Справа № 761/12294/24
Провадження № 3/761/3146/2024
16 серпня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 11.03.2024, приблизно о 23 год. 47 хв., керував транспортним засобом «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві вулицею Щербаківського, з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судові засідання 05.07.2024, 11.07.2024 та 16.08.2024, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.
Захисник Кривенко Е.Ю., ознайомившись 05.07.2024 з матеріалами справи у повному обсязі, будучи повідомленим про судове засідання 11.07.2024, не прибув, посилаючись на зайнятість в іншій справі, однак підтвердження щодо участі в іншому засіданні не надав.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у судове засідання 05.07.2024, де був присутній захисник Кривенко Е.Ю., гр. ОСОБА_1 викликався шляхом направлення sms-повістки на номер мобільного телефону, зазначений останнім у протоколі.
Крім того, засідання на 11.07.2024 призначене з урахуванням клопотання захисника про ознайомлення з матеріалами справи для підготовки позиції захисту.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 та його захисника у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від прибуття до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 12.03.2024, серії ААД № 725240, який складений уповноваженою особою, відеозапис з бодікамер № 472703, 472097, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Реалізація вказаного завдання здійснюється шляхом оцінки судом доказів, якими у силу ст. 251 КУпАП можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці докази, які містяться у матеріалах справи. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Вказаний пункт ПДР передбачає, що водій повинен на вимогу працівника правоохоронного органу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
У силу п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння фіксуються у протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно з положеннями ст.130 КУпАП відмова водія від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння утворює склад зазначеного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні. Ці дані встановлюються, у тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом тощо.
Як вбачається з долученого до матеріалів відеозапису з нагрудної камери інспектора УПП у м. Києві № 472703, 472097, під час зупинки водія ОСОБА_1 у працівників поліції виникла обґрунтована підозра щодо перебування водія у стані наркотичного сп'яніння. Однак напропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суддя дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя під час накладення стягнення відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, яку особа створює під час керування транспортним засобом у стані сп'яніння, обставини вчинення адміністративного правопорушення, ступінь вини правопорушника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя
гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м.Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М. Циктіч