Про передачу ТОВ «Луч»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування складської будівлі на вул.С.Стальського,34 в м.Києві, площа земельної ділянки яку повинно отримати товариство становить 0,11 га., а прокурор у позові зазначає площу 0,137 га., не зазначаючи яким чином визначався такий розмір земельної ділянки.
Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Прокурор звернувся з вимогами про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій щодо використання будь -яким чином земельної ділянки, розташованої по вулиці Стальського,34 у місті Києві.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної екологічної інспекції в м. Києві за адресою м. Київ, вулиця Стальського,34 від 11.06.2007 року зафіксовано факт використання земельної ділянки площею 0,137 га у Дніпровському районі міста Києва без оформлення передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів під розміщення, експлуатацію та обслуговування відкритої автостоянки та будівлі. Земельна ділянка огороджена металевим (з металевої сітки) парканом.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги Київського природоохоронного прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.
Як вбачається із наданих матеріалів прокурор вже звертався з позовом про звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки за вказаною адресою (справа № 16/201).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. у справі № 16/201 провадження у справі зупинено до вирішення справи № 48/522 -А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2007 у справі № 48/522 зупинено провадження у справі до винесення рішення Київською міською радою щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.20 Господарського кодексу України кожний суб»єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб»єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права та ін.
Такого способу захисту права як утриматись від вчинення дій щодо використання будь -яким чином земельної ділянки посподарським, цивільним та земельним кодексами не передбачено.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов»язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосувалося прокурора та позивача, що мали довести факт порушення відповідачем права держави як підставу своїх вимог.
Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Суддя
О.М.Ярмак
Рішення підписано 14.12.2007р.