01 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10336/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про про стягнення податкового боргу, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просило стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 11570,30 грн (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 30 копійок) на розрахунковий рахунок: UАЗ18999980314040699000016573, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 11570,30 грн, який виник внаслідок непогашення відповідачем податкового зобов'язання з єдиного податку за період з квітня 2020 року по березень 2021 року.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Конверт з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, надісланий на адресу ФОП ОСОБА_1 , що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 11/, повернувся до суду без вручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 43/.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Лубенське управління, Пирятинська ДПІ, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 11/.
08.10.2018 ФОП ОСОБА_1 подано до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування /а.с. 8-9/, відповідно до якої відповідач обрав ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20% до розміру мінімальної заробітної плати та групу 2 з 01.11.2018.
На підставі заяви від 08.10.2018 про застосування спрощеної системи оподаткуванняФОП ОСОБА_1 контролюючим органом нараховано податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб за період з 20 квітня 2020 року по 20 березня 2021 року у загальному розмірі 11570,30 грн.
Податковим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 11.06.2020 № 108116-54 /а.с. 10/, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та вручена 17.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 10 зворотній бік/.
Посилаючись на несплату відповідачем податкових зобов'язань у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом підпунктів 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - у редакції, чинній на час спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 291.2. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно із пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2. статті 295 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 41.4 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що статусу податкового боргу набуває узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Статтею 295 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників єдиного податку першої і другої груп сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, нарахування якого здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Згідно із пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 2 групи (20 % від розміру мінімальної заробітної плати) відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 08.10.2018 /а.с. 8-9/.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривні.
З огляду на розмір мінімальної заробітної плати в обліковій картці відповідача були відображені нарахування у розмірі 20% від її розміру /а.с. 31-37/:
- за 2020 рік по 944,60 грн (по термінах сплати 20.04.2020, 20.05.2020, 20.06.2020, 20.07.2020, 20.08.2020, 20.09.2020, 20.10.2020, 20.11.2020, 20.12.2020) на загальну суму 7970,30 грн (з урахуванням переплати 531,10 грн).
- за 2021 рік по 1200,00 (по термінах сплати 20.01.2021, 20.02.2021, 20.03.2021) на загальну суму 3600,00 грн.
Таким чином, загальний борг ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб складає 11570,30 грн.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 11570,30 грн, підтверджено довідкою ГУ ДПС у Полтавській області №15903/5/16-31-13-09-07 від 19.08.2024 /а.с. 8/, розрахунком податкового боргу /а.с. 6/, відомостями з інтегрованої картки платника податків /а.с. 31-37/.
11.06.2020 контролюючим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" № 108116-54, яка направлена на адресу відповідача та отримана останнім 17.06.2020 /а.с. 10, зворотній бік/.
Доказів оскарження та скасування податкової вимоги форми "Ф" № 108116-54 від 11.06.2020 в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.
Повноваження Головного управління ДПС у Полтавській області, як органу стягнення, на здійснення заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу, зокрема, шляхом стягнення податкового боргу з фізичної особи, визначені статтями 20, 41, 87 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області про стягнення з відповідача податкового боргу.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на те, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, доказів на підтвердження понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не надано, тому суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 11570,30 грн (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 30 копійок) на розрахунковий рахунок: UАЗ18999980314040699000016573, отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол