ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
06.12.2007р.
м.Київ
№ 25/720-А
Колегія суддів у складі головуючого судді Мудрого С.М., суддів Літвінової М.Є., Трофименко Т.Ю. розглянувши матеріали справи за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства транспорту та зв'язку України
до Севастопольської міської ради;
треті особи державне підприємство “Севастопольський міський порт»
приватне підприємство “Торгівельний комплекс “Діалог»
про
скасування рішень
При секретарі судового засідання: Демиденко К.А.
Представники сторін:
від позивача 1: Опанасенко А.В., представник за довіреністю № 29/22/412 від 07.02.06 року;
від позивача 2: Паламар Л.В., представник за довіреністю № 1396/15/14-07 від 02.04.07 року;
від відповідача: Куценко В.О., представник за довіреністю № 03-15/04 від 05.01.2007 року;
від прокуратури: Комас О.Ю., посвідчення № 75;
від третьої особи1:Янюк А.І., представник за довіреністю № ПНПП-1903 від 16.10.2007 року;
від третьої особи 2: не з'явився.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства транспорту та зв'язку України звернувся до Господарського суду з позовною заявою про скасування рішень Севастопольської міської ради № 428 від 05.07.2006 року, № 694 від 13.09.2006 року.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що Рішенням Севастопольської міської ради №428 від 05.07.06 приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог»надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,09 га на набережній Клокачова,15 для розширення літнього майданчика ресторану "Рибацькій стан" та будівництва набережної-причалу для маломірних суден.
Рішенням Севастопольської міської ради № 694 від 13.09.06 затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,09 га (з яких 0,0142 га - існуюча насипана територія, 0,0758 га - земельна ділянка дна моря) приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог»для розширення літнього майданчику ресторану та будівництва і обслуговування набережної-причалу для маломірних суден, та передано вказану ділянку в оренду підприємству на 25 років.
Зазначені рішення прийняті з перевищенням наданих законом Севастопольській міській раді повноважень та в порушення вимог земельного та водного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Також, на думку позивача, частина земельної ділянки площею 0,0758 га є частиною акваторії порту в межах Севастопольської бухти, належить до внутрішніх морських вод і є водним об'єктом загальнодержавного значення, розпорядження яким здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Тому, рішення Севастопольської міської ради про надання дозволу щодо розширення літнього майданчику ресторану, будівництва і обслуговування набережної-причалу для маломірних суден та передачу в оренду земельної ділянки не відповідають вимогам закону.
Крім того, до прийняття оспорюваних рішень згода Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного підприємства «Севастопольській морський торгівельний порт»на будівництво набережної-причалу для маломірних суден не надавалася, таким чином Севастопольська міська рада приймала вищезазначені рішення порушуючи процедуру надання погоджень та висновків вказаних в земельному законодавстві.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2006 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 25/720-А, призначено попереднє судове засідання на 21.12.2006 року на 17:00.
У судовому засіданні 21.12.2006 року представником відповідача надано заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого Севастопольська міська рада, вважає, зазначений позов таким, що не ґрунтується на діючому законодавстві та не підлягає задоволенню.
Представником приватного підприємства «Торгівельний комплекс «Діалог»надане заперечення на позовну заяву відповідно до якого, вважає, що зазначений позов не підлягає задоволенню.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2007 року закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 01.02.2007 року на 15:00.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву, розгляд справи призначено на 14.02.2007 року о 12:40.
14.02.2007 року судове засідання перенесене на 28.02.2007 року у зв'язку з хворобою судді Смірнової Л.Г.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2007 року згідно розпорядження в.о. Голови Господарського суду м. Києва від 15.02.2007 року про зміну складу суду справу прийнято до провадження колегією суддів: головуючий суддя Морозов С.М., судді Станік С.Р., Хрипун О.О., судовий розгляд призначено на 28.02.2007 року на 15:20.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2007 року провадження у справі закрито.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 року ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.02.2007 року було скасовано, справу направлено до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду справи. Справа слухалась складом суду призначеним згідно розпорядження в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.02.2007 року про зміну складу суду.
Після скасування ухвали про закриття провадження за резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2007 року справу передано на подальший розгляд колегії у тому ж складі суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2007 року задоволено самовідвід складу суддів.
Розпорядженням від 18.07.2007 року справу доручено здійснити колегією суддів у наступному складі: Головуючий суддя Мудрий С.М., суддів Літвінової М.Є., Трофименко Т.Ю.
Ухвалою від 20.07.2007 року справу № 25/720-А прийнято до провадження колегією суддів та призначено попереднє судове засідання на 18.09.2007 року.
17.09.2007 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло зауваження представника державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт»на заперечення Севастопольської міської ради на адміністративний позов, в якому зазначено, що Севастопольська міськрада прийняла вказані рішення з перевищенням повноваженням, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 1581 від 25.10.2001 року Севастопольському морському торгівельному порту надано у користування акваторію в межах Севастопольської морської бухти з зазначенням географічних координат. При цьому Кабінет Міністрів України керувався ст.74 Кодексу торговельного мореплавства України в якому передбачено, що територія і акваторія морського порту є державною власністю і надаються порту в користування. Також зазначено, що Севастопольська міськрада не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки вона відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення - в акваторії моря, яка надана порту в користування, а тому п.10 Перехідних положень Земельного кодексу України застосовується з урахуванням норм Водного кодексу України. Згідно з ст.74 Кодексу торгівельного Мореплавства України акваторією морського порту є відведені порту водні простори. Межі Севастопольської бухти, визначені в Постанові, охоплюють всю територію акваторії. Ділянка акваторії Артилерійської бухти не відноситься до переданих в оренду Російській Федерації, отже, належить Севастопольському морському торговельному порту. Тим більше причали порту №№ 157 та 158 знаходяться в Артилерійській бухті, а спірна земельна ділянка межує з причалом № 157 порту.
У судове засідання 18.09.2007 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини суд не повідомив.
Відповідно до ч.2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Державне підприємство «Севастопольський морський порт»направив телеграму про відзив довіреностей виданих Фоміну І.Ю., Кім О.П. та Паламар Л.В.
Представники позивачів підтримала свої позовні вимоги.
Представник Міністерства транспорту та зв'язку України заявив клопотання про залучення до матеріалів справи документів, одним з яких є пояснення представника Міністерства транспорту та зв'язку України у справі № 25/720-А за адміністративним позовом Генеральної прокуратури про скасування рішень Севастопольської міської ради № 428 від 05.07.2006 року та № 694 від 13.09.2006 року в якому звертає увагу на те, що у висновку державної експертизи від 14.08.2006 року, яка передувала прийняттю спірного рішення № 694, вказано «Ділянка, яка досліджується ПП «ТК «Діалог»складається із земельної ділянки площею 0.0142 га, яка межує з раніше відведеними земельними ділянками на суші і ділянкою землі, зайнятої морем (бухта Артилерійська) площею 0.075 га. Зазначена земельна ділянка знаходиться на території державної власності та відноситься до категорії земель водного фонду у відповідності з ст.19 Земельного кодексу України». У висновку Управління морської акваторії Севастопольської міської державної адміністрації (лист від 17.06.2004р. № 113-МА, який міститься в матеріалах державної земельної експертизи) також зазначено про необхідність оформлення відводу ділянки землі як ділянки, що відноситься до земель водного фонду. У пояснювальній записці до технічної документації № 06-790 по землеустрою вказується, що з земельної ділянки площею 0.09 га ділянка площею 0.0758 га є земельною ділянкою дна моря. Тобто, за висновком державної експертизи, який визнається відповідачем, земельна ділянка площею 0.075 га відноситься до земель водного фонду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2007 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.10.2007 року о 12:00.
У судових засіданнях 09.10.2007 року та 25.10.2007 року оголошувалися перерви.
07.11.2007 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло заперечення на пояснення представника третьої особи на стороні позивачів -дочірнього підприємства «Севастопольський морський торговельний порт»в якому зазначалося, що приймаючи рішення № 428 від 05.07.2006 року, № 694 від 13.09.2006 року Севастопольська міська Рада діяла у межах повноважень, наданих їй діючим законодавством України, оскільки на даний час Кабінет Міністрів України не має права щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому прийняття зазначених рішень не порушує прав та охоронюваних законом інтересів приватного підприємства «Севастопольський морський торговельний порт»і Міністерства транспорту та зв'язку України.
12.11.2007 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло заперечення Севастопольської міської Ради на пояснення представника Міністерства транспорту та зв'язку України у справі № 25/720-А в якому відповідач зазначає, що оспорюваним рішенням міської Ради № 694 від 13.09.2006 р. у відповідності до ст.20 Земельного кодексу України земельну ділянку площею 0.09 га віднесено до категорії земель водного фонду після затвердження проекту землеустрою (пункти 1 і 2 рішення), тобто статус земель водного фонду земельна ділянка площею 0.09 га в законному порядку набула після прийняття спірного рішення, оскільки до цього часу рішення відповідного органу про віднесення її до земель водного фонду не приймалося.
У зв'язку із перебуванням судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному судове засідання призначене на 13.11.2007 року не відбулося. У зв'язку з цим розгляд справи призначено на 06.12.2007 року о 14:30.
В судовому засіданні 06.12.2007 року представник позивача 1 уточнив позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення Севастопольської міської ради № 482 від 05.07.2006 року, а не № 428 від 05.07.2006 року.
Представники позивачів підтримали свої позовні вимоги просили позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати рішення Севастопольської міської ради № 482 від 05.07.2006 року «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог»на набережній Клокачова, 15 для розширення літнього майданчика ресторану «Рибацькій стан»та будівництва набережної-причалу для маломірних суден та № 694 від 13.09.2006 року «Про передачу приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог»в оренду земельної ділянки Клокачова, 15 для розширення літнього майданчика ресторану «Рибацькій стан»та будівництва набережної-причалу для маломірних суден».
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судом оголошена перерва на 06.12.2007 року на 15:10.
Після перерви у відповідності до ч.3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією проголошено та підписана вступна та резолютивна частини постанови.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Згідно ч.1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно статті 1 Водного кодексу України водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);
Стаття 3 Водного кодексу України передбачає, що усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
До водного фонду України належать:
1) поверхневі води:
- природні водойми (озера);
- водотоки (річки, струмки);
- штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;
- інші водні об'єкти;
2) підземні води та джерела;
3) внутрішні морські води та територіальне море.
Згідно статті 4 Водного кодексу України та ч.1 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:
- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;
- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
- береговими смугами водних шляхів.
До водних об'єктів загальнодержавного значення відповідно до п.1 ч.1 статті 5 Водного кодексу України належать внутрішні морські води та територіальне море.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 14 Водного кодексу до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.
Згідно п.г ч.3 статті 84 Земельного кодексу України до земель, які не можуть передаватись у комунальну власність належать землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.
Частина 1 статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
Відповідно ч.2 до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п. а,б ч.1 статті 9 Земельного кодексу України до Севастопольської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить:
а) розпорядження землями територіальної громади міста;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.1 статті 8 Водного кодексу України до відання Севастопольської міської Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить розпорядження водними об'єктами місцевого значення.
Пункт а) частини 1 статті 13 Земельного кодексу України передбачає, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 статті 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
Таким чином, розпорядження спірною земельною ділянкою відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.
Абзац 4 п.1 статті 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»передбачає, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності землі під водними об'єктами загальнодержавного значення відповідно до законодавства України, а також землі під береговими смугами водних шляхів, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони об'єктів водного фонду загальнодержавного значення за межами населених пунктів.
Зазначена норма підтверджує те, що спірна земельна ділянка перебуває у власності і навіть після розмежування земель, землі зайняті морем та прибережні смуги не можуть бути передані у комунальну власність, а отже, розпорядження ними відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що у висновку державної експертизи від 14.08.2006 року, яка передувала прийняттю спірного рішення № 694, вказано: «Ділянка, яка досліджується ПП «ТК «Діалог» складається із земельної ділянки площею 0.0142 га, яка межує з раніше відведеними земельними ділянками на суші і ділянкою землі, зайнятої морем (бухта Артилерійська) площею 0.075 га. Зазначена земельна ділянка знаходиться на території державної власності та відноситься до категорії земель водного фонду у відповідності з ст.19 Земельного кодексу України».
У висновку Управління морської акваторії Севастопольської міської державної адміністрації (№ 113-МА від 17.06.2004 року) також зазначено про необхідність оформлення відводу ділянки землі як ділянки, що відноситься до земель водного фонду.
У заяві вих. № 42 від 14.10.2004 року приватного підприємства «Торговий комплекс «Діалог»до Голови Севастопольської міської ради приватне підприємство «Торговий комплекс «Діалог»просить «розглянути питання на найближчої сесії Севастопольської міської ради та дозволити нам скласти проект відводу земельної ділянки 0,09 га (в тому числі морської акваторії 0,049 га), для розширення літньої площадки, будівництва набережної для маломірних судів».
У висновку № 201 від 21.06.2004 року Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів зазначається про земельну ділянку приблизною площею 0,09 га (в тому числі ділянка, зайнята морем -0,049 га).
В акті вибору та погодження місця розташування земельної ділянки від 22.06.2004 року в рядку приблизна площа ділянки зазначається 0,09 га, в тому числі 0,049 га -площа морської акваторії.
У комплексному містобудівному висновку № 4-1/652 від 16.06.2004 року Управління міського будівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації зазначається, що Управління міського будівництва та архітектури вважає за можливе передати в оренду додаткової земельної ділянки площею 0,09 га (в тому числі площу морської акваторії -0,049 га).
У пояснювальній записці до проекту землеустрою № 06-529 по відводу земельної ділянки у пункті основні відомості про земельну ділянку вказується: ділянка землі занята морем (бухта Артилерійська) площею 0,0758 га.
У пояснювальній записці до проекту землеустрою № 06-790 по землеустрою земельної ділянки в натурі (на місцевості) вказується, що з земельної ділянки площею 0,09 га ділянка площею 0,0758 га є земельною ділянкою дня моря.
У висновку № 11/1450 від 10.08.2006 року Державної азово-чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України зазначається загальна площа та склад угідь земельної ділянки 0,09 га, в тому числі 0,0758 га ділянка зайнята морем.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що в рішеннях № 482 та № 694 Севастопольської міської ради приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог" відведена земельна ділянка 0, 0758 га., (яка входить до виділеної земельної ділянки 0, 09 га) є земельною ділянкою дна моря, яка є морською акваторією в розмірі 0,049 га.
Відповідно до наказу Міністерство транспорту та зв'язку України «Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за промірними роботами на акваторіях і підхідних каналах до портів, суднобудівних і судноремонтних заводів та судноплавних шляхах України»акваторією є водна поверхня порту в установлених межах, що забезпечує в своїй судноплавній частині маневрування і стоянку суден.
Згідно Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів»акваторія - водний простір водойми чи моря, обмежений природними, штучними або умовними кордонами.
У постанові КМ України «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення»акваторією є водний об'єкт або його ділянка, обмежена природними, штучними або умовними кордонами.
Суд не може погодитися з твердженням відповідача в запереченнях Севастопольської міської ради від 03.01.2007 року та 12.11.2007 року в яких зазначається, що передана в оренду приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог" земельна ділянка має територіальне розташування в Артилерійській бухті міста Севастополя; посилання в позовній заяві на постанову КМ України № 1581 від 25.10.2002 року необґрунтоване тому, що акваторія Артилерійської бухти не передавалася в користування Севастопольському морському торговому порту. Оскільки, згідно з вказаною Постановою № 1581 Кабінет Міністрів України надав державному підприємству «Севастопольський морський торговельний порт»у користування акваторію в межах:
Севастопольської бухти з каналом і ковшем р. Чорна, обмеженої на заході лінією, що з'єднує закінчення Північного та Південного вхідних молів у бухті, на сході меридіаном 33°36"2 східної довготи, лінією автомобільного мосту через р. Чорна та береговою смугою, за винятком ділянок акваторії, що передаються в оренду Російській Федерації відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28 травня 1997 року.
Відповідно до статті 74 Кодексу торговельного мореплавства територією морського порту є відведені порту землі. До території морського порту також належать намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата. Акваторією морського порту є відведені порту водні простори. Територія і акваторія морського порту є державною власністю і надаються порту в користування. Відведення земельних і водних ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок здійснюються в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Тому, враховуючи зазначену норму, межі Севастопольської бухти, визначені в постанові № 1581 від 25.10.2002 року, охоплюють всю територію акваторії. Ділянка акваторії Артилерійської бухти не відноситься до переданих в оренду Російській Федерації, отже, належить Севастопольському морському торговельному порту. Тим більше причали порту №157 та №158 знаходяться в Артилерійській бухті, а спірна земельна ділянка межує з причалом № 157 порту.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що рішення Севастопольської міської ради № 482 від 05.07.2006 року та № 694 від 03.01.2006 року прийняті всупереч наданим їй повноваженнями, оскільки Севастопольська міська рада не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, тому, що вона відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення -в акваторії моря, яка надана порту в користування.
Відповідно до ч.1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частина 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ч.1,2 ст.71, ч.4 ст. 94, ч.2 ст.128, ст.ст.160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської міської ради № 482 від 05.07.2006 року «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог»на набережній Клокачова, 15 для розширення літнього майданчика ресторану «Рибацькій стан»та будівництва набережної-причалу для маломірних суден».
3.Визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської міської ради № 694 від 13.09.2006 року «Про передачу приватному підприємству «Торгівельний комплекс «Діалог»в оренду земельної ділянки Клокачова, 15 для розширення літнього майданчика ресторану «Рибацькій стан»та будівництва набережної-причалу для маломірних суден».
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Головуючий суддя С.М. Мудрий
Судді М.Є.Літвінова
Т.Ю.Трофименко
Постанову підписано 18.12.2007 року.