Справа № 157/1627/24
Провадження №2-а/157/72/24
01 листопада 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що постановою за справою про адміністративне правопорушення №230 від 03.06.2024 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 12 лютого 2024 року за викликом та надалі, станом на 15 травня 2024 року, не з'явився до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення призначення на воєнний час, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду. Позивач вважає, що адміністративне правопорушення (неявка за повісткою) було вчинено 12 лютого 2024 року, а постанова винесена 03 червня 2024 року, тобто більш ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. Також зі змісту оскаржуваної постанови вбачається те, що у ній відсутнє посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Враховуючи явну незаконність та необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, позивач змушений звернутися до суду. У випадку, якщо позивач повинен був з'явитися до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 12 лютого 2024 року, з 13 лютого 2024 року починається відлік строку притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, передбачений КУпАП двомісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 13 квітня 2024 року. Втім, всупереч вимогам КУпАП, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач виніс оскаржувану постанову поза межами строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оскаржувана постанова датована 03 червня 2024 року. Водночас позивач дізнався про накладення на нього штрафу та винесення оскаржуваної постанови лише 21 вересня 2024 року, отримавши постанову з Любешівського ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №76045374 від 16.09.2024, що підтверджується копією конверта, а також роздруківкою з веб-сайту «Укрпошта» про статус поштового відправлення №0600963661700, та ознайомившись із оскаржуваною постановою в автоматизованій системі виконавчого провадження. Підтвердженням того факту, що позивач не знав і не міг знати про винесення відповідної постанови є те, що у графі постанови «Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності отримав (ла) «дата» відсутня інформація. Відсутня інформація також у графі «Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності». Крім того, позивач не знав і не міг знати та навіть здогадуватися про наявність оскаржуваної постанови, позаяк остання винесена поза межами строків притягнення до адміністративної відповідальності (після 13.04.2024).
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить постанову за справою про адміністративне правопорушення №230 від 03 червня 2024 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.
У судовому засіданні встановлено, що постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 03 червня 2024 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 гривень.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 12 лютого 2024 року за викликом та надалі, станом на 15 травня 2024 року, не з'явився до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення призначення на воєнний час, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно зі статтями 19, 55 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не надсилав на його адресу повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 03 червня 2024 року, належним чином не повідомивши позивача про дату та місце розгляду справи, розглянув справу про вчинення вказаного вище адміністративного правопорушення за відсутності особи. Оскаржувану постанову позивач отримав у приміщенні Любешівського ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції разом із постановою про відкриття виконавчого провадження №76045374 від 16.09.2024, що вбачається з повідомлення про вручення листів.
У постанові не вказано, що ОСОБА_1 був повідомлений про час і місце розгляду справи, не зазначено номера рекомендованого листа про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи. Відомостей про отримання позивачем оскаржуваної постанови у ній не зазначено.
Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено доказів на підтвердження того факту, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Дослідження змісту оскаржуваної постанови дає зробити висновок, що доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не зібрано, про що свідчить відсутність у постанові посилань на будь-які з них (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо). Пропозицію суду з'явитися в судове засідання, подати відзив на позов, в тому числі й докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідач проігнорував.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин не може свідчити про вчинення особою адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, що є підставою для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 за справою про адміністративне правопорушення №230 від 03 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів із дня складення повного судового рішення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий:Б.С. Гамула