01 листопада 2024 року
м. Харків
Справа № 638/17293/23
Провадження № 1-кс/638/3453/24
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
слідчої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника командира 1 танкової роти з озброєння танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_3 про зняття арешту з майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070002825 від 03 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України,-
встановив:
28 жовтня 2024 року на адресу Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання заступника командира 1 танкової роти з озброєння танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_3 про зняття арешту з майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070002825 від 03 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2024 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Матеріали справи передані в провадження судді ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року.
Клопотання мотивоване тим, що в ході огляду місця події слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 у кримінільному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070002825 від 03 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, було вилучено зброю 5.45 мм автомат АКС-74 НОМЕР_2 . На даний час вищевказане кримінальне провадження закрите, а у їхньої роти виникла необхідність у отриманні зазначеної зброї для подальшого захисту Батьківщини, тому, просить суд, зняти арешт з зазначеного майна.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву в якій просив провести судове засідання за його відсутності без фіксації технічними засобами. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити, з огляду на таке.
Відділенням № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12023221070002825 від 03 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
03 листопада 2023 року в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:
- автомат АКС-74 НОМЕР_2 1986 року випуску, поміщено до полімерного сейф пакета НПУ №PSP4072427;
- 28 патронів з пустим магазином від АКС-74У № 683469 1986 року випуску поміщено до полімерного сейф пакета НПУ № PSP2042577;
- дві гільзи та кулю, поміщено до полімерного сейф пакета НПУ № PSP2042566;
Вилучене вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову від 03 листопада 2023 року.
Ухвалою слідчої судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2023 року клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070002825 від 03.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задоволено, накладено арешт на виявлене та вилучене 03 листопада 2023 року слідчим відділення № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказане майно.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до частини першої статті 170 КПК України полягає у тимчасовому до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження таабо користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За змістом частини четвертої статті 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Звертаючись до суду із вказаним клопотанням про зняття арешту з майна заступник командира 1 танкової роти з озброєння танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенант ОСОБА_3 в обгрунтування клопотання посилається на те, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070002825 від 03 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, закрите.
Однак доказу на підтвердження цього факту, зокрема, належним чином засвідченої постанови, не надав.
Окрім того, суд звертає увагу на наступне.
Як зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 15 квітня 2024 року по справі № 554/2506/22 у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна. У статті 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів пункту 2 частини 1 статті 284 КПК.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи частини 4 статті 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи частини 4 статті 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями частини 1 статті 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи частини 4 статті 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
На цьому наголосила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 15 квітня 2024 року по справі № 554/2506/22.
Відповідно до частини 1 статті 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Відповідно до частини 9 статті 100 КПК у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим/дізнавачем, клопотання подане в порядку частини 9 статті 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Право на судовий захист є фундаментальним правом людини, яке є гарантією захисту її прав, свобод і законних інтересів, а рівень його забезпеченості характеризує демократизм держави та її правовий характер.
У кримінальному судочинстві, де стикаються публічні та приватні інтереси, виникає потреба у створенні таких механізмів реалізації права на судовий захист, які забезпечували б ефективне поновлення прав особи, були максимально пристосовані для вирішення його завдань на всіх етапах провадження.
Як визначено статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, ухвала слідчого судді про арешт майна припиняє свою дію із закриттям кримінального провадження, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Підстав для винесення ухвали слідчим суддею про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження не має. Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Відповідно до положень частини першої - другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
До клопотання не додано жодних документів на підтвердження доводів клопотання.
Відтак правових підстав для скасування арешту майна не встановлено.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання лейтенанта ОСОБА_3 про скасування арешту майна слід відмовити у зв'язку з його недоведеністю.
На підстави викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання заступника командира 1 танкової роти з озброєння танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_3 про зняття арешту з майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221070002825 від 03 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України - відмовити.
Копію ухвали направити дізнавачу, власнику арештованого майна.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1