Справа № 495/12285/23
Номер провадження 2/495/2029/2024
01 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
в складі головуючого одноособово - судді Савицького С.І.,
за участю секретаря - Гасанзаде М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_2 до АТ «БАНК ФОРВАРД», третя особа, яка не заявляють самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_2 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до АТ «БАНК ФОРВАРД», третя особа, яка не заявляють самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції позивача
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису 6281 від 04.06.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., останнім не було перевірено безспірність заборгованості, за чим було вчинено виконавчий напис. Окрім того, як зазначає позивач, нотаріусом було вчинено оспорюваний виконавчий напис за відсутності документів, необхідних для стягнення в безспірному порядку.
Враховуючи усе вищенаведене, позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2023 року було відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.
В судове засідання позивач не з'явився, однак її представник надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за їх відсутності, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд розглядає справу за відсутність сторін, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Фактичні обставини, встановлені судом
Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в провадженні приватного виконавця Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В., перебуває ВП № 65962232.
При цьому, підставою для відкриття зазначеного вище виконавчого провадження послугував виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. № 6281 від 04.06.2021 року, яким з позивача ОСОБА_3 було стягнуто на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованість у розмірі 18 591,81 грн.
Позивач вказує, що про те, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису № 6281, вчиненого 04.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., останнім не було перевірено безспірність заборгованості, за чим було вчинено виконавчий напис. Окрім того, як зазначає позивач нотаріусом було вчинено оспорюваний виконавчий напис за кредитним договором, за відсутності документів, необхідних для стягнення в безспірному порядку.
Посилаючись на факти необхідності дотримання вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису нотаріусами, впозивач зазнача про грубе порушення норм чинного законодавства.
Нормативне обґрунтування
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище Постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку.
Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу.
При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй Постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Окрім наведених норм чинного законодавства, що впорядковують питання можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу за наявності безспірності заборгованості, суд звертає увагу і на іншу умову, обов'язковість дотримання якої передбачена при вчиненні нотаріусами виконавчих написів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений пп.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
За умовами наведеного вище пункту 2 глави 16 Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Як окреслив у своїй постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року у справі №554/6777/17, провадження №61-19494св18: «У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оцінка аргументів сторін, висновки суду
Суд погоджується зі ствердженнями позивача ОСОБА_1 , що кредитні кошти, які були стягнуті з нього згідно оспорюваного виконавчого напису нотаріуса не є безспірною заборгованістю.
Чи перевіряв факт безспірної заборгованості нотаріус під час вчинення нотаріальної дії також достовірно встановити неможливо, адже з наданих позивачем доказів неможливо дослідити документів, що послугували підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису, а відповідач не скористався своїм процесуальним правом у наданні доказів на підтвердження аргументування його заперечень. Таким чином, жодних повідомлень або вимог про усунення порушень від стягувача боржнику не надходило. Крім того, безспірний борг - це борг, що визнається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною. Але, боржник заперечує як проти правильності порядку вчинення виконавчого напису, так і проти суми заборгованості, що вже вказує на відсутності безспірності заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
З урахуванням вищевикладеного, а саме того, що ані відповідачем, ані третіми особами, не було доведено правомірності вчинення оспорюваного виконавчого напису від 04.06.2021 року за № 6281, оскільки в судовому засіданні не знайшло підтвердження безспірності заборгованості, а також дотримання таких вимог Порядку вчинення нотаріальних дій, як надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень, суд приходить до висновку про порушення процедури вчинення вказаної нотаріальної дії, та у зв'язку з цим обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та його скасування.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_2 до АТ «БАНК ФОРВАРД», третя особа, яка не заявляють самостійних вимог Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, за реєстровим № 6281, вчинений 04.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. щодо стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості у розмірі 18 591,81 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Скасувати виконавчий напис № 6281, виданий 04.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості у розмірі 18 591,81 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Савицький С.І.