04 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 920/24/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024
у справі № 920/24/23
за заявою Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області
до Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка"
про банкрутство,
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/24/23 у задоволенні клопотання розпорядника майна про продовження строку процедури розпорядження майном відмовлено; клопотання боржника про закриття провадження у справі задоволено; провадження у справі №920/24/23 про банкрутство Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" закрито; припинено процедуру розпорядження майном боржника; припинено повноваження розпорядника майна Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича; роз'яснено, що мараторій, що введений ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.02.2023, припиняється; визнано погашеними вимоги щодо неустойки (штрафу, пені):
- Державного підприємства "Український центр "Безпека" до боржника Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" в сумі 532 213,11 грн, які віднесені до VI черги вимог кредиторів;
- Головного управління державної податкової служби у Сумській області до боржника Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" в сумі 9 430 739,23 грн, які віднесені до VI черги вимог кредиторів;
- Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до боржника Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" в сумі 511 073,66 грн, що віднесені до VI черги вимог кредиторів;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинський завод "Імпульс" до боржника Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" в сумі 33 466,74 грн, що віднесені до VI черги вимог кредиторів;
- Акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі Філії "Шосткинський район електричних мереж" Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до боржника Державного підприємства "Шосткинський завод "Зірка" в сумі 254 591,04 грн, що віднесені до VI черги вимог кредиторів;
Роз'яснено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без задоволення. Залишено без змін ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/24/23 в частині визнання погашеними вимог щодо неустойки (штрафу, пені): Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до боржника Державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» в сумі 511 073,66 грн, що віднесені до VI черги вимог кредиторів. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/24/23 залишено без змін.
До Верховного Суду від арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 920/24/23, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/24/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.10.2024.
Розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.11.2024 № 32.2-01/2757, у зв'язку выдпусткою судді Васьковського О.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №920/24/23.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №920/24/23 між суддями від 04.11.2024 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М.
За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 час-тини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального пра-ва чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 час-тини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій ви-кладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рі-шення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладе-ного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рі-шення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрун-тованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного за-стосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесу-ального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на від-повідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу касаційного оскарження та вказує, що підставою скасування оскаржуваних судових рішень є п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, оскільки судами не досліджено докази та не надано належної правової оцінки доказам поданих арбітражним керуючим у справі про банкрутство.
Проте, скаржник, в порушення вимог пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, не вказує інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 920/24/23 залишити без руху.
2. Надати арбітражному керуючому Чупруну Євгену Вікторовичу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Арбітражному керуючому Чупруну Євгену Вікторовичу усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:
- конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.
4. Роз'яснити арбітражному керуючому Чупруну Євгену Вікторовичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, до касаційної скарги будуть застосовані наслідки, які передбачені положеннями ч. 2 ст. 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Жуков