Справа №522/11064/24-Е
Провадження №2/522/5933/24
22 жовтня 2024 року м.Одеса
Приморський районний суд м.Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, 3 % річних та інфляційних витрат,
До Приморського районного суду м.Одеси 05.07.2024 року через підсистему Електронний Суд надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 4 827, грн., інфляційні нарахування у розмірі 58,89 грн., 3% річних у розмірі 48,27 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «ООЕК» та побутовим споживачем - ОСОБА_1 , що мешкає та є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, та відкрито особовий рахунок для проведення розрахунків. Позивач зазначив, що за період квітень 2022 року - листопад 2023 року боржник фактично спожив електричну енергію у розмірі 3518 кВт.год, проте ним не було здійснено оплати за спожиту електроенергію, та наразі заборгованість складає 4 827,00 гривень. У зв'язку з несплатою боржником ОСОБА_1 вартості спожитої електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 заборгованості у розмірі 4 827,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 58,89 грн. та 3% річних у розмірі 48,27 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Матеріали позову суддя отримала 08.07.2024 року.
Ухвалою суду від 08.07.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 09.07.2024 року.
Зазначену заяву про усунення недоліків суддя отримала 10.07.2024 року.
До суду 25.07.2024 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 26.09.2003 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначену відповідь суддя отримала 26.07.2024 року.
Ухвалою суду від 26.07.2024 року провадження по даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 13.09.2024 року.
У судове засідання призначене на 13.09.2024 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 22.10.2024 року.
Про розгляд справи 22.10.2024 року сторони були сповіщені належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 відзив та заяв по суті справи суду не надавав.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Приморського районного суду м.Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Тобто, відомості про рух справи є доступними для ознайомлення та загальновідомими.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Згідно ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності відповідача, який своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, та враховуючи, що суддя Домусчі Л.В. 25.10.2024 року перебувала у відрядженні, датою складення цього судового рішення є 28.10.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «ООЕК» з 01 січня 2019 року є постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов'язок щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Одеської області, відповідно до п.2 ч.2 ст.62, ст.63 Закону України «Про ринок електричної енергії». Реєстр Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (АТ «Одесаобленерго») публічно розміщений на сайті.
У зв'язку з реформою у сфері енергетики, всі діючі станом на 31.12.2018 р. побутові споживачі постачальника за регульованим тарифом (в Одеській області - це АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (АТ «Одесаобленерго») автоматично, без додаткової згоди самих споживачів, почали отримувати послуги постачання електричної енергії від нового постачальника електричної енергії (в Одеській області це ТОВ «ООЕК») на умовах раніше укладених договорів. Такий порядок прямо врегульований п. 13 Перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії», п. 2 та п. 4 Постанови №312 від 14.03.2018 р. про затвердження «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (скорочено ПРРЕЕ)
З 01.01.2019 року відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.8 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», абз.14 пп.1.1.2; ч.3 пп.3.1.6; абз.1-2 пп.3.1.7; абз.1-2 пп.3.2.1; абз.1 пп.3.2.5; пп.3.3.1; пп.3.3.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії побутовим споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розроблений ТОВ «ООЕК» на підставі типового договору (додаток №6 до ПРРЕЕ), а також публічної комерційної пропозиції №1-УП «Споживач: індивідуальний побутовий споживач, колективний побутовий споживач» (що є невід'ємною частиною та додатком №3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), які опубліковані на офіційному сайті https://ooek.od.ua/. а також в газеті «Одеські вісті» від 29.12.18 р. №99.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, а також в засобах масової інформації, і не потребує двостороннього підписання паперової форми договору.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких лій, шо засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, про що прямо передбачено абз.5 п.13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Між ТОВ «ООЕК» та побутовим споживачем - ОСОБА_1 , що мешкає та є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщений на офіційному сайті https://ooek.od.ua/, а також в газеті «Одеські вісті» від 29.12.18 р. №99, на умовах раніше укладеного договору з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» №345425 як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електроенергії.
Згідно умов договору ТОВ «ООЕК» постачало електричну енергію на об'єкт побутового споживача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.07.2024 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . (а.с.13зв.-14).
Для проведення розрахунків ТОВ «ООЕК» на ім'я побутового споживача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п.11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
Споживач зобов'язаний протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка сплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, але не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Згідно з п.4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.
Відповідно до п.5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
З довідки про обсяг споживання е/е побутового споживача Південний РЕМ вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_2 станом на дату надання інформації АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за період квітень 2022 року - листопад 2023 року було спожито 3518 кВт.год електричної енергії на суму 4 827,00 грн. (а.с.9)
У зв'язку з несплатою боржником ОСОБА_1 вартості спожитої електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , виникла заборгованість у розмірі 4 827,00 грн. (а.с.8).
Також судом встановлено, що ТОВ «ООЕК» заверталось до суду з заявою про видачу судового наказу, проте ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 28.06.2024 року у видачі судового наказу було відмовлено (справа №522/8140/24). Після чого підприємство звернулось за захистом порушеного права у позовному провадженні.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.04.2020 р. по справі №757/29813/17-ц: «Не проживання відповідача у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності ї реєстрації у цій квартирі не звільняє ОСОБА 3, як власника квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані ОСББ "ЖК "Віденський"».
Власність не тільки надає переваги тим, хто ї має, а й покладає на них певні обов'язки. Це конституційне положення пов'язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об'єктами власності.
Власність зобов'язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 р. по справі №920/1275/16).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ООЕК» підлягає стягненню заборгованість за надані послуги у сумі 4 827,00 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов'язання, його борг складатиме: основну суму богу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Російської Федерації проти України. Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Разом із тим, наданий заявником розрахунок заборгованості містить нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію нараховану за період з 01.04.2022 року по 01.12.2023 року, а також і нарахування 3% річних у розмірі 48,27 грн. та інфляційних витрат у розмірі 58,89 грн. за період з січня 2024 року по квітень 2024 року.
Таким чином, основний борг позивачем стягується за період з квітня 2022 року по листопад 2023 року, проте як наданий заявником розрахунок заборгованості містить нарахування 3% річних та інфляційних витрат за період з січня 2024 року по квітень 2024 року, що не відповідає вимогам ст.625 ЦК України, а саме,за прострочення виконання грошового зобов'язання боржник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано підстави для стягнення 3% річних та інфляційних витрат, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову у цій частині.
Щодо вимоги про стягнення з позивача судових витрат по оплаті судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 248,10 грн. (платіжне доручення №9499665798 від 08.08.2022 року), у розмірі 74,43 грн. (платіжне доручення №9499666216 від 27.09.2022 року), у розмірі 302,80 грн.(платіжна інструкція №9958784544 від 09.04.2024 року) та у розмірі 1 797,07 грн. (платіжна інструкція №7324 від 16.01.2024 року), всього 2 422,40 грн.
За подання позовної заяви майнового характеру на підставі п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», необхідно сплатити 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн. (станом на 2024 рік).
ТОВ «ООЕК» зареєстроване у підсистемі «Електронний суд», у зв'язку з чим користується гарантованим правом ч.3 ст.4 Закону України «про судовий збір» , якою унормовано, що при подачі до суду процесуальних документів передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі -застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію складає 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. х 0,8).
Виходячи з розміру задоволених позовних вимог, суд присуджує до стягнення з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог (97,83%) у сумі 2 369,83 грн. (2 422,40 грн. х 97,83%).
Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.15, 16, 526, 610, 611, 612, 625, 633, 634, 714 ЦК України, ст.ст.56, 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії», ЗУ «Про судовий збір», ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 260, 263, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, 3 % річних та інфляційних витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ 42114410, м.Одеса, вул.М.Арнаутська, 88) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 4 827 (чотири тисячі вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ 42114410, м.Одеса, вул.М.Арнаутська, 88) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) гривень 83 копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 28.10.2024 року.
Суддя Л.В. Домусчі