cправа №947/28918/24
провадження №1-в/947/359/24
01 листопада 2024 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання,
1. Зміст подання.
Начальник Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області звернувся до Київського районного суду міста Одеси з поданням про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання. В обґрунтування якого, зокрема зазначив, що вироком Приморського районного суду міста Одеси від 20.06.2024 року ОСОБА_3 був засуджений за ч.2 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
З 28.08.2024 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Київському РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Вказував, що 09.08.2024 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ), яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2023 рік це 2684 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.
Звертав увагу, що ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні 21.04.2024 року шахрайства, внаслідок чого, потерпілому була заподіяна майнова шкода на суду 2500,00 грн., а отже інкриміноване йому діяння, кваліфікується за ст.51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна.
Посилаючись на викладене, керуючись ст.ст.5, 74 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, просив звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Приморського районного суду міста Одеси від 20.06.2024 року.
2. Позиції учасників судового розгляду.
Представник органу з питань пробації в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд подання за його відсутності.
Засуджений в судове засідання також не з'явився, оскільки здійснити його належне повідомлення не виявилося за можливе через відсутність контактних даних. При цьому, оскільки питання, яке розглядається судом стосується покращення становища засудженого, суд вважає на можливе провести судовий розгляд за його відсутності.
Прокурор, в судове засідання, також не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
3. Мотиви та висновки суду.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали подання, суд виходить з наступного.
Вироком Приморського районного суду міста Одеси від 20.06.2024 року, ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України з призначенням покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 було звільнено від призначеного покарання і встановлено іспитовий строк 2 (два) роки. Вказаний вирок набрав законної сили 23.07.2024 року.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 7 ст.42 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01.01.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становив 3028,00 грн.
Таким чином, внаслідок прийняття Закону №3886-ІХ втратив чинність закон, який передбачав кримінальну відповідальність за крадіжку чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а з 09.08.2024 року діяння вважається адміністративним правопорушенням, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не перевищує суму у розмірі 3028 грн.
З вироку Приморського районного суду міста Одеси від 20.06.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.190 КК України вбачається, що вартість привласненого ним майна станом на 21.04.2024 року становила 2500,00 грн.
Згідно зі ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, суд робить висновок, що подання органу з питань пробації про звільнення ОСОБА_3 від покарання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням положень ст.58 Конституції України, ч.1 ст.5 КК України, Законом №3886-IX усунена кримінальна караність діяння з викрадення чужого майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року, у якому було вчинено правопорушення.
На підстав викладеного, ст.ст.5, 74 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд
1. Подання начальника Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання - задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Приморського районного суду міста Одеси від 20.06.2024 року за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
3. Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу зупиняє набрання нею законної сили та її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Суддя ОСОБА_1