Справа № 157/1211/24
Провадження №2-а/157/45/24
01 листопада 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що постановою за справою про адміністративне правопорушення №513 від 16.07.2024 на позивача було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказана постанова мотивована тим, що 16 липня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено порушення правил військового обліку, що вчинив ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний, а саме порушення термінів постановки на облік та не надав документи щодо зміни військово-облікових даних. Вважає зазначену постанову незаконною з таких підстав.
ОСОБА_1 26 січня 2023 року з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 і надав усі військово-облікові дані та 30 січня 2023 року доніс документи про те, що його дружина є особою з інвалідністю 2 групи, яка надає йому право на відстрочку згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, вручення позивачу повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 свідчить про те, що він перебував на обліку та не пропустив терміни постановки на облік і вчинив усі необхідні дії щодо обновлення своїх облікових даних.
Підтвердженням подання ним всіх даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаного, є відмітка у повістці про те, що 26 січня 2023 року позивач прибув до відповідача. З того моменту відповідач повторно не вручав йому повістки про виклик до РТЦК у зв'язку з наявністю у позивача права на відстрочку.
Таким чином, враховуючи те, що 30 січня 2023 року ОСОБА_1 приніс документи, які підтверджують те, що його дружина є особою з інвалідністю і на момент цих правовідносин діяла ст. 38 КУпАП, то строк притягнення його до адміністративної відповідальності закінчився 30 березня 2023 року. На виконання вимог закону ОСОБА_1 08 липня 2024 року оновив військово-облікові дані.
До 19 травня 2024 року норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало. Позивач вважає, що він не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП тому, що така норма введена в дію лише 19 травня 2024 року, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що позивач і зробив 08 липня 2024 року. Вважає, що в його діях немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за яке його піддано такому суворому стягненню як штраф в розмірі 17000 гривень. Притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе тому, що закон, який погіршує становище, немає ретроспективної дії. Крім того, згідно зі ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Зазначає, що відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно позивача не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Також зазначає, що розгляд справи проведено у його відсутності, без повідомлення про час та місце розгляду справи.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №513 від 16 липня 2024 року, а провадження у справі закрити та стягнути на його користь судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №513 від 16 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що 16 липня 2024 року в 15 год 30 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено порушення правил військового обліку, що вчинив військовозобов'язаний ОСОБА_1 , який порушив терміни постановки на облік та не надав документи щодо зміни військово-облікових даних, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Відповідальність за ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлена за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487) встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Статтю 210 КУпАП доповнено частиною 3 згідно із Законом України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (цю статтю було викладено у новій редакції). Зазначений закон набрав чинності 19 травня 2024 року.
До 19 травня 2024 року ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, час вчинення якого в постанові не зазначено.
З долученої до матеріалів справи повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що ОСОБА_1 прибув до територіального центру комплектування за викликом на 26.01.2023, про що свідчить відбиток штампу на звороті.
Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.11.2019 підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 листопада 2019 року зареєстрували шлюб. З довідки до акта огляду МСЕК серії ВЛН №0117447 від 05.03.2013 встановлено, що дружина позивача ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства довічно, група інвалідності друга, та їй протипоказана фізична праця.
Згідно з витягом із застосунку Міністерства оборони України «Резерв+» військовозобов'язаний ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані 08.07.2024, чим виконав військовий обов'язок, встановлений ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема інші військовозобов'язані, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №513 від 16 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів із дня його проголошення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Головуючий:Б.С. Гамула