Справа № 195/1754/24
Провадження 3/195/803/24
31.10.2024 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с-ща томаківка Дніпропетровської області, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
01 жовтня 2024 року приблизно о 23 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї падчерки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, що полягло у висловлюванні в її бік грубої нецензурної лайки, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному здоров'ю, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання громадянин ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Крім того, зазначив, що 01.10.2024 року о 23.00 годині знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , його падчерка громадянка ка ОСОБА_2 перекривила його, чим змусила його висловитися в її бік грубою нецензурною лайкою, оскільки він себе вважає її батьком та виховує її з десяти років.
Потерпіла ОСОБА_2 також подала до суду заяву, у якій просить суд розглянути справу за її відсутності та застосувати відносно громадянина ОСОБА_1 усне зауваження, оскільки не має до нього претензій матеріального та морального характеру, на теперішній час конфлікт вичерпано та вони примирились.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності громадянина ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_2 .
Суд, вивчивши та дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 178911 від 01 жовтня 2024 року, письмові докази, заяви громадянина ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_2 , приходить наступних висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати наступне: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.
Постанова суду згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
На підтвердження провини громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 178911 від 01 жовтня 2024 року;
- протокол про прийняття заяви від громадянки ОСОБА_2 від 01.10.2024 року про вчинення правопорушення;
- пояснення громадянки ОСОБА_2 від 01.10.2024 року;
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 19.01.2024 року;
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.01.2024 року;
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №325858 від 01.10.2024 року;
- копії паспорта громадянина ОСОБА_1 ,
- копія паспорта потерпілої ОСОБА_2 .
Таким чином, вищевказані документи є належними та допустимими доказами щодо встановлення вини громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно з якою таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Таким чином, вчинене громадянином ОСОБА_1 діяння лише формально містить ознаки, що характеризують певне правопорушення, яке, хоча і є суспільно небезпечним з огляду на можливі негативні наслідки, але суб'єктивно не були спрямовані на вчинення та настання наслідків, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вищевказані обставини на думку суду суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та запобігання скоєння нових правопорушень ним та іншими особами.
У своїй заяві про закриття провадження у справі за малозначністю, громадянин ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно громадянки ОСОБА_2 , яку вважає своєю дочкою, і мотивував свої протиправні дії в цілях виховних заходів, на які його спровокували саме дії ОСОБА_2 , що виразилися у перекривлянні його поведінки. На теперішній час конфлікт між громадянином ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_2 припинено, претензій матеріального та морального характеру остання до нього не має, про що вона вказала у своїй заяві. Таким чином, протиправні дії громадянина ОСОБА_1 відносно своєї падчерки - громадянки ОСОБА_2 не спричинили матеріальної та моральної шкоди, та не завдали шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Беручи до уваги вищевказані обставини, оцінивши все в сукупності, суд прийшов до висновку про можливість застосувати до громадянина ОСОБА_1 ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, яке на думку суду буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Оскільки судом вирішено звільнити громадянина ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, тому з нього судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 22, 33-35, 173-2, 280, 283, 284 КУПАП, суд
громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі вимог ст.22 КУпАП звільнити громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.
Суддя: Л. В. Колодіна